Актуальна тема
-
День Перемоги: який же він ще далекий
Зранку ніщо не віщувало недоброго, хоча погода могла б видатися трохи теплішою. Урочистості на честь Дня Перемоги 9 травня почалися із традиційного молебню по загиблим. Потім за розкладом мало відбутися покладання квітів до монумента Слави. Можна довго сперечатися, чи потрібне нам це свято зі сльозами на очах, але пам’ять залишається пам’яттю. Про мільйони людей, які під час Другої світової війни загинули у боях, були замордовані у концтаборах, розстріляні у тилу чи померли від голоду. Кожен згадує і поминає своїх. Тихо, із квітами і сльозами. Але не всі…
-
Блекаут у відповідь на націоналізацію
На вимогу ДП «Енергоринок» Міністерство енергетики і вугільної промисловості України у зв’язку із заборгованістю за послуги електропостачання обсягом 6 мільярдів гривень погодило повне припинення різниці перетоків електричної енергії на тимчасово не підконтрольну українській владі територію Луганської області, що здійснює ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання».
-
Куди нам подітися від Чорнобиля
Передтравневі дні 1986 року навіки закарбувалися в пам’яті не тільки персоналу Чорнобильської АЕС і жителів міста-супутника Прип’яті, українських і білоруських поліщуків, а й усього світу. Бо катастрофа, як з’ясувалося згодом, планетарного масштабу.
-
Придорожня дипломатія
Про це йшлося на спільному робочому засіданні депутатських груп міжпарламентських зв’язків України і Молдови. Мікросаміт пройшов просто неба неподалік молдавського села Паланки на місці, де має вже за кілька місяців з’явитися міст, що надовго зніме проблему сполучення з південними районами Одещини. Вирішували, як спорудити дорогу, якою люди зможуть їздити, доки триватиме будівництво (щонайменше до 1 серпня). Озвучили дату здачі цієї тимчасової дороги — 1 травня. Доти, як і останні кілька місяців, весь транспортний потік на південь області йтиме єдиним шляхом через міст у Затоці. А шлях цей ні якістю, ні пропускною спроможністю транспортників ніяк не тішить.
-
Чи вистачить нам води
У кожен з двох найменш водних для України в цьому сторіччі років — 2003-му та 2007-му — ми через посухи втратили під час виробництва зерна понад 3 мільярди євро. Начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеоцентру Тетяна Адаменко каже, що урожайність озимої пшениці у 2003-му була трохи більшою за 10 центнерів з гектара, тоді як у сприятливому 2014-му — майже 40.
-
Дестабілізація світу вигідна силам минулого
10-й Київський безпековий форум під гаслом «Старі конфлікти та нові динаміки: стратегії для світу, що змінюється» став не лише ювілейним, а й символічним. Саме під час нього Президент Петро Порошенко оголосив про історичне й довгоочікуване для України рішення Європейського парламенту: позитивне голосування за надання нашим громадянам права подорожувати країнами ЄС без віз.
-
Яке майбутнє в українського книговидання
У наш час, як і раніше, в Україні спостерігається системне падіння обсягів випуску книжкової продукції, хоч попит на добротну навчальну, наукову, пізнавальну, довідкову, художню українську книжку є. Гадаю, кризове становище вітчизняного книговидання значною мірою пояснюється браком спадковості та послідовності в діях влади щодо реформування галузі. Політики, які впродовж десятиліть змінювали один одного, не зважали на досвід попередників, і тому зазвичай все розпочинали наново. Тоді як, скажімо, в Росії, усвідомлюючи ідеологічну і бізнесову вагу національної книжки, ухвалили безпрецедентні за пільгами законодавчі акти й узгодили тамтешні закони з міжнародним правом. Ще раніше це було зроблено в Польщі. Тож не дивно, що книжкова продукція з цих країн монополізувала вітчизняний ринок. Встановлюючи на книжки українських видавництв торговельну надбавку 120—150% відпускної вартості, іноземні компанії цілеспрямовано витісняють їх.
-
Замість битви за врожай — битви за ринки?
Україна цього року б’є власні рекорди з обсягів експорту аграрної продукції. Виручка від такої продукції становить третину всього експорту країни. Зокрема, експорт зерна вже сягнув 32 мільйонів тонн, а до нового урожаю може становити 38—39 мільйонів. Позначки 2700 тисяч тонн сягнув експорт олії — це на 500 тисяч тонн більше, ніж торік. Слава роботящим рукам наших хліборобів, але останнім часом саме через кількість вирощеного посилюються деякі тенденції, що можуть негативно позначитися на рентабельності нашого аграрного виробництва.
-
Гідна робота по-українськи
Опитування людей на вулицях Києва, проведене нещодавно фахівцями Кризового медіа-центру, показало: зарплати, які вони нині отримують, не відповідають навіть мінімальному базовому рівню витрат. Адже після того, як із нарахованого заберуть податки, а потім родина ще й заплатить за компослуги, не завжди залишається досить коштів навіть на найнеобхідніше: продукти, ліки, проїзд у транспорті. Годі й казати про те, щоб заощадити на майбутню відпустку чи певну вартісну покупку. Для багатьох навіть зайвий раз піти у кіно або театр — проблема. Серед причин, які люди згадують найчастіше, — ціни фактично на все зростають чи не щодня, а ось плата за працю у цій гонитві пасе задніх, інколи навіть не у рази, а в десятки разів.
-
У солом’яного ринку добрі перспективи
Нещодавно одне інтернет-видання аграрного спрямування приголомшило новиною: «На Хмельниччині працює єдина в Україні зерносушарка на соломі». Це ж треба вміти створити сенсацію там, де нею і не пахне: багато років у нашій країні такі котельні звичні. Інша річ, що можливості соломи як енергоносія відновлюваного, ефективного та екологічно чистого затребувані не повністю. Звернув увагу, що це сенсаційне повідомлення мало понад тисячу переглядів. Отже, тема актуальна. Цікаво: а скільки в господарствах Вінниччини працює котелень на соломі?
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ

Ми в Google+