Загальновідомо, що в Україні ефективність використання енергії є відносно невисокою. Будівельний сектор завжди був і лишається одним із найбільших споживачів енергії серед інших галузей, де частка енергоспоживання дорівнює 30% від загального показника по всій економіці. 

Конфедерація будівельників України (КБУ) має намір створити комітет з відстеження роботи українських будкомпаній. Він відправлятиме несумлінних і непрофесійних у «чорний список», а також напрацьовуватиме законодавчу базу для захисту споживачів від недобросовісних забудовників. Про це повідомив голова КБУ Лев Парцхаладзе, зауваживши, що сьогодні в Україні починають будувати всі, кому не лінь. Натомість як гриби після рясного дощу у містах виростають недобудови, збільшується й кількість невдоволених покупців. . 

Систематичне руйнування будинків і споруд в Україні доводить не лише безпорадність різних контролюючих структур у цій царині, а й спричиняє неабияку тривогу простих громадян за своє здоров’я та життя, а також не дуже привабливу перспективу взагалі залишитися без житла.

Чому нашу країну накрила хвиля таких руйнувань та чи можна всьому цьому запобігти? 

Ризиків, що переслідують буквально на кожному кроці інвесторів-фізосіб, які вкладають свої кошти у будівництво житла, і досі чимало. І досвід «роботи» сумнозвісної «Еліта-Центру» нічому в цьому сенсі ані забудовників, ані простих громадян так і не навчив: будкомпанії замовчують деякі питання, вводячи в оману інвесторів, останні ж піддаються на таку «провокацію».  

Попри лічені дні, що залишились до старту Євро-2012, місцева влада розраховує завершити ремонт магістральних шляхів до початку футбольного чемпіонату. Однак повністю реалізувати амбітні плани з підготовки міських доріг не вдалося: частина вулиць, які планували капітально відремонтувати, залишаться незавершеними. Із 56 кілометрів доріг, що їх мали відремонтувати до єврочемпіонату, повідомили у міськраді, оновити вдалося лише понад третину. 

Нині в місцевих церквах впору молитися за підрядників, які хочуть, аби стільці не бігли попереду грошей: місто не розрахувалося за виконані роботи — будівельникам заборгували 175 млн грн. 

За 20 років незалежності України держава майже нічого не зробила у царині поліпшення програм будівництва житла, а також банківського фінансування придбання у кредит квартир і будинків. Саме так вважає президент Асоціації українських банків (АУБ) Олександр Сугоняко. Такої самої думки дотримується і чимало інших відомих економічних і фінансових експертів. Певна річ, багато в чому з ними можна погодитися. Адже, приміром, якщо в 1990 році у колишній УРСР здавали в експлуатацію 19 млн кв. м житла, то торік у незалежній Україні побудували вдвічі менше.  

Соціологи стверджують, що поліпшення житлових умов — третя після здоров’я та хліба насущного проблема, яка турбує практично всіх громадян. А представники Інституту демографії констатують невтішне: більшість молодих сімей відмовляються від народження дітей саме тому, що їхні умови проживання, м’яко кажучи, далекі від ідеальних і в перспективі, на жаль, нічого не «світить».
Отже, можна бути опозиціонером або взагалі поза політикою, проте будь-яка людина зі здоровим глуздом буде вітати ініціативи Президента та уряду щодо створення умов для багатьох родин українців в отриманні власного недорогого й комфортного житла. 

Будівельна галузь країни чи не найбільше серед інших постраждала від фінансово-економічної кризи. Але попри це останніми роками демонструє поступове і впевнене зростання. За два роки діяльності уряд Миколи Азарова уважно прислухався до бід та потреб будівельників: передусім щодо спрощення дозволів та дерегуляції галузі.
Про те, як останнім часом оновилося будівництво України, як проводиться зведення житла, як галузь готувалася до зустрічі Євро-2012 і які новини у промисловості будівельних матеріалів, кореспонденту «УК» розповів заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Дмитро ІСАЄНКО. 

Говорячи про розвиток сучасного ринку житла, Олександр Непомнящий, директор департаменту державних програм та розвитку житлового будівництва Мінрегіону зауважив, що економічна криза останнім часом відчутно вплинула як на ситуацію в державі загалом, так і в Києві зокрема. За даними міністерства, яке постійно моніторить ситуацію, нині в столиці на близько 100 об’єктах призупинене будівництво, з них 21 будинок — найпроблемніший, де порушено строки будівництва. По кожному з них ведеться відповідна робота.

Як свідчить практика останніх місяців, західні девелопери та будівельні компанії дедалі частіше цікавляться інвестуванням коштів у розвиток в Україні мереж рітейлу — будівництва невеликих торговельних площ  до 200 кв. м. Також виникають пропозиції щодо зведення і великих центрів площею до 1000 кв. м.