Історія захоплення чужої власності в нашій країні багатолика і багатогранна. Скандали, які спалахували внаслідок явища, що одержало назву рейдерства, інколи вихлюпувалися на загальнодержавне інформаційне поле, але досить часто згасали на рівні регіонів. Усе залежало від того, якої величини активи і підприємства ставали жертвами агресивних атак. Як свідчать результати дослідження, проведеного кілька років тому «Центром дослідження корпоративних відносин», 70% громадян України вважають, що рейдерство не можливе без підтримки судів, прокуратури, міліції. Спираючись на досвід журналістської роботи, додам від себе: воно не можливе і без підтримки органів влади на місцях.  

У парламенті розглядається урядовий законопроект про трансфертне ціноутворення (№2515 від 12.03.2013 р.). У пояснювальній записці до нього зазначено, що документ протидіятиме виведенню коштів за межі вітчизняної економіки через підприємства, які входять до складу однієї транснаціональної корпорації або промислово-фінансової групи та розташовані в різних країнах.
Водночас деякі експерти вважають, що окремі норми урядового проекту можуть ускладнити життя платникам податків.        

Свого часу область виступила ініціатором збільшення вдвічі орендної платні власникам земельних паїв. Як відомо, напочатку орендодавці отримували лише 1,5% за свої земельні частки.  Тернопільчани  запропонували  підвищити цю ставку до 3 %. Згодом такі добрі наміри знайшли своє відображення в президентському указі. На 110 % — ось підсумок торішніх розрахунків сільськогосподарських товаровиробників за користування в області землею селян на договірних засадах.  
В області торік  уклали 250 тисяч угод оренди землі. За словами першого заступника директора департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Володимира Стахіва, у всеукраїнському світлі Тернопілля ніколи не пасло задніх в орендних виплатах за земельні ділянки, сільгоспвиробники щороку вчасно розраховувалися, а дехто з них  навіть підвищував відсотки щодо відповідних зобов’язань.

Синусоїда розвитку тваринництва на Луганщині далеко не найкраща. Ще пару десятків років тому в краї налічувалося понад 192 тисячі голів великої рогатої худоби, а на початку цього року на всю область нарахували 15,8 тисячі. Не краще і статистика «виживання» молокопереробних підприємств краю: ще донедавна їх було 22, нині повноцінно працюють лише три. Отака собі «спайка» міста і села через проблеми з молоком. І ці показники ніяк не вирівнюються, представники статистики вже знають чи не кожну корову на кличку й на кожне теля покладають надію.  

4 квітня цього року народні депутати прийняли в першому читанні урядовий законопроект № 2405, яким передбачені чергові зміни до Податкового кодексу. Стосуються вони, зокрема, 265-ї статті «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».  
Як повідомила журналістам президент Ліги експертів України Світлана Бовсуновська, документ розширює перелік осіб, які звільняються від сплати цього податку. Так, нині пільга надається багатодітним та прийомним сім’ям. А в разі ухвалення закону не оподатковуватиметься житло сімей-опікунів та піклувальників дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також житло, яке є власністю таких дітей.

Першим готовність розробити відповідний механізм поетапної оптимізації розмірів акцизного збору висловило Міністерство інфраструктури. Головна мотивація — збільшення надходжень коштів для якісного ремонту доріг. 
Згодом міністр інфраструктури Володимир Козак повідомив, що його заяву про приведення акцизів на пальне  до європейського рівня неправильно зрозуміли. «Була доповідь про європейський досвід, як утримувати дороги в нормальному стані, та джерела фінансування цього процесу. І як приклад розповідали, що в Європі акциз на дизельне пальне в десятки разів вищий, ніж у нас. Розглядалося питання загалом, а не ініціативи підвищення акцизів. Міністерство інфраструктури не пропонувало їх підвищення і не робитиме цього, а про бензин навіть не розглядали питання», — запевняє пан Козак.

Два десятиліття тому в Данії — чи не вперше у Європі — замислилися над тим, що бути залежними від імпорту нафти і газу небезпечно. Бо постійне коливання цін на вуглеводні не кращим чином відображається на економіці країни. Тому тут  почали шукати шляхи зменшення залежності від імпорту енергоносіїв. Одним із них стало виготовлення котлів, що замість дорого газу споживають гранули з тирси та відходів деревообробки. В пошуках надійних партнерів, з якими можна було б успішно розвивати новий бізнес, данці вийшли на литовців, спільно з якими й  започаткували випуск котлів нового покоління. У 2006 році вони з’явилися на литовському ринку. І відразу ж завоювали звання виробу року…  

Як грім серед ясного неба зустріли сільгоспвиробники повідомлення, опубліковане Міністерством доходів і зборів на сайті відомства наприкінці березня про реформування фіксованого сільгоспподатку (ФСП). Така ідея виникла, бо «попри значні державні преференції у галузі не досягнуто економічної стабільності», «через існуючі схеми ухилення агропідприємств від оподаткування». Останні нібито дозволяють скорочувати надходження податку на додану вартість (ПДВ) підприємствам інших галузей економіки. Крім того, зростання пільг аграріїв у сплаті ПДВ нібито не відповідає обсягам зростання виробленої продукції. Отже, виникла потреба «перезавантажити» правила гри.  

Україна зацікавлена і надалі співпрацювати з Норвегією у різних сферах економіки, зокрема в рибному господарстві, наголосив Прем’єр-міністр Микола Азаров під час зустрічі з міністром рибного господарства та прибережних справ Норвегії Лісбет Берг-Хансен. Глава уряду зазначив, що ми значною мірою задовольняємо потребу в рибопродуктах за рахунок імпорту з Норвегії. Водночас він акцентував увагу на безпеці та якості (відповідно до встановлених стандартів) імпортованої Україною харчової продукції.
Крім того, ми зацікавлені співпрацювати з Норвегією в нафтогазовій сфері, а також суднобудуванні. 

Наочною ілюстрацією до наради з питань забезпечення сільгоспвиробників сучасною вітчизняною технікою стала невеличка виставка у холі зали урядових засідань. На кількох її скромних стендах було показано можливості українських машинобудівників виготовляти сучасну техніку для села. З фотографій перед відвідувачами, серед яких одним із перших став Прем’єр-міністр Микола Азаров, оптимістично позували комбайни і трактори, дощувальні машини й оприскувачі, жниварки, грунтообробні агрегати, борони тощо.
Цілком логічним рішенням було розпочати роботу саме з огляду досягнень, принагідно визначивши больові точки, які потребують особливої уваги уряду.