Від попередніх урядів протягом 10 років країна накопичувала важкі економічні проблеми, й тепер владі та громадянам доведеться їх негайно розв’язувати, туго затягуючи паски. Саме це стало основним лейтмотивом прес-конференції міністра фінансів України Олександра Шлапака, на яку гостинно були запрошені регіональні ЗМІ. І це зрозуміло, адже позицію уряду й заклик до населення на місцях триматися в цей скрутний час (коли започатковують непопулярні заходи, що б’ють по пересічних людях) обласні засоби масової інформації можуть донести швидко. 

У тому, що господарство Державного агентства автомобільних доріг України чи не найпроблемніша галузь вітчизняної економіки, ні для кого не секрет. Ситуація, за якої шляхи тривалий час капітально не ремонтували, а гроші, виділені на латання ям, безбожно розкрадали, ось-ось мала закінчитися транспортним колапсом. Шукати вихід із глухого кута нині взялося нове керівництво відомства, причому за умов гострого дефіциту коштів. 

З 1 травня ціна на газ для населення рвоне вгору — в середньому на 73%. А з 1 липня ще один «сюрприз»: підвищення в середньому на 40% тарифів на централізоване теплопостачання. Про необхідність таких кроків учора під час прес-конференції «Вдосконалення державної політики регулювання цін на природний газ і тарифів на теплову енергію та посилення соціального захисту населення під час оплати житлово-комунальних послуг» розповів очільник Міністерства фінансів Олександр Шлапак, зауваживши, що досі вартість газу для населення була  значно нижчою за ціну, за якою Україна його купує.  

Нещодавно низка банкірів та експертів звернулися із закликом обмежити дохідність валютних та гривневих депозитів. Звісно, що він скеровувався до керівництва Нацбанку, який може вирішувати це як головний фінансовий регулятор або принаймні впливати на такий процес. Але, як повідомили «УК» у прес-службі регулятора, жодних заяв щодо цього від НБУ поки що не надходило.

А з банкірами і справді можна цілком погодитися, адже  різке підвищення відсотків за вкладами, приміром аж до 28% річних у гривнях та 12% у доларах, є ненормальним процесом, який руйнує фінансово-банківську систему країни. 

Торік Україна виробила 1,2 мільйона тонн цукру, що значно менше від потреб внутрішнього ринку. Проте нині попит споживачів у ньому повністю забезпечено, бо з попередніх років маємо серйозний перехідний залишок. Та чи будемо зі своїм цукром у новому маркетинговому році? Звісно, це залежить від того, як спрацюють регіони і зокрема Вінниччина, яку здавна називають цукровим Донбасом. Про тенденції в галузі «УК» розповів голова  асоціації  вінницьких цукровиків Микола ВЛАСЮК.

— Миколо Андрійовичу, свого часу на Вінниччині працювало 40 цукрових заводів. А як тепер?

У деяких областях аграрії, вийшовши в поле, на марші розв’язують проблеми, які їх наздоганяють, а в деяких — комплекс весняних робіт повинен пройти без ускладнень. Які регіони мають гарні перспективи врожаю і планують наростити виробництво сільськогосподарської продукції? Про все це читайте у матеріалах наших кореспондентів.

Яким «заселеним» є вітчизняний ринок таксі, можна судити хоча б із того, що на зустрічі з новим міністром інфраструктури Максимом Бурбаком керівників профільних об’єднань було не злічити. На неї прийшли представники Профспілки таксистів України, Української таксомоторної асоціації, громадської організації «Таксі столиці», Федерації роботодавців транспорту, Всеукраїнської громадської організації «Українське таксі», Асоціації всеукраїнських диспетчерських служб тощо. Усі хотіли внормувати недосконале законодавче поле, у якому некомфортно і надавачам послуг, і споживачам. 

Коли йдеться про суперечку між органами державного контролю щодо створення нової структури, громада навряд чи може бути арбітром, адже завжди має претензії до роботи правоохоронців та фіскалів. У когось вони правомірні, у когось несправедливі. Однак, виходячи з того, що від дій цих органів залежить багато що як у суспільному, так і в особистому житті громадян, бути осторонь ніхто не може.  

У Держземагентстві нині всерйоз розглядають питання щодо зміни методики нормативної грошової оцінки земель сільгосппризначення. Про причину та наслідки ініціювання таких перетворень нашому кореспонденту розповів перший заступник начальника Головного управління Держземагентства у Полтавській області, почесний землевпорядник України Григорій ШАРИЙ.
— Григорію Івановичу, чи означає це, що чинну з початку 1990-х років методику оцінювання таких земель було розроблено поспіхом і вона не відповідає вимогам сьогодення?
— Так. Окрім того, під час її розробки за основу брали показники господарювання на землі станом на 1988 рік, а нині вже 2014-й. На Полтавщині ще у 1998-му звернули на це увагу і розробили власну локальну методику, яку затвердили і ухвалили на сесії облради. Її особливість у тому, що вона враховує в розрізі районів і сільрад природний бонітет землі, тобто її природну здатність забезпечувати родючість. Але сьогодні й ця методика застаріла. І в області нормативну грошову оцінку для особливо цінних земель та чорноземів занижено удвічі. У нас гектар такої землі коштує 22 тисячі гривень, а справжня її ціна — 40-50 тисяч.

Агросектор може істотно скоротити критичне падіння ВВП, а також залишитись однією з точок зростання економіки. Про це заявив директор Центру світової економіки міжнародних відносин НАН України Олег Устенко під час круглого столу «Радикальні реформи АПК: можливості та проблеми». За його прогнозами, цьогоріч матимемо серйозне падіння ВВП — від 3 до 10% (залежно від сценаріїв розвитку подій). Тому треба якось рятувати ситуацію у непростий для країни рік. Однією з галузей, що можуть це зробити, є агросектор, адже експортні поставки агропродукції дадуть змогу закачати додаткову валюту в країну, і це найбільш інвестиційно приваблива галузь, яка ще й годує країну і забезпечує її продбезпеку».