Актуальна тема

  • Галина ІЩЕНКО

    Щороку українська земля дорожчатиме

     На засіданні Кабміну схвалено законопроект «Про ринок земель», що найближчим часом піде на реєстрацію у парламент, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк. Міністр наголосив, що купувати і продавати землю сільгосппризначення, відповідно до законопроекту, зможуть лише громадяни України, фермери і держава в особі державного земельного банку або державного земельного фонду.  При цьому на запитання «УК», чи можливе у майбутньому відкриття ринку для іноземців, Микола Володимирович відповів: «Думаю, найближчим часом — ні. Угорщина, Болгарія, Польща, що є членами Євросоюзу, досягли подовження перехідного періоду на 7-12 років, під час якого забороняється продаж землі сільгосппризначення іноземцям навіть у рамках ЄС. Український селянин настільки збіднений, що він звичайно піде на продаж землі, а потім матимемо проблему. Зрозуміло, якщо земля буде продана, то селянина у селі ніщо не триматиме».

  • Павло КУЩ

    Берег чекання…сповзання у провалля

    Дядько із села, де відсутня лазня, на запитання, де ж він, горопаха, взимку купається, відмахувався: «Та скільки там тієї зими!..» Цей призабутий анекдот пригадався під час перебування  в селищі Сєдове Донецької області, бо місцеві жителі під час розпитувань здебільшого тримали під великим секретом місце, де вони влітку пірнають у море: «Там, де вдасться пройти до води! Або взагалі ніде!..» 

  • Лариса УСЕНКО, Владислав КИРЕЙ

    Червоне світло — закриттю шкіл

    Оптимізація малокомплектних шкіл — зараз чи не найболючіша проблема як для учнів та їхніх батьків, так і для вчителів, бо вони (а найчастіше йдеться про закриття навчальних закладів) зазвичай залишаються без роботи. Що стоїть за цим — зрозуміло, тож по Україні хвилею котиться батьківсько-учительський протест проти такої «оптимізації», про що наша газета регулярно розповідає. Однак забути про те, що школи, в яких дітей можна порахувати на пальцях двох рук, надто дорого обходяться для місцевих бюджетів, не можна. Тож там, де до проблем освіти справді не байдужі, намагаються шукати альтернативний вихід. 

  • Павло КУЩ

    Хвороба відступає

    Рукотворні «притоки» — труби різного діаметру, що «впадають» у море, — не така й рідкість для приморських міст. І течуть ними, зрозуміло, не кришталево чисті джерельні води, а каналізаційні стоки й токсичні промислові відходи. Тому, за попередньою версією санітарних лікарів, причиною спалаху холери в Маріуполі могли стати ці нечистоти. Схоже на те, що стався несанкціонований викид каналізаційних стоків у річку Кальміус (її гирло розташоване в межах міста), а звідти — в Азовське море. 

  • Наталя ЗВОРИГІНА

    Не така страшна холера, як чутки про неї

    Чутки про холеру у Бердянську не просто перебільшені, а  провокаційно дезорієнтуючі, переконалася авторка цих рядків, особисто відвідавши  всі популярні курорти  Запорізької області. 

  • Віктор ШПАК

    Оптимізація: економія чи здоровий прагматизм?

    У Таборській початковій школі Баранівського району Житомирщини, яку відвідують 5 учнів, витрати на кожного з них складають по… 25 791 грн на рік. Це утричі більше, ніж платять студенти-контрактники за такий самий  термін навчання у Житомирському держуніверситеті. Не набагато нижчі бюджетні видатки на учнів Берестівської і Дібрівської шкіл цього ж району. Від 16 до 20 тис. грн у рік обходиться державі навчання кожного з вихованців Барвинівської, Киянської і Кропивненської шкіл Новоград-Волинського району. 

  • «Малий Босфор» — «cлабка ланка» в геополітичному пасьянсі?

    …У  казкових променях яскраво-червоного сонця, яке, збираючись на відпочинок, уже ховалося за прибережними деревами та чагарниками плавнів, потужний чотирипалубний красень «Генерал Ватутін» здавався ще більш величним, загадковим. Туристичний лайнер київської прописки, випадковій зустрічі з яким на Дунаї в районі української Венеції — міста Вилкове — ми щиро зраділи, стрімко йшов на вихід у Чорне море. Глибоководним судновим ходом (ГСХ) через гирло Бистре.

    — Більше б таких круїзних та великовантажних суден ходили тут — і ми відродили б Придунав’я, — промовив Андрій, власник  нашого швидкісного катера.

  • Проблеми металургів — під опікою уряду

    Мабуть, зайве говорити про важливість металургійної галузі в економіці України — вона є одним з основних донорів державного бюджету, потужним джерелом валютних надходжень. Не дивно, що уряд завжди тримає руку на пульсі життя галузі, миттєво реагує на проблеми, які виникають в її роботі. А іноді Кабінет Міністрів працює й на випередження. 

  • Павло КУЩ

    «Ходитимеш по судах — відріжемо язик і повиколюємо очі! »

    Школярі, йдучи на літні канікули, зазвичай отримують завдання з літератури, мови чи математики. Схоже, подібні директиви отримали й виконавці непростого процесу закриття низки місцевих шкіл під назвою «оптимізація». Адже з початком канікул активізувалися й пристрасті довкола навчальних закладів, що закриваються. Причому недавні події засвідчили — з незговірливими батьками та вчителями ніхто панькатися не буде. Приміром, мамі учня донецької ЗОШ №111 Ірині Кругловій, яка нещодавно звернулася до суду з проханням відмінити рішення сесії міськради про ліквідацію закладу, двоє молодиків влаштували банальний «гоп-стоп» і пригрозили фізичною розправою, якщо жінка не припинить свої намагання відстояти школу. 

  • Віктор ШПАК

    «Цинкова проба» на доброчесність

    Розміщена в Інтернеті загрозлива інформація про негативний вплив на довкілля «цинкового заводу», що споруджується в Житомирі коштом польських інвесторів, стривожила багатьох. Нікому не відома громадська кампанія з гучною «патріотичною» назвою повідомила, що вона проти пуску підприємства, бо «цинк забруднює повітря». А на підтвердження наводиться тривожна конкретика:

    «Вихідні гази цинкового виробництва включають 25-50% свинцю. Вихід цинку з цинкового виробництва становить 62,5-77,5 кг на тонну. Підвищений вміст цих високотоксичних інгредієнтів фіксується на кількох десятках кілометрів від території підприємства».