Актуальна тема

  • Велика вода спадає, але човни ховати зарано

    За останні півмісяця на Закарпатті дощило. Небезпека, що води Тиси, Латориці, Ужа й інших рік та їхніх приток завдадуть величезних збитків, тримала в напруженні всіх. Але сумних наслідків вдалося уникнути. Те, що повінь завдала мінімум лиха, — результат спланованих дій. В області діє міжвідомче угрупування сил — 1775 людей та 320 одиниць техніки. Проміжні підсумки роботи оглядали на виїзному засіданні Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яку очолює віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул. А перед цим він разом із головою Закарпатської облдержадміністрації Олександром Ледидою перевірив готовність водозахисних дамб.  

  • Владислав КИРЕЙ

    Проїзд на «металоломі» коштує недешево

    Чимало проблем нагромадилося в останні роки як у автоперевізників, так і в тих, хто користується їхніми послугами. Приміром, цілком очевидно, що давно назріла необхідність поліпшення умов роботи працівників автотранспорту, поліпшення організації й підвищення ефективності самих перевезень. Цій меті, зокрема, має бути підпорядкована нова редакція Закону «Про автомобільний транспорт», проект якої незабаром Міністерство інфраструктури збирається внести до Верховної Ради. Життя вимагає змін і в документах, які регламентують порядок пасажирських та вантажних перевезень.  

  • Віктор ШПАК

    Лосі – в радість, свині – в клопіт

    Щороку фахівці проводять свого роду інвентаризацію живності у мисливських угіддях. Без цих статистичних даних неможливо ні об’єктивно оцінити стан популяції конкретних видів тварин, ні встановити допустимі ліміти на добування мисливських трофеїв, ні своєчасно вжити заходів для збереження і примноження фауни. Стосовно останнього завдання, то про ефективність роботи лісівників і мисливствознавців Житомирщини красномовно свідчить той факт, що нині у мисливських угіддях області вже 2017 лосів. Це майже вдвічі більше, ніж було вісім років тому, хоча це майже на чверть менше від обрахованої науковцями оптимальної чисельності.  

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Яку естетику принесе оптимізація?

    Наприкінці минулого року Президент Віктор Янукович оголосив 2013-й Роком дитячої творчості. Усіляко сприяти забезпеченню освітньо-культурних потреб дітей, створити умови для їхнього творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку, підтримати талановитих та обдарованих — це лише кілька напрямків, за якими потрібно діяти Кабінету Міністрів, Раді міністрів АР Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям.  

  • Микола ЛЕМЕХ: «Сьогодні можемо відправляти експедиції і на Місяць, і на Марс»

    Чому не спрацювала радянська місячна програма і які сьогодні перспективи польотів на Місяць, розповідає один із провідних розробників ракетного посадкового блоку місячного корабля (блоку Є) Микола Лемех. Блок Є, який розробляли в конструкторському бюро «Південне» в Дніпропетровську, мав забезпечити космонавтові безпечну посадку на Місяць.
    Миколо Івановичу, виконання державного завдання у СРСР щодо польоту людини на Місяць було доручено Сергію Корольову. Розуміючи, що з таким масштабним проектом одне КБ не впорається, він звернувся до тодішнього генерального конструктора КБ «Південне» Михайла Янгеля… 

  • Ірина НАГРЕБЕЦЬКА

    МАФія: шукайте архітектора

    Недаремно кажуть, що весна загострює людські почуття. Та не лише позитивні, радісні, а зокрема й таке, як відраза до незугарної довколишньої картини, яку щодень спостерігають городяни та гості нашої столиці. Маємо на увазі брудне рукотворне «павутиння» з різношерстих яток, яким обплетені київські зупинки міського транспорту, виходи зі станцій метро, площі, вулиці й прибудинкові території, об’єкти соціально-культурного призначення тощо.  

  • Юрій АЛЕКСЄЄВ: «Циклон-4» має стратегічне значення»

    12 квітня — Всесвітній день авіації та космонавтики, День працівників ракетно-космічної галузі України. Напередодні свята редакція «УК» поцікавилася, як реалізують спільний українсько-бразильський проект «Циклон-4». Перше ексклюзивне інтерв’ю — з головою Державного космічного агентства України Юрієм АЛЕКСЄЄВИМ.  

  • Василь ДЗЬОБАК

    В істини є проста мова

    За минулі майже три десятиріччя про трагедію Чорнобиля та наслідки, зумовлені нею, написано цілу бібліотеку статей, різноманітних наукових досліджень, актуальної документалістики, спогадів учасників тої вікопомної епопеї. Основний лейтмотив усіх публікацій, в тому числі авторів шкільних підручників: тодішня тоталітарна влада буцімто запізнилася з інформацією про аварію. Та є достатньо аргументованих тверд жень зокрема закордонних фахівців, що такий висновок упереджений і загалом неточний.  
    «Період з 26 квітня до 6 травня був найскладнішим і найвідповідальнішим, — згадував академік Валерій Лєгасов. — Найперше завдання було приборкати зруйнований реактор. Це робили в надзвичайних умовах. Відповідальність лягала на плечі людей, які туди приїхали, особливо на плечі голови урядової комісії, заступника голови Ради міністрів СРСР Бориса Щербини».

  • Олег ЛИСТОПАД

    Не стріляйте в ховрашка!

    Гори знарядь сучасного браконьєрства — сітки, капкани, петлі, пастки, отрути, «електровудки» (вбивають рибу потужним електричним розрядом) – нещодавно «прикрасили» один із залів Верховної Ради. Так автори щойно схваленого профільним комітетом Верховної Ради екологічного законопроекту №2503 показали, з чим збираються боротися.
    Шестеро народних депутатів, які представляють усі фракції парламенту, пропонують надати громадським екологічним інспекторам (працюють при Держекоінспекції) право складати протоколи щодо виготовлення та збуту показаних на виставці браконьєрських знарядь. 

  • Сніг тане інтелігентно

    Три дні поспіль на Прикарпатті сильно дощило. Ріки вийшли у заплави, і без того переповнені від різкого танення снігів, а потім, перетнувши критичний рівень, затопили все навкруги — будинки, дороги, поля і городи. У воді опинився 31 населений пункт області, включаючи Калуш, Болехів, частково Івано-Франківськ. У цих містах, а також у Тлумацькому, Рогатинському, Тисменицькому, Надвірнянському районах підтопило 561 житлову та адміністративно-господарську будівлю, 530 присадибних ділянок, 601 криницю та 68 гектарів сільгоспугідь.