Як відомо, День захисту дітей офіційно Україна відзначає 1 червня. Проте разом з усім світом нам не зайве було згадати, що саме в листопаді 1989 року резолюцією Генасамблеї ООН була прийнята Конвенція ООН про права дитини. Вона — основний міжнародний документ із захисту прав дітей. В Україні Конвенція набула чинності у вересні 1991 року.
— Україна має нагоду відзначати День дітей двічі, і це дуже добре. Хоч зрозуміло, що захищати права неповнолітніх нам, дорослим, слід щодня. Згідно з даними ВООЗ, щороку в усіх країнах світу статевого насильства зазнають 150 мільйонів дівчаток і 73 мільйони хлопчиків, яким не виповнилося 18 років; 1,2 мільйона підлітків стають жертвами торгівлі людьми. Це факти порушення прав дітей в усьому світі, та Україна, на жаль, не виняток, — зауважила голова Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Юкіе Мокуо. 

У приморському селі, як водиться, всі дороги ведуть до моря. І грунтовий шлях, що лежить через кладовище, — на крутому березі. Звідси до моря, яке розляглося довкола, недалеко. Тут мимоволі складається враження, що з моря на кладовище — найпряміша дорога. Зрештою, тут чимало могил жителів Безіменного, які загинули у водах Азову. Два відносно свіжі поховання влітку подовжили цей сумний список. 
Минуло чотири місяці від трагедії, яка розігралася в Азовському морі 17 липня. Під час гонитви за катером, на борту якого перебували п’ятеро наших співвітчизників, сталося зіткнення з російським прикордонним катером. Кадри тарану, які свого часу з’явилися на телеекрані, переконають будь-кого, що про випадковість не йдеться. У момент удару троє жителів села Безіменне та двоє з сусіднього Самсонового були фактично приречені. Та одному з чоловіків — Олександрові Федоровичу — таки вдалося випірнути з-під пошкодженого човна. А повернувся він додому з сусідньої держави аж через три з половиною місяці після того, як йому змінили запобіжний засіб.

Якщо дитина допомагає батькам у домашньому господарстві, це правильно і природно, то, кажуть, трудове виховання. А коли дитина йде працювати за гроші, добре це чи погано? Мабуть, однозначної думки щодо цього немає, та останнім часом спостерігається тенденція до збільшення кількості працюючих тинейджерів. Наскільки законною є дитяча праця і що потрібно знати підліткам, які хочуть заробляти, а також їхнім батькам, з’ясовував «Урядовий кур’єр». 

Як можуть виникати проблеми там, де їх навіть важко придумати, нещодавно показали одразу кілька загальнонаціональних телеканалів. У сюжетах йшлося про сплату за електроенергію мешканцями квартир, що у напівпідвальних приміщеннях. Власникам цих, так би мовити, дешевих помешкань нарахували до сплати суми, як міні-заводам.        

В  наших гаманцях і кишенях і так немало пластику, яким ми користуємося, знімаючи гроші в банках, пред’являючи їх для бонусів і знижок у магазинах, аптеках, на автозаправках тощо. А нині, точніше, з травня минулого року, в столиці почали видавати «Картки киянина»: з вигляду такий же шматок пластику.  Зареєстровано за проектом впровадження «Картки киянина» 315 тисяч пільговиків, а до кінця року КМДА планує орієнтовно зареєструвати 425 тисяч. Однак люди, отримавши таку картку, не без скепсису цікавляться: навіщо вона потрібна? Чи буде вона зручною для інвалідів, приміром, сліпих, візочників та лежачих?  

Керівництво Миколаївського зоопарку у розпачі — їжі для мешканців одного з найбільших та найстаріших в Україні зоопарку залишилося лише на два дні. Про це повідомив директор зоопарку Володимир Топчий, який поділився наболілим на своїй сторінці в соціальній мережі Фейсбук. Своє звернення він адресував Прем’єр-міністрові Миколі Азарову. В листі директор пише: «З 11 листопада тварин Миколаївського зоопарку годувати нічим! У казначействі зависли 450 тисяч гривень. Постачальники більше в борг не дають. Допомогти ніхто не може. Видав наказ: з понеділка забивати одних, щоб годувати других». 

У рамках реалізації Програми економічних реформ ефективно забезпечується модернізація державної служби та її адаптація до стандартів ЄС. Саме так розпочала брифінг для журналістів перший заступник голови Національного агентства України з питань державної служби (Нацдержслужби) Юлія Ковалевська, який відбувався в рамках відкриття 7-ї щорічної регіональної конференції з інституціональної реформи.
«Нашим відомством  забезпечено виконання комплексу заходів щодо адаптації державної служби України до стандартів ЄС. З цією метою ухвалено Державну цільову програму розвитку державної служби на період до 2016 року, яку скеровано на формування висококваліфікованого складу шляхом впровадження нових стандартів та механізмів управління людськими ресурсами та впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій», — зазначила вона.

Шлях від планово-адміністративної системи господарювання до держави з ринковою економікою нині в Україні, як і всі дороги, досить проблемний. З однією різницею: замість вибоїн у асфальті — порушення конкурентного законодавства. 
Винахідливі бюрократи, котрі звикли мати зиск, вимагаючи від населення тонни нікому не потрібних довідок, дуже неохоче здають позиції. Тому, за висновками Антимонопольного комітету України, найбільш проблемним у країні лишається надання супутніх послуг громадянам, котрі бажають одержати послуги адміністративні. Зокрема, працівниками цієї установи було проведено такий експеримент: компетентна у законодавстві підставна особа взяла заяву на одержання ліцензії (вартість мала б становити 800 гривень)  і пройшла всі інстанції, котрі вимагалися. У підсумку одержання потрібного документа обійшлося в 150 (!) тисяч гривень. 

Останнім часом в Україні стали з’являтися заклики  відмінити обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), яке існує вже дев’ять років. Серед аргументів — невиконання цим видом страхування його соціальної місії і те, що постраждалі у ДТП продовжують почувати себе незахищеними. «УК» спробував розібратися, яке страхування потрібне і що змінилося на ринку з набуттям чинності з 5  лютого цього року нових норм до закону про «автоцивілку» (далі — закон) щодо виплати за  шкоду, завдану життю та здоров’ю.

 У публікації «Урядового кур’єра» від 25 жовтня «Чумацька хата знову оживе» ми розповідали про те, що розібрану недавно унікальну пам’ятку в Моринцях на Черкащині, яку використовувати для туристичного огляду стало небезпечно, збираються реконструювати. Як повідомив тоді голова облдержадміністрації Сергій Тулуб, її вирішено розібрати згідно з погодженим зі спеціалістами проектом та відтворити знову за старим зразком.
Разом з тим під час перевірки обставин демонтажу хати чумака в селі Моринці Звенигородського району Генеральна прокуратура України виявила порушення законодавства з боку керівництва Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка» та посадовців Міністерства культури України. Про це сказав Генеральний прокурор Віктор Пшонка під час засідання Громадської гуманітарної ради при Президентові України.