Актуальна тема

  • Вода в кожного своя

    Без води ані туди, ані сюди, як співав мудрий водовоз у старому радянському фільмі «Волга-Волга». І це свята правда, навіть якщо довкола тієї води цілісіньке море. Нині у Криму ситуація з водою багато в чому нагадує показану в безсмертному кінотворі. Ось лише співають там нині іншої: «Ой, Дніпро, Дніпро…»

  • Олег ЧЕБАН

    Везуть скільки влізе: анатомія проблеми

    Якщо вночі дрижать хати, селяни не біжать мерщій у двір. Це не землетрус, а просто фури везуть селом зерно в порт. Чому місцевими дорогами?  У такий спосіб об’їжджають пости вагового контролю. Або інше: керівник господарства вдень на державній дорозі М-12 порожні вантажівки спрямовує на свій тік, а вночі, коли контроль дрімає, вони колоною вирушають у порт. Перевантажені авто руйнують не лише дороги, а й хати, в яких стіни тріскаються. Випадки, коли активні мешканці б’ють на сполох, непоодинокі.

  • Чому бурштин не дає прибутку державі

    Учора Житомирська область отримала нового керівника. Ним став Віталій Бунечко, якого в облдержадміністрації представив Президент Володимир Зеленський під час робочої поїздки регіоном. За інформацією Офісу глави держави, Віталій Бунечко народився 1973 року. Закінчив Волинський державний університет ім.  Лесі Українки та академію Служби безпеки України. До призначення працював першим заступником начальника головного управління — начальником управління (з дислокацією у м. Маріуполі Донецької області) Головного управління регіонального органу СБУ.

  • Олена ІВАШКО

    Амброзія переходить у наступ

    У парках і скверах Миколаєва, біля домівок, на міських майданчиках для відпочинку масово зацвіла амброзія. Про негативний вплив її пилку на здоров’я людей, які страждають від алергії, давно відомо. На жаль, щороку кількість хворих збільшується і в Україні, й у всьому світі. Від полінозу, тобто пилкової алергії, спричиненої цвітінням певних видів рослин, зокрема амброзії, за даними ВООЗ, у світі страждає більш як 70 мільйонів осіб.

  • Віктор ШПАК

    Парадокси бібліотечної мережі

    2014 року на Житомирщині було 918 бібліотек, з яких 796 діяли в сільській місцевості. На початок цього року кількість книгозбірень скоротилася до 749, а в селах — до 633, тобто за останні чотири роки закрився майже кожен п’ятий заклад.

  • Юрій МЕДУНИЦЯ

    Хлібне перемир’я із присмаком крові

    Від 21 липня  в зоні проведення операції Об’єднаних сил у Донецькій і Луганській областях діє так зване хлібне перемир’я. І це не лише назва чергової домовленості, а й залапкований зміст, який лежить на поверхні й викликає чимало сарказму в нашому суспільстві. Адже наказу утримуватися від відповіді на вогонь супротивника наші війська дотримуються аж надто суворо, на відміну від захисників «рускава міра».

  • Олена ІВАШКО

    Хто відповість за розбиті дороги?

    Улітку Миколаїв потерпає від навали великовагових вантажівок. Попри введення температурного режиму, коли за +30 проїзд містом заборонено, водії намагаються обійти заборони. Навіть проїжджаючи у вечірній та нічний час, коли температура знижується, саме вантажівки завдають значної шкоди дорожньому покриттю, розбиваючи вже пошкоджені дороги вщент. Не менша проблема — відстоювання фур на узбіччях при в’їзді в місто, що також призводить до руйнації доріг. У цих місцях не створено умов для перебування водіїв.

  • Директор Інституту української мови Павло Гриценко: «Мову зробили політичним товаром. Це злочин проти народу»

    У липні 2019-го  набрав чинності Закон «Про мову». Чому на 28-му році Незалежності питання мови провокує зашквар? Чи є хоч одна країна, де навколо національно ідентичної мови відбувається те саме?
    Про мову, дематюкацію, угорську експансію та інші гострі мовні питання розмова Марини Голуб, кандидата філософських наук, засновниці комунікаційного агентства Golubi Group, з доктором філологічних наук професором Павлом ГРИЦЕНКОМ, який очолює Інститут української мови НАН України.

  • У велике життя зі спеціальністю у валізі

    Основна проблема професійно-технічної освіти не тільки на Луганщині, а й в Україні загалом та, що немає гарантованого працевлаштування випускників по закінченні навчання. Однак в області вдається зберегти більшу частину базових професійно-технічних ліцеїв і навіть тих, що розташовані поблизу лінії розмежування.

  • Їсти чи дивитися...

    Про нову систему харчування у Збройних силах ідеться вже давно. Вона прийшла на зміну тій, що залишилася у спадок від армії радянської, де про повноцінний раціон солдати могли хіба мріяти. А нещодавно запроваджена схема за каталогом продуктів містить очевидні переваги. Скажімо, ви бачили, щоб у підрозділах бодай кілька років тому були дні національних кухонь? Фантастика. А тепер це стає реальністю.