Актуальна тема

  • Чорнобильська зона: статус-кво, що влаштовує всіх

    Що далі відходять трагічні події «катастрофи ХХ століття», то дедалі менше залишається серед нас високопрофесійних, відданих справі фахівців, які, акумулюючи неоціненні, унікальні знання з чорнобильських проблем, знають достеменно, з перших джерел те, що відбувалось і відбувається на об’єкті «Укриття» та ЧАЕС, у її 30-кілометровій зоні. Володимир Васильович Токаревський, з яким ми у дружбі вже понад 10 років, — одна з таких особистостей.

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Чорнобильці — як те дитя у семи няньок

    Відлуння вибуху на Чорнобильській АЕС 1986 року не затихає. Доганяє не лише тих, хто був там безпосередньо, а й покоління, народжені вже в третьому тисячолітті. Стверджують це зокрема спеціалісти Українського спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення, що обстежують і лікують дітей, народжених від постраждалих батьків, які проживали чи проживають у зонах радіоактивного забруднення. У кожної дитини виявили 4–5 захворювань. Кількість хронічних процесів збільшується.  

  • Галина ІЩЕНКО

    Зона потребує реабілітації

    Про це повідомив під час парламентських слухань «Про стан, заходи  і перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи» голова Держагентства з управління зоною відчуження Володимир  Холоша. Щоправда, коли це може статись та про які площі йдеться, чиновник не уточнив.  
    За його словами, наразі до зони відчуження та зони безумовного обов’язкового відселення належить територія площею близько 2600 квадратних кілометрів, найбільш забруднена  радіонуклідами. Але за 27 років проведено значні обсяги робіт, що поліпшили радіаційний стан у цих зонах. Зокрема, проведено дезактивацію території площею понад 30 тисяч гектарів, зібрано та захоронено близько 1 мільйона   кубометрів радіоактивних відходів, дезактивовано понад 15 тисяч тонн матеріалів, обладнання тощо.

  • Любомира КОВАЛЬ

    Усиновлені у США, як вам живеться?

    Сполучені Штати Америки — країна, куди малюків з України за останні роки всиновлено найбільше. Так, протягом 2012-го саме до США поїхали 60%, або кожен другий хлопчик чи дівчинка, всиновлені з нашої країни за кордон. З них кожен четвертий малюк — з особливими потребами. Зазвичай це діти із синдромом Дауна, ВІЛ-інфекцією, хворим серцем чи судинами та іншими важкими, а часом і невиліковними хворобами.
     

  • Як міністри в День довкілля працювали

    Щорічну акцію «За чисте довкілля» міністр енергетики та вугільної промисловості України Едуард Ставицький відзначив благоустроєм краєвидів довкола Дністровської ГАЕС. Разом з ним на виїзному суботнику трудилися працівники міністерського апарату, керівники Чернівецької облдержадміністрації, ПАТ «Укргідроенерго» і Дирекції з будівництва цього найпотужнішого гідроакумулятора Європи: прибирали територію, висаджували дерева.  

  • Олег ЛИСТОПАД

    Зона відчуження — не заповідник

    У цьому запевнив учасників відеоконференції, яка відбулася в Будинку уряду, міністр екології та природних ресурсів Олег Проскуряков. Поспілкуватися в онлайн-режимі з очільником міністерства, головою Держагентства з управління зоною відчуження Володимиром Холошею, ректором Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Олександром Бондарем мали нагоду чиновники, журналісти і громадськість Дніпропетровська, Харкова, Львова й Одеси.

  • Інна КОСЯНЧУК

    Кількість парковок збільшиться удвічі

    Їх водії у свою чергу нарікають, що постійно треба думати — куди приткнути свій «табун кінських сил». Парковок у столиці нині трохи більше ніж на 24 тисячі машиномісць, і цієї кількості катастрофічно мало. Це з’ясував «Урядовий кур’єр», досліджуючи тему у номері від 17 квітня. Фахівці зауважують: щоб досягти рівня європейських міст у забезпеченні паркомісцями, їх потрібно не менш ніж на 500 тисяч машиномісць. У європейських столицях забезпечення машино-місцями становить у середньому 16–17% від кількості жителів міста, у нас же — удвічі менше.

  • Іван ШЕВЧУК

    Щоб українську мову любили, а не боялися

    Закон про мови і його подальша регіональна імплементація виразно продемонстрували, що й через понад 20 років незалежної держави у мовному питанні всі крапки над «і» та «ї» ще не розставлено. Одесити — люди переважно прагматичні, заклопотаності мовними питаннями особливо не виказували, проте новими можливостями для російськомовних скористатися не відмовилися.  
    Річ у тім, що свої заходи, спрямовані на підтримку російської мови, тутешня міська влада вжила ще до відповідних рішень на загальнодержавному рівні.

  • Віктор БЕСЧАСТНИЙ

    Сучасний правоохоронець: здатність до діалогу з населенням

    Модернізація правоохоронних органів України, спрямована на досягнення європейських стандартів, передбачає зміну пріоритетів роботи з державно орієнтованих на суспільно орієнтовані. Каральні стратегії діяльності міліції не можуть задовольняти суспільство, що розвивається в демократичному напрямі. Міліція як сервісна служба існує для громадян і надає правозахисні послуги населенню на окремій території — саме такою повинна стати вітчизняна правоохоронна інституція. Міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, зустрічаючись із журналістами, сказав: «Пріоритетним напрямком роботи МВС є відповідність відомства потребам людей». І на продовження думки додав: «Звертаючись до нас, людина повинна мати впевненість, що її вислухають і нададуть допомогу. Міліція має залишатися відкритою для діалогу та співпраці із суспільством».

  • Світлана ІСАЧЕНКО

    Реверс над Дністром

    Нещодавно серед білого дня (дякувати долі, ніхто не постраждав) з лівого боку проїзної частини мосту через Дністер, що з’єднує Чернівецьку та Хмельницьку області, впала залізобетонна плита, утворивши провалля розміром 1,2x1,5 метра. Рух транспорту мостом спершу обмежили, а потім взагалі заборонили, коли через день, уже безпосередньо на русловому перегоні, обвалилося ще одне перекриття, а спеціалісти облавтодору, оглянувши міст, виявили як мінімум шість потенційно небезпечних руйнувань бетонного захисного шару з оголенням арматури.
    Автобуси довозили пасажирів до мосту, ті долали його пішки і, щоб їхати далі, сідали у маршрутки, що вишикувалися по обидва береги Дністра. Дальні рейси пустили в об’їзд через Новодністровськ, що забирало зайвих 150 кілометрів.