На круглому столі «Реформування банківського сектору: першочергові кроки», який відбувся в Українському кризовому медіа-центрі, зібралася сила-силенна журналістів. Не очікувала такого ажіотажу навіть сама голова  Нацбанку Валерія Гонтарєва, зізнавшись, що стільки представників ЗМІ в одному місці ще ніколи не бачила. Це й не дивно, адже для населення питанням номер один є зростання  долара, утримання у межах розумного гривні та порятунок регулятором  неліквідних банків. 

Підготовка до зими Сєверодонецька — міста з населенням у 120 тисяч жителів — виходить на фінішну пряму. Контролюється подача теплоносія до  кожного з 820 тутешніх будинків. Хоча ситуація в регіоні змушує враховувати не лише  небезпеку обов’язкових заморозків, що наближаються, а й бойових дій, внаслідок яких виявилася замінованою Щастинська ТЕС. Ця станція на сьогодні забезпечує 92% електроенергії для усієї Луганщини. Воєнні дії поблизу теплоелектростанції загрожують майже двом мільйонам людей гуманітарною катастрофою. 

Майже чотири роки тому на околиці Миколаєва буяло дике поле. Занедбана територія пустиря згодилася б хіба що для проведення сафарі. Гектари колишніх земель будівельного батальйону нікого не «надихали» на побудову тут сучасного підприємства. Проте ентузіасти знайшлися. І буквально за два роки з нуля з’явився красень-завод. Історія нагадує казку про чудові палаци, збудовані за ніч, але це реальність.  

Головний податківець Буковини з покоління енергійних молодих людей, які розпочинали трудовий шлях із завзятого випробовування себе у підприємницькій діяльності. Тож йому не з чужих розмов відомо, як важко буває бізнесу пробиватися крізь терни податкового та адміністративного тиску. 
Як налагодити  належне порозуміння між владою та бізнесом заради обопільної користі, спрямованої на зміцнення економіки та побудови держави у новому європейському форматі? Про це в розмові з виконуючим обов’язки начальника Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області Михайлом СЕНИЧАКОМ.

Про особливості управління землями та ринку землі в Європі і яких змін у земельній сфері слід очікувати Україні, вступаючи в ЄС, «УК» запитав у  міжнародного експерта постійного радника проекту Твіннінг «Допомога в розвитку відкритого і прозорого ринку сільгоспземель в Україні» Стефана ФЕРБУНТА. 

Принципово збільшити пропускну спроможність Одеського міжнародного аеропорту дасть змогу новий пасажирський термінал, який планують здати в експлуатацію у другому кварталі 2015-го. Загальна площа цієї чотириповерхової споруди становитиме 28 тисяч квадратних метрів. Вартість проекту — близько 670 мільйонів гривень. 

Із середини цього тижня курс долара до гривні вийшов на показники 12,4—12,8 гривні за долар завдяки спільним зусиллям комерційних банків і Нацбанку України (НБУ).  Нагадаємо, що НБУ і 40 найбільших українських банків на спільній нараді домовилися підтримувати обмінний курс гривні на рівні  12,4—12,9 гривні за долар. На думку банківської спільноти, саме такий курс є об’єктивним. Крім того, учасники цієї зустрічі погодилися, що згуртованість і консолідація регулятора та учасників ринку доводить свою ефективність і справді потрібна в складних умовах воєнного стану української економіки.  

Давньокитайський мислитель та філософ Конфуцій багато років до нашої ери співчував тим, хто живе в епоху змін. Україні (на жаль чи на щастя) доводиться не лише жити, а й працювати в епоху відмирання старого й народження нового суспільства. Відлік від цієї точки біфуркації пішов і для колективу ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського» (ПАТ «ДМКД»), доленосні зміни у виробничій діяльності якого (завершення інвестиційних проектів) припали саме на 2014 рік. Модернізація та реконструкція вже зміцнили комбінат, зробивши його більш впливовим гравцем на світовому ринку продукції зі сталі. 

В умовах перебування нашої держави у стані неоголошеної війни влада змушена шукати шляхи додаткового залучення коштів від населення для озброєння української армії. Мінфін оцінює витрати на Антитерористичну операцію (АТО) в 1,5 мільярда гривень на місяць, а Президент Петро Порошенко оцінив щоденні витрати на АТО в 70 мільйонів гривень. Саме «військові» облігації та «військові» казначейські зобов’язання (КЗ) стали дієвими механізмами наповнення держбюджету. За кошти, залучені від останніх, наприклад, закуповують бронежилети для наших бійців. Оскільки «військові» облігації часто плутають з «військовими» казначейськими зобов’язаннями, «УК» звернувся до керівника апарату Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Оксани Сахнацької з проханням пояснити для наших читачів різницю між цими видами цінних паперів, розповісти про їхні особливості.

У серпні Верховна Рада ввела збір на альтернативні палива з великим вмістом спиртів. Ухвалення такого рішення далося парламенту з другого разу: у квітні цю ініціативу уряду не пропустив парламентський Комітет з економічної політики. Це свідчить про опір, який чинили  цій пропозиції  в умовах, коли країна вкрай потребує додаткових коштів. При цьому парламентським лобістам вдалося домогтися зниження ставки акцизу на альтернативне пальне  із запропонованих Кабміном 139 євро/т до 99 євро/т.

Саме акциз є причиною одвічної боротьби груп впливу навколо спиртової та паливної галузей. Боротьба за те, як відібрати  у держави цей податок. А коли два підакцизних товари — бензин і спирт зливаються воєдино, тема стає в рази цікавішою.