Логічно і дуже правильно в наш скрутний час намагатися хоч як-небудь заспокоювати пересічних громадян, знаходячи яскраві економічні показники та аналітичні дані. Адже українці повинні знати, що чекає країну в аспектах курсоутворення, депозитно-кредитної політики, чи взагалі спроможні банківські установи повноцінно працювати та чи вдарять погашення за зовнішніми зобов’язаннями України по їхніх кишенях. 
Сповнений оптимізму Нацбанк. Як зазначає директор генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова, регулятор сам дійшов висновку, що курс гривні повинен «піти у вільне плавання». «Ми надали цю можливість, щоб ринок сам визначився з цим. Проте ті пошуки було ускладнено непростою політичною ситуацією в країні. Тепер все стає на свої місця. Ми підняли розмір облікової ставки, посилили засоби валютного контролю. Усе це безумовно позитивно вплинуло на процеси курсоутворення», — додає вона.

Останнім часом у зв’язку з нестабільною політичною ситуацією в країні почастішали випадки скасування рейсів у міжнародному та внутрішньому сполученнях. Пасажири скаржаться до Мінінфраструктури та Державіаслужби, просять роз’яснити їхні права. Аби не відповідати кожному окремо, профільні відомства вирішили  надати пояснення пасажирам, які не змогли вилетіти запланованими рейсами чи скористатися заздалегідь придбаними квитками. 
Отож, у разі скасування рейсів права авіапасажирів визначені такими законодавчими актами:  Повітряний кодекс України (зокрема статті 103—105), Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджені наказом Міністерства інфраструктури від 30.11.2012 р. № 735 і зареєстровані в Міністерстві юстиціі? 28.12.2012 р. за № 2219/22531 (зокрема розділ XVI), Конвенція про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень (Монреальська конвенція).

На «круглий стіл», присвячений актуальним питанням реєстрації прав оренди земель сільгосппризначення, у Державній реєстраційній службі зібралися як керівники профільних державних відомств, так і представники професійних громадських об’єднань та орендарі з багатьох областей України. 

Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства Ігор Швайка під час спільного брифінгу в Кабміні з головою Держсільгоспінспекції Миколою Поєдинком.

За словами керівника аграрного відомства, найбільша кількість скарг на корупцію в системі АПК надходила від аграрної спільноти, громадськості та бізнесу на адресу Держветфітослужби та Держсільгоспінспекції. Саме тому вирішено переформатувати завдання та функціональні обов’язки останньої. 

Нещодавно непомітно для загалу, але цілком знаково відбулася подія — Верховний суд України (ВСУ) звернув свою увагу на пересічну людину.

Так, розглядаючи звичайну справу одного з українських банків (рішення ВСУ у справі №6-160цс13) щодо спірних питань припинення  поруки кредитоотримувача фінустанови (у кожного позичальника є його поручитель), суд дав таке тлумачення: «Згідно із частиною першою статті 559 Цивільного кодексу (ЦК) України підставою для припинення поруки є сукупність двох умов, а саме: внесення без згоди поручителя змін до основного зобов’язання та збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок таких змін». 

Ділова спільнота представила уряду програму першочергових завдань влади та бізнесу з подолання соціально-економічної кризи. Програму підготували фахівці й експерти Українського союзу промисловців і підприємців, спираючись виключно на пропозиції бізнесу і таким чином запропонувавши Кабміну дорожню карту реалізації ухваленого у квітні Меморандуму про партнерство і співпрацю між КМУ й УСПП. 

У січні–березні 2014 р. порівняно з відповідним періодом 2013 р. індекс промислової продукції становив 95%.
У добувній промисловості і розробленні кар’єрів за підсумками І кварталу поточного року випуск продукції зменшився на 1,3%.
У переробній промисловості індекс промислової продукції становив 92,3%.
На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів за підсумками січня–березня 2014 р. обсяг виробленої продукції зменшився на 2,3%.

Побоювання політиків, урядовців і економістів стосовно того, що МВФ не надасть кошти Україні до кінця президентської кампанії, не справдилися. Так, 30 квітня Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк повідомив, що виконавчий комітет Міжнародного валютного фонду затвердив нову антикризову програму для нашої країни й схвалив угоду stand-by на два роки в розмірі 17,01 мільярда доларів та надання коштів ще до виборів Президента України. 

На догоду своїм політичним інтересам Москва може перекрити газовий кран. Принаймні вона близька до такого рішення. На це вказує заява Путіна про те, ніби левову частку доходів РФ забезпечує нафта — 194 мільярди доларів, а не газ — 28 мільярдів доларів. Тобто від експорту газу РФ може тимчасово відмовитися.
Немає сенсу обговорювати мотиви Росії — економіки і здорового глузду тут мало. Інше, більш важливе питання: як Україні вирватися з газової залежності «старшого брата»?

В Україні державним контролерам завжди роботи не бракувало, а нині, коли бюджет ущент розграбовано, й поготів. За таких умов новий уряд вимушений був ухвалити постанову №65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету». Документ стосується всіх державних структур, вимагаючи від них ощадливості. Є чим зайнятися й працівникам Держфінінспекції, 90% яких нині задіяні у перевірках щодо достовірності кредиторської заборгованості з оплати товарів, робіт і послуг у розпорядників та одержувачів коштів державного та місцевих бюджетів.