Нещодавно директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар висловив припущення, що торішня ситуація, коли «Газпром» намагався перекласти провину за недопостачання блакитного палива у європейські країни на Україну, може повторитися. «Ситуація може бути вкрай неоднозначною. Все залежить від того, якою буде зима цього року: чи аномально холодною, чи звичайною, чи теплою», — зазначив він. 

На вітчизняному ринку квіти неукраїнські. 90% продукції імпортують із Голландії, Німеччини та Франції. А якщо й вирощують на нашій землі, то переважно із привезеного звідти ж посадкового матеріалу. Ростуть ці квіти у тепличних комплексах, зведених за новітніми голландськими технологіями кмітливими інвесторами. А теплиці, де за радянських часів вирощували якісні сорти рослин, підприємці не бачать сенсу відновлювати. Та й селекцією професійно вже ніхто не займається... 

Від імені Уряду і особисто щиро вітаю Вас із Днем Незалежності України!

Державна незалежність відкрила унікальні можливості для економічного зростання, духовного розвитку та культурної розбудови нашої держави.

Напередодні Дня Незалежності завжди хочеться дізнатися про економічні успіхи рідної країни. Розмова із директором економічних програм Центру ім. О. Разумкова Василем ЮРЧИШИНИМ виявилася непростою, але відомий експерт влучно розписав чимало шляхів, якими нинішня незалежна Україна повинна крокувати далі. Як виявилося, ці «рецепти» не є суперунікальними — вони радше поєднують досвід розвитку інших країн із специфічними історичними, географічними та іншими «надбаннями» України.  

— У програмі комплексного розвитку Придунав’я на 2004—2011 роки  було 11 наших проектів. Жодного не виконано. Гадаю, їх все-таки буде реалізовано. Тепер вся надія на національний проект «Дунайський коридор», — не дуже впевнено промовив Андрій Абрамченко. — Процвітатиме порт — процвітатиме й місто. Воно тісно пов’язане з морегосподарським комплексом. 

Святкові заходи, присвячені визначному ювілею, розпочалися ще у неділю. До Львова з’їхалися представники пластових організацій світу. Вони пройшлися парадом центром міста, а згодом відбулися традиційні пластові церемоніали. Потім 700 хлопців і дівчат сформували велике коло, зняли хустки, пов’язані навколо шиї, і зв’язали їх між собою, утворивши мотузку, довжина якої сягнула понад 500 метрів. Цей рекорд «Найдовший ланцюг з пластових хусток» зафіксували представники Національного реєстру рекордів України.

Святкування відбуватимуться протягом тижня.

Кияни, які ще кілька днів тому потерпали від майже 40-градусної спеки та прагнули дощу, як кажуть, дочекалися. Вода з неба ллється вже кілька днів майже без перерви. Тож маємо не лише приємну прохолоду на вулицях та в помешканнях, а й певні проблеми з підтопленнями у столиці. На жаль, не всі зливові стоки змогли впоратися із навалою води та змитого нею бруду.

У сучасних економічних умовах вигідно дбати не так про швидкі гроші, як про прибутки у перспективі. Досвід такої роботи мають лісівники: ефект від їхньої діяльності проявляється через десятки років.  
«Який корінь — таке й дерево», — кажуть фахівці. Це стало, як ніколи, актуальним в останні роки, коли почали всихати добротні зрілі ялинники та соснові насадження. Якщо першим не до вподоби нинішні кліматичні перипетії з нехарактерною для північного регіону спекою, то для других, на думку фахівців, фатальним став план перетворення природи, який енергійно втілювався в життя в середині минулого століття.

Донедавна з деяких областей почали надходити повідомлення про проблеми з отриманням внутрішніх паспортів громадянина України. На наш запит у Міністерстві внутрішніх справ пояснили, що труднощі з видачею нових документів справді існували. Однак пов’язані вони були з певними формальностями, що виникли при перепідпорядкуванні Управління з реєстрації фізичних осіб, котре контролює ці процедури і донедавна значилося у складі МВС, до складу Державної міграційної служби — нової окремої державної структури, яка відтепер опікуватиметься всіма цими питаннями. Сюди й передають нині всі документи, в тому числі й бланки паспортів. 

Коли Ной будував Ковчег для порятунку від всесвітнього потопу, навколо справляли гучні бенкети. З праці Ноя насміхалися. Сьогодні, коли екологічні катастрофи стали повсякденним явищем, а спека сягає нестерпних висот, ми й надалі заклопотані виключно гонитвою за прибутками та боротьбою політиків за владу… Виявляється, нас історія не вчить.