Цими днями Україна приєднується до світової спільноти у відзначенні 71-ї річниці заснування Організації Об’єднаних Націй. Як одна з держав-засновниць ООН, що у 1945 році на конференції в Сан-Франциско очолювала розроблення Цілей і Принципів Статуту ООН, наша країна користується цією нагодою для підтвердження відданості принципам сучасного світоустрою, закладеним у положення Статуту ООН. Зокрема розвитку дружніх і добросусідських відносин між націями на основі верховенства міжнародного права, суверенної рівності держав, утримання в міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування проти територіальної цілісності чи політичної незалежності будь-якої держави, мирного врегулювання міжнародних спорів. 

Україна — елемент загальної ситуації в сфері безпеки, отже формат її взаємодії з НАТО можна буде конкретизувати вже після Варшавського саміту. Про це під час брифінгу для преси напередодні Варшавського саміту Північноатлантичного альянсу, який відбудеться  8—9 липня,  заявив Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Польща в Україні Генрик Літвін.

«Очевидно, що Україна є складовою та учасником загального процесу з безпеки в Європі. Напевно, говорити про конкретні параметри відносин, які країни НАТО хотіли б мати з Україною, можна буде вже після саміту.  

Є посади, які вимагають від того, хто їх обіймає, окрім професійних навичок і знань, бути цікавим співбесідником і харизматичною особистістю. Цими якостями цілком володіє генеральний директор Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв Павло Кривонос.

Ця посада — складна, копітка і відповідальна, адже гендиректору доводиться постійно спілкуватися з іноземними послами й урядовцями. А взаєморозуміння між собою співбесідники досягають не лише під час офіційних розмов, а й так званих зустрічей без краваток. Незаангажоване людське спілкування важить інколи більше, аніж дипломатичний протокол. 

Окрему зустріч з акредитованими в Україні представниками дипломатичного корпусу  провели Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк і члени уряду, щоб із перших вуст розповісти їм про подальші кроки своєї роботи в 2016 році. На питання, що потрібно членам КМУ для досягнення політичної та економічної стабільності в державі, відповідав особисто глава уряду.

Він нагадав представникам дипкорпусу, що напередодні на засіданні уряду схвалено базові принципи української політичної публічної діяльності на рік. «Будь-яка криза дає можливості. Ми хочемо їх використати, хочемо, щоб Президент, уряд і Верховна Рада рухалися шляхом ефективних реформ», — сказав Арсеній Яценюк. У цьому контексті озвучував й оголошені урядом принципи роботи, серед яких: повна нетерпимість до корупції, прозорість діяльності влади та розподіл влад, невтручання однієї гілки влади в роботу іншої. 

До Латвійської Республіки Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк прибув із робочим візитом на запрошення тамтешньої колеги Лаймдоти Страуюми. Це вперше за історію зовнішньополітичної практики в Ризі за круглим столом із керівництвом нашого Кабінету Міністрів вели предметні розмови глави урядів балтійських держав. Прем’єр-міністр Латвії Лаймдота Страуюма, Литви — Альгірдас Буткявічюс, Естонії — Тааві Рийвас та Арсеній Яценюк поставили за мету зміцнити й розширити стратегічну балтійсько-українську взаємодію.

У фокусі їхньої уваги були підтримка мирного врегулювання в регіоні, солідарність і спільна протидія російській агресії проти України. Окрім фундаментальних міжнародних принципів, високопосадовці думали, як розвивати політичну, економічну й гуманітарну співпрацю, на практиці допомогти Україні реформувати важливі галузі й стати членом європейської родини. 

Обрання України у непостійні члени Ради Безпеки ООН великою перемогою Києва можна назвати доволі умовно. Зазвичай боротьба за місце на впливовій міжнародній трибуні триває місяці або й роки до голосування. У 2000 році, коли Україну також обирали до складу непостійних членів РБ ООН, вітчизняним дипломатам довелося виборювати перемогу у Словаччини.

Але цього разу лобістської боротьби за місця непостійних членів у Радбезі за лаштунками ООН не було. І кандидатури Єгипту, Японії, Сенегалу, України та Уругваю, які представлятимуть у РБ п’ять різних регіонів світу, заздалегідь узгодили й особливих заперечень це не спричиняло.

На другий день загальних дебатів, які проходили у штаб-квартирі Генеральної асамблеї ООН, Президент Петро Порошенко звертався до світової спільноти на саміті з питань миротворчості. Він закликав країни-члени Генасамблеї ООН підтримати Україну й надати їй статус непостійного члена організації: «Якщо Україна отримає місце в Раді Безпеки на термін 2016—2017 років на виборах, питання про консолідацію діяльності ООН з підтримки миру буде серед наших основних пріоритетів».

Президент звернув увагу й на підвищення пропускної спроможності миротворчих операцій шляхом заповнення критичних прогалин, зокрема в частині авіації та зміцнення співпраці Ради Безпеки ООН з державами, що надають військові і поліцейські контингенти. На думку Петра Порошенка, наша країна має право називатися миротворчою, адже з часу набуття нею незалежності близько 34 тисяч українських «блакитних касок» взяли участь у понад 20 операціях під егідою ООН.

Не вперше відвідує Україну голова комітету з питань Збройних сил Сенату США сенатор Джон МакКейн. Із часів Революції гідності він став справжнім другом нашої країни і народу, про що неодноразово запевняв на всіх рівнях. Підтвердив свою позицію, зустрівшись із Президентом Петром Порошенком і Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком.

Поважний гість висловився на підтримку підходів української сторони до подальшого врегулювання східного конфлікту, зокрема засудив плани російських бойовиків провести фейкові вибори на Донбасі.

Як Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг уперше прибув із робочим візитом в Україну. І вперше за всю історію нашої незалежності засідання Ради національної безпеки і оборони відбувалося за участі поважного іноземного гостя. У закритій частині заходу Петро Порошенко представив делегації Організації Північноатлантичного договору беззаперечні факти російської агресії на українському сході.

У присутності представників ЗМІ сторони підписали угоду про статус представництва НАТО в Україні, дорожню карту партнерства у сфері стратегічних комунікацій (там прописано погоджені дії у протистоянні агресії проти країн Альянсу), спільну декларацію щодо посилення оборонно-технічного співробітництва України з НАТО (в ній означено конкретні кроки країн-членів Альянсу).

 Польська частина східноєвропейського візиту Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка закінчилася його зустріччю із Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою. Обраний у цьому році глава Польської держави продовжив традиційну позицію попередників, підтвердивши незмінну підтримку України, її суверенітету і територіальної цілісності у міжнародно визнаних кордонах.

Він висловив слушну думку, що конфлікт в Україні потребує довготривалого врегулювання. І це стане можливим завдяки залученню до переговорного процесу сусідніх з Україною держав, керівництво яких добре розуміє та твердо підтримує Україну.