Херсонщина — чудовий степовий аграрний край. Сільськогосподарські угіддя тут займають майже два мільйони гектарів. Це найбільша площа орних земель в Україні. Область — один із вітчизняних лідерів у вирощуванні овочів та баштанних культур. Серед зернових традиційно вирощують пшеницю, зокрема озиму, а також жито, овес, ячмінь і просо.

Тому, збираючись у відрядження до одного з найвідоміших на Херсонщині сільськогосподарських підприємств ДПДГ «Асканійське», яким уже понад 32 роки беззмінно керує Герой України Віра НАЙДЬОНОВА, був переконаний, що познайомлюся там з чудовими людьми. 

Потужна агропромислова Вінницька область, питома вага якої в загальнодержавному виробництві сільськогосподарської продукції за минулий рік становить 7,5%, і цього року працює на плановий урожай. Про особливості посівної кампанії в області власний кореспондент «УК» розмовляв із директором департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Миколою НЕЇЛИКОМ. 

«УК» продовжує публікувати матеріали про знаходження українськими підприємствами нових ринків збуту продукції у різні країни світу, включаючи держави ЄС. Нагадаємо, що в №35 наша газета у матеріалі «Борошно для… Ким Чен Ина» розглянула експорт українських товарів у азійські й африканські країни. А у статті «Наші зернові і соки завоювали Європу» у №36 ми розповіли про активний збут продукції до країн ЄС. Сьогодні пропонуємо читачам матеріал про експортні можливості підприємств молочної галузі Вінницької області. 

Традиція проводити щорічні зльоти передовиків тваринницької галузі в Полтавському готелі «Турист» на березі Ворскли зародилася на початку 1990-х років. Цьогоріч її достойні представники лише на кілька годин прибули до Полтави, щоб поспілкуватися та обмінятися досвідом.

У президії поряд із заслуженими працівниками сільського господарства України — заступник директора департаменту агропромрозвитку Полтавської ОДА Олег Палій, голова облпрофради Леонід Вернигора, голова профспілки АПК України Ігор Сопєлкін. Як зауважив останній, змінюються уряди, президенти, а сільські люди залишаються такими, якими й були. Скромними, доброзичливими, працьовитими. Це особливо стосується саме полтавських аграріїв. 

Україна має великі перспективи щодо постачання аграрної продукції на світові ринки. Для її виробництва є все необхідне. Але амбітним планам може перешкодити зміна клімату — останнім часом у нас влітку майже як у Африці. За оцінками фахівців, щорічні втрати врожаю через посуху в Україні можуть становити 10—70%. Нині в понад 30% площ кращих земель нашої держави постійний дефіцит вологи. 

За оцінками Мінагрополітики, цьогорічна весняна посівна обійдеться аграріям у 80 мільярдів гривень, тоді як торік її вартість була на рівні 66 мільярдів.

Незалежні експерти прогнозують ще більше її подорожчання. За словами експерта з аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу Віталія Кордиша,  через рекордну посуху минулої осені був недосів мільйона гектарів озимих, який аграрії компенсують за рахунок ярих. Крім того, із зими вийшло більше зріджених посівів, ніж минулої весни, і на їх підживлення знадобиться більше добрив, отже, витрати будуть більшими. При цьому це треба встигнути зробити в оптимальні строки. Додасть до ціни посівної й значна девальвація гривні. Тож посівна коштуватиме аграріям 90 мільярдів гривень, прогнозує експерт. 

Світовий ринок органічної продукції розвивається швидкими темпами. А куди рухається він в Україні? 

На тлі значного погіршення економічних відносин Києва і Москви показники торгівлі України з Китаєм зростають. Як повідомив міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко, товарообіг між нашими країнами торік становив $1,3 мільярда, тоді як у 2014-му лише 932 мільйони доларів. Експерти вважають, що таких показників вдалося досягти завдяки експорту, який торік становив $1,2 мільярда, що майже вдвічі більше, ніж позаторік за аналогічний період. Натомість, за даними Мінагрополітики, імпорт китайських товарів на українські ринки скоротився майже удвічі: $94 мільйони у 2015 році проти $165 мільйонів у 2014-му, повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Олексій Павленко вважає, що 2015-й став роком серйозної роботи в активізації торговельно-економічного співробітництва між Україною та КНР: «За цей рік ми досягли значних результатів в освоєнні великого та перспективного китайського ринку». Посадовець пояснив, що зростання експорту української продукції до КНР відбулося завдяки збільшенню поставок продукції рослинного походження, передусім зернових ($678 мільйонів) та олії ($534 мільйони), обсяги експорту яких зросли  на 83,5% та 46,6% відповідно. 

Землевпорядник Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області Олена Ніколенко щаслива людина. Тому що Бог наділив її всім необхідним для щастя: вона кохана дружина, любляча мама, а ще її заслужено поважають односельці й колеги, бо совісна й доброзичлива. А вже спеціаліст вона, якого ще треба пошукати. Її полтавські колеги так і кажуть: в Україні приблизно 40 тисяч працівників землевпорядної служби, то пані Олена серед них одна з найкращих. 

Перерозподіл частини податків та зборів у контексті децентралізаційних кроків 2015 року не стимулює підприємницьку активність базових рівнів суспільства. Навпаки, консервує їх у ситуації пасивних утриманців, залежних від великого капіталу та бізнесу, що працюють поза межами громад, які орендують у них та їхніх сімей землю — головний ресурс, на використанні якого вони історично розвивалися. Тож у контексті сучасної економічної політики такі кроки половинчасті в короткостроковому розрізі часу та неправильні в довгостроковому.

Увага до сільських громад та територій в державній політиці зведена до залишкового принципу. Особливо це помітно в діяльності профільного міністерства: Мінагрополітики працює лише з великими та надвеликими орендарями паїв. Технократичний формалізм переміг: навіщо перейматися проблемами тих, кого не існує в законодавчому полі та в організованому ринку як товаровиробників? Тому експерти наших організацій завершують підготовку відповідних пропозицій до законодавства України, які  спрямують до комітетів ВР найближчим часом.