Зона вільної торгівлі з ЄС, за словами Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, запрацює вже з 15 травня. Аналітики кажуть, що йдеться про фінансову вигоду для України на рівні півмільйона євро на рік насамперед від продукції агропромислового комплексу.

А що думають про відкриття євроринку самі аграрії? Чи готові вони працювати за новими правилами і які виклики на них чекають? Відповіді на ці запитання шукаємо з головою асоціації фермерів та приватних землевласників Рівненщини Дмитром УКРАЇНЦЕМ. 

10 квітня Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк особисто прийшов у парламент, аби представити урядовий законопроект про закупівлі та загітувати депутатів якнайшвидше проголосувати за нього. Він зауважив, що документ треба приймати невідкладно, бо він знищує корупцію у сфері держзакупівель, де щороку обертається 300 мільярдів гривень. До того ж його треба брати за основу і голосувати за нього в цілому і без доповнень, які дають змогу обійти  держзакупівлі. Урядовий проект підтримали Євросоюз і Світовий банк. Заклик Прем’єра прозвучав переконливо для 226 народних обранців переважно про»владних і позафракційних, які проголосували «за». Комуністи ж і регіонали його проігнорували.

Глава уряду розповів і про новації закону, що роблять сферу закупівель відкритими та прозорими. Зокрема під його дію підпадають усі компанії, 51% акцій яких у держвласності. 

У нашій державі прийнято чимало постанов і законів щодо контролю та захисту родючості грунтів (їх у нас уже навіть більше, ніж у Німеччині). Функціонує також чимало установ, які прямо чи опосередковано опікуються цими проблемними питаннями, які, до речі, перебувають під постійним наглядом Верховної Ради, Кабінету Міністрів, окремих міністерств і агенцій. Та, попри це, понад третину земель еродовано, майже половина, зокрема чорноземи, мають середній або навіть низький рівень забезпеченості поживою, чимало переущільнених, забруднених або взагалі занедбаних (це стосується й частки найцінніших зрошуваних і осушених земель).  

Про це повідомив під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі міністр аграрної політики і продовольства Ігор Швайка. За його словами, цього року посівна проходить прискореними темпами, у першу чергу через сезонний чинник. Серед проблем цьогорічного сезону весняно-польових робіт — брак кредитних ресурсів і подорожчання з початку року на 35—40% дизпалива і світлих нафтопродуктів. 

Подорожчання газу для населення з першого травня люди розцінюють не як удар, а як справжній землетрус для гаманців. Вартість блакитного палива урівняють для всіх категорій споживачів — і тих, хто використовує його для індивідуального опалення, і для підприємств теплокомуненерго, — до 1309 гривень за тисячу кубометрів, тобто зростання середньозваженої ціни, за інформацією Міністерства фінансів, становитиме 56%. Однак усім нам, підраховуючи, скільки ж платитимемо «по-новому», потрібно відштовхуватися не від цієї цифри, а від того, як саме використовуємо газ.  

Набув чинності Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 р. № 1166-VII. Цей закон передбачає низку змін до Податкового кодексу України, зокрема в частині збільшення ставок акцизів. Так, ставки акцизного податку на тютюнові вироби зростуть з 1 липня на 25%. Як ці нововведення позначаться на фінансах держави та здоров’ї українців? Чи варто боятися зростання контрабанди цигарок, якою звично лякає тютюнове лобі?  

Для історії найстрашніше — забуття. Бо саме воно породжує безпам’ятство, а отже, дозволяє злу повторюватися. Це стосується не лише країни, народу, окремої людини, а й таких соціальних спільнот, якими є трудові колективи, що створювалися, формувалися, зміцнювалися не за один день, місяць, рік.

Історія вітчизняного аграрного сектору знає чимало таких підприємств, які, немов міцні залізні стовпи, образно кажучи, підпирали собою міць тієї держави, в якій ми жили раніше, та дивом-дивним навіть вистояли в бурхливому ринковому морі сьогодення... І цим члени трудових колективів цих підприємств великою мірою завдячують своїм справжнім, а не фальшивим лідерам, яких на наших теренах можна нарахувати не так вже й багато.

Наші російські сусіди застосували проти України ще один вид агресії — газовий. Такими словами Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк розпочав суботнє засідання уряду. Він нагадав, що російський уряд разом із компанією «Газпром» заявив про безпрецедентне підвищення вартості природного газу для України, яка тепер сягає майже 500 доларів. «Така ціна є найвищою в Європі — не економічною, а політичною. Росії не вдалося захопити Україну через військову агресію, і зараз реалізується план тиску і захоплення України через газову і економічну агресію, — підкреслив Прем’єр, а потім нагадав, що керівник НАК «Нафтогаз України» провів перемовини з представниками «Газпрому» у Москві. — Ми чітко й офіційно заявили, що Україна готова далі купувати природній газ за ціною, яка існувала з початку поточного року, — 268 доларів».  

Кооператив «Молочник-Сушки», що у  Козельщинському районі, створено 2,5 року тому в рамках проекту «Розвиток молочних кооперативів в Україні». Його відкриттю сприяли влада і обласна дорадча служба. А грошима допомагали Міжнародна благодійна організація «Добробут громад» («Хайфер Проджект Інтернешнл») і компанія «Данон Україна». 

Ліквідувати «копанки», в яких незаконно видобувають вугілля, чи бодай зменшити їхню кількість попередніми роками намагався не один керівник шахтарського краю. Інша річ, що це протистояння трохи нагадувало битву із казковим Змієм, у якого замість однієї відрубаної голови миттєво виростала інша. Адже ні для кого не секрет, що після показового закриття кількох нелегальних шахт, неподалік починали працювали такі ж, і видобуток вугілля тільки збільшувався. Проте навіть добре знаючи про невтішний досвід попередників, новий голова Донецької обласної державної адміністрації Сергій Тарута також наважився кинути виклик незаконному пограбуванню надр. Програму своїх подальших дій регіональна влада поки не оприлюднила, та вже пообіцяла дуже жорстко боротися з гірниками-нелегалами та їх?ньою «кришею».