Пруту не щастить. Чернівці, перед якими він шанобливо розливається, упокорюючи свій гірський норов, перетворили його береги на стихійні сміттєзвалища, подекуди зі смертельно небезпечними хімікатами, а також на «дикі» кар’єри, звідки промисловими масштабами безкарно тягають гравій і пісок. Правоохоронці лише безпорадно розводять перед Прутом руками. 
На початку жовтня Чернівці сколихнула тривожна новина: на березі річки Прут випадковий рибалка натрапив на гору отрутохімікатів у заводських упаковках для роздрібної торгівлі, які хтось викинув за кілька десятків метрів від води. Спеціалісти управління з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення, що терміново виїхали на місце події, знайшли 44 нашвидкуруч прикопаних мішки з різнокольоровими пакетиками, ніби гамузом забраними з торговельного складу. Усього нарахували 900 кілограмів (!) ще цілком придатних пестицидів, інших хімікатів українського та китайського виробництва для обробки садів, знищення гризунів і комах. 

Напередодні католицького Різдва на інформаційних сайтах з’явилися повідомлення від Студентської координаційної ради про намір мобілізувати студентів на протестні акції проти затримок із виплатами стипендій. «Напередодні свят нас залишили без копійки в кишені», — повідомляли  активісти. Особливо обурювало молодь те, що на фоні бюджетних планів на 2014 рік підвищити фінансування правоохоронних органів студентам затримують їх мізерні виплати, на які й прожити неможливо. І оголосили вимогу Міністерству освіти і науки — протягом 24 годин ліквідувати заборгованість по стипендіях. 

В Україні вже не перший рік йдеться про роздержавлення центральної та комунальної преси, розроблено законодавчу базу для його здійснення. Однак до другого читання законопроекту Верховна Рада України не дійшла, тож у правовому полі процес так і не може розпочатися, що породжує безліч зловживань у майновій сфері і порушень прав редакційних колективів. «Урядовий кур’єр» виявив немало позитивного досвіду у колег, які вирушили у «вільне плавання». Але редакціям вкрай потрібна чітко виписана законодавча база для своєї діяльності, а майбутня доля видань залежатиме від професійності творчих колективів.

Перед Новим роком ми масово готуємося до свят й активно шукаємо подарунки. Тож споживчий попит у цей період чи не найвищий за весь рік, а тому кожен продавець з усіх сил намагається привернути увагу до свого товару чи послуги, пропонуючи різноманітні акції та знижки, переконуючи, що його пропозиція найвигідніша і найунікальніша. Цифри і відсотки у рекламних по  стерах, оголошеннях майже переконують, що  реалізатори працюють собі на збиток або виходять на нуль, — і все це заради нас, покупців.
Проте чи насправді, придбавши товар зі знижкою, вдається зекономити?  Як стверджують досвідчені  маркетологи, не завжди, і вкотре нагадують приказку: «Безплатний сир буває лише у мишоловці».

Для більшості українців Новий рік починається з корпоративної вечірки. А як інакше?! Адже корпоратив — це не лише спілкування з колегами в неробочій атмосфері, а й запальні танці, пісні і смачні наїдки. Зазвичай керівництво компаній у такі дні не скупиться і замовляє для своїх підлеглих хороші ресторани та багато їжі й напоїв. Адже є повір’я: чим ситніший буде стіл на святкуванні, тим багатше «житиме» компанія наступні 12 місяців. Нині корпоративна вечірка обійдеться керівництву лише на 10% дорожче, ніж 2012-го.

Руйнацією діалог не збудуєш. Таким був лейтмотив тристоронньої зустрічі-семінару «Соціальний діалог в Україні», який відбувся в Києві за участю представників Європейського соціально-економічного комітету (ЄСЕК). Захід організували Національна тристороння соціально-економічна рада спільно з Академією та Європейською комiсiєю в рамках програми технічної допомоги ЄС «ТАЄКС».
Представники ЄСЕК поділилися власним досвідом знаходження компромісу між представниками всіх верств суспільства — громадськості, найманих працівників, роботодавців та держави. Як відомо, Національна тристороння соціально-економічна рада відповідно до Закону «Про соціальний діалог» є постійно діючим органом, створеним Президентом України для ведення соціального діалогу. Рекомендації і пропозиції Нацради обов’язкові для розгляду Кабміном, Верховною Радою і Президентом України. На цьому наголошували учасники семінару. Як і на тому, що соціальний діалог та демократична система соціально-трудових відносин є необхідною запорукою просування України до Європейського Союзу.

Порушенням прав працівника нині нікого не здивуєш. Дивує терплячість людей, які дозволяють зменшувати свої зарплати, готові миритися з різними штрафними санкціями та тотальним контролем, що передбачає відеоспостереження, прослуховування телефонів тощо. Хоч у законодавстві існує досить механізмів, аби захистити себе від подібних фокусів. І для цього зовсім не потрібно вдаватися до послуг адвокатів. 

Цю людину добре знають не лише в місті Бровари, а й далеко за його межами. Свого часу, а точніше в 1988 році,  коли керівників підприємств обирали трудові колективи, Анатолій Ющук став директором Броварського ремонтно-механічного заводу. І саме завдяки йому  підприємство зазнало масштабної реконструкції: обладнання повністю оновили і розпочали виробництво абсолютно нової продукції — гідравлічних кранів на базі шасі автомобілів КамАЗ, КрАЗ, які почали завойовувати попит в Україні,   близькому й далекому зарубіжжі. У 1995 році підприємство  реорганізували у ВАТ «Броварська кранобудівна фірма «Стріла». І весь цей час, до 2007-го, його очолював Анатолій Силович. 

Цьогорічна зима ще не встигла показати вповні своєї сили, а для безпечного та безперешкодного руху автодорогами вже довелося щодоби залучати від 100 до 2400 дорожників та від 100 до 1600 одиниць техніки. Все залежало від погодних умов. За даними оперативно-диспетчерської служби Укравтодору, найскладнішими вони були 8 та 9 грудня на Київщині, Луганщині та Хмельниччині, де задіяли майже 700 фахівців та 380 дорожніх механізмів. 

Кажуть, Бог посилає рівно стільки випробувань, скільки ми здатні витримати… Це стосується і кожної людини окремо, і, як бачимо, не втрачає актуальності для цілих народів та країн. Очевидно, що Україна вже не раз переживала подібні періоди у своїй історії. Сьогодні наша держава підтверджує ще одну матрицю поведінки: якщо політики не справляються зі своїми обов’язками, політика переходить на вулицю. Однак, за словами  голови  «Українського форуму» Володимира Семиноженка, криза — це як хвороба, а будь-яка хвороба дає шанс вилікуватися. Про деякі рецепти виходу з кризи йшлося учора на круглому столі за участю провідних вітчизняних експертів, які, попри різне бачення шляхів виходу з неї, зійшлися на тому, що лише якнайширша поінформованість суспільства і  максимальне залучення всіх сторін до діалогу здатні убезпечити країну від подальшого ускладнення «хвороби».