Актуальна тема

  • Не лише вигідні лісосмуги потребують уваги

    Нещодавно Кабінет Міністрів затвердив «Правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення», що є черговим логічним кроком виконання урядових повноважень на втілення вимог закону дворічної давності «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10 липня 2018 року №2498-VIII.

  • Любомира КОВАЛЬ

    Робота знайде того, хто сам не складає рук

    Не виняток і ситуація з безробіттям. На жаль, місце, де до того якісно, а часом і доволі довго докладали працю розуму або рук своїх, втратили сотні тисяч людей. І серед них не лише представники інтелектуальних, а й робітничих професій. Від початку карантину — 12 березня 2020 року — статус безробітного надано 436 тисячам осіб, що на 67% більше, ніж за торішній аналогічний період. Виплату допомоги здійснюють понад 365 тисячам громадян.

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Відродження решетилівської імперії

    Нещодавно вітав голову Полтавського обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України художника-килимаря Євгена Пилюгіна із 73-м днем народження. Він живе в місті Решетилівка, відомим народними промислами.

  • Ольга СКРИПНИК

    Дітям пора до школи. А карантин?

    Ще ніколи 1 вересня не викликало таких палких дискусій, як нині. Що робити: відкривати школи за календарем чи краще почекати, доки ситуація з COVID-19 настільки стабілізується, що зникнуть не лише «червоні», а й «помаранчеві» зони на епідемічній карті України? Це питання цікавить чи не кожну родину, адже у загальноосвітніх школах навчається близько 4 мільйонів дітей, з якими працюють майже 440 тисяч педагогів.

  • Володимир ГАЛАУР

    Ремонт доріг: у тренді — якість робіт

    Рік у рік проблема незадовільного стану доріг, а часто бездоріжжя була чи не однією з головних пріоритетів діяльності кількох урядів. Завдання і плани кочували з документа в документ, якими за це десятиріччя можна було зробити ямковий ремонт не однієї сотні кілометрів шляхів. Коли на початку 2020-го Кабмін оприлюднив постанову №36, якою затверджено перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення у 2020 році та обсяги бюджетних коштів для їх фінансування за рахунок спеціального фонду державного бюджету, чимало українців або не звернули уваги на ці плани, або ж розцінили як чергову спробу позначити одне з найвужчих місць української транспортної системи, яке навряд чи можна усунути.

  • Сергій СТОРЧАК: «Час покінчити з невіглаством і договорняками у гірничій галузі»

    Гірничорудна галузь традиційно серед стратегічних у реальному секторі вітчизняної економіки. Збільшення обсягів видобутку і переробки руди завантажить незадіяні виробничі потужності металургійних комбінатів, заводів будівельних матеріалів. Отже, дасть змогу збільшити виробництво товарної продукції, зокрема експортно орієнтованої, з якою Україна давно успішно конкурує на зовнішніх ринках.

  • «Війна» на дорогах загрожує майбутньому держави

    На Одеській трасі сталась аварія, яка вмить позбавила життя шістьох людей. Це було в липневу суботу вранці. Того самого дня на трасі Одеса — Рені сталося ще дві ДТП, у яких загинуло троє людей. Перед тим була жахлива аварія під Києвом, яка забрала життя родини з дітьми. І так мало не щотижня.

  • Наталія СЕНЧУК: «Україні потрібна українська бджола»

    Згадавши, що саме час заготовляти мед на зиму, зателефонував цими днями знайомому пасічникові й дізнався від нього неприємну новину. Виявляється, мед у цьому році буде ледь не золотий тому, що його немає. «Коли таке було, аби я наприкінці липня качав уперше?» — запитав він мене й сам відповів: «Ніколи такого не було. Зазвичай перший раз качав мед наприкінці травня — на початку червня».

  • Станіслав ПРОКОПЧУК

    Воднева стратегія ЄС. Україна має використати свій потенціал

    Про це повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Він назвав таке рішення історичною, «без перебільшення», подією. Ідеться про презентацію довгоочікуваної Європейської водневої стратегії, яка, за його словами, «започатковує нову технологічну революцію в Європі». Згідно з цим документом, який презентував віцепрезидент Європейської комісії Франс Тіммерманс, ЄС підтримує амбітні плани європейської промисловості з будівництва потужностей для виробництва зеленого водню. 

  • Павло КУЩ

    Режим тиші: чи буде результат?

    Із класики відомо: якщо на стіні висить рушниця, вона обов’язково має вистрелити. Рано чи пізно гримне постріл. А якщо йдеться не про однісіньку рушницю, а про силу-силенну різноманітної зброї та велику кількість тих, у чиїх вона руках? Про сотні артилерійських систем, танків, бронетранспортерів, РСЗВ «Град» та «Смерч». Про тисячі тонн набоїв, гранат, снарядів, ракет, мін і пального. Про величезну кількість найманців, серед яких чимало осіб із кримінальним минулим, а ще підрозділи кадрових «відпускників», які мають бойовий досвід війни в Чечні та деінде. І весь цей арсенал і потенційних убивць українських громадян протягом уже шести років перли і пруть через загарбану ділянку державного українсько-російського кордону аж ніяк не для того, аби вони одного дня чи ночі просто перестали стріляти і позадкували додому.