Актуальна тема

  • Лакмусовий папірець єднання українців

    Площі «Мистецького Арсеналу» на двох поверхах для книжок було замало. Задіяли двір, з якого видно лаврську дзвіницю, — на щастя, погода була лояльною до читачів усі п’ять днів. До квиткової каси постійно стояла черга, яка чемно пропускала татусів з малятами на грудях та дідусів з паличками.

    Усі, хто пройшов, ознайомлювалися з продукцією 150 видавництв, ставали учасниками понад 200 програм удень і вночі. На цьому «Арсеналі» літераторів та поетів дещо потіснили художники й мистецтвознавці, культурологи і політологи, історики і політики.

     

  • Ірина ПОЛІЩУК

    За платний мітинг — до восьми років ув’язнення

    Уже нікого не дивують телесюжети, в яких йдеться, що той чи той мітинг — проплачена акція. В Інтернеті на сайтах оголошень чи соціальних мережах можна навіть знайти спеціальні групи, де є інформація про місце й час проведення заходу й оплату за участь у ньому.
    Здебільшого учасники таких заходів не можуть конкретно відповісти на запитання про мету перебування під урядовими будівлями й ховають обличчя від телекамер.

  • Воїнів АТО підтримували «З Україною в серці»

    Гуманітарна допомога, збір коштів, реабілітація поранених, соціальна адаптація й психологічна підтримка — усім цим займаються члени ФПУ, створюючи спеціальні центри, щоб допомогти військовим — учасникам АТО. Зокрема запрацював Єдиний соціально-реабілітаційний центр «Здорова нація».

    А нещодавно у Жовтневому палаці — Міжнародному центрі культури й мистецтв ФПУ — відбувся благодійний концерт «З Україною в серці», у якому взяли участь десятки танцювальних колективів. «Ми зобов’язані віддячити захисникам Вітчизни, допомогти їм відновити здоров’я після військових дій, — пояснює заступник голови ФПУ Володимир Саєнко. — Тож концерт відвідали бійці, що зараз проходять реабілітацію». Хлопці кажуть, мовляв, приємно, що Жовтневий палац укотре зібрав у своїх стінах талановиту молодь зі всієї країни. Цього разу не лише щоб виказати вдячність українським військовим, а й довести, що попри складні обставини, палац продовжує  жити. 

  • Прощавай, радянське минуле

     Краще пізно, ніж ніколи: ухвалені три тижні тому закони про декомунізацію — перший крок, щоб попрощатися нарешті із залишками радянського минулого. Зокрема перейменуванню підлягає понад 40 українських міст, сотні вулиць, площ і бульварів. Заслужений юрист України, заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій МАГЕРА розповів «УК» про те, яким чином проходитиме декомунізація України, у які закони треба внести поправки та як ці зміни торкнуться зокрема виборчого законодавства.

  • Олена ІВАШКО

    Десант виконав завдання

    Відбулися вони на загальновійськовому полігоні Сухопутних військ ЗСУ «Широкий Лан». Це наймасштабніші навчання високомобільних десантних військ за останні 15 років.
    Мета тактичних навчань — досягнення розуміння єдиного процесу планування та ведення бойових дій, враховуючи досвід АТО. У відпрацюванні завдань взяли участь підрозділи 79-ї, 95-ї та 25-ї окремих повітряно-десантних бригад, майже 400 одиниць бронетанкової та автомобільної техніки.

  • Світлана ГАЛАУР

    Чи сверблять харків’янам ідеологічні чиряки

    Стверджувати, що тема декомунізації стала однією з найобговорюваніших у Харкові, було б явним перебільшенням. Проте після ухвалення закону та низки подій, пов’язаних зі знесенням вночі монументів Серго Орджонікідзе, Миколі Руднєву, Якову Свердлову, двох пам’ятників Леніну, серед громади пожвавився інтерес до проблеми ліквідації комуністичних рудиментів. Особливо цим питанням переймаються харків’яни, які проживають на вулицях і в районах імені «видатних» більшовиків. Йдеться про побутові проблеми, що постануть перед ними.

    Секретар міської топонімічної комісії Олексій Хорошковатий вважає, що для Харкова не таким складним буде вирішення питання про масове перейменування, як подолання проблем, які виникнуть з документами для організацій і жителів міста.

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Хай згасне зірка Полин!

    Коли йдеться про Чорнобильську катастрофу, пригадую не 1986 рік, а побачене в наші дні у клініці Національного наукового центру радіаційної медицини. Найболісніше враження — хворі діти, які ще навіть не усвідомлюють, що був вибух на ЧАЕС. Але він зачепив малих і через два десятки років. Як і ліквідаторів наслідків аварії, які до цього часу борються, але вже з хворобами, нею спричиненими. 

  • Наука Донбасу: врятувати і зберегти

    Напевно усі розуміють, що Донбас — це не тільки шахти й металургійні заводи. Аби промисловість працювала й розвивалася, необхідний потужний науковий потенціал, який здатен забезпечувати підготовку кваліфікованих кадрів для виробництва, його модернізацію, екологічну безпеку та інше. Та й повсякденне життя багатонаселеного краю важко уявити без розвитку різних галузей науки: від медицини до філології. Усе це було на Донбасі до певного часу.  

  • Алла ЖАРІНОВА: «Україна впевнено робить європейські кроки на ниві інтелектуальної власності»

    За даними експертів, 30—50% галузі телебачення та відеоконтенту контролюють нелегальні гравці. Збиток від цього державі й правовласникам становить приблизно 1 мільярд гривень на рік. У 2013-му Україна очолила «Список 301», до якого належать країни з найвищим рівнем піратства у світі, але у 2014 році експерти через лояльне ставлення до подій на сході нашої країни не включили її до цього списку. 

  • Роман КИРЕЙ

    Лікує увага й душевне тепло

    Кілька тижнів тому Микола повернувся додому зі сходу України, де в складі одного з батальйонів воював з агресором. Сім’я та друзі зустріли його як героя, вітали представники влади, знайомі й незнайомці. Досить серйозне поранення, з яким боєць довго боровся, перебуваючи в госпіталі, поступово загоюється. Донька й дружина оточили воїна увагою.