Так уже вийшло, що в інформаційному просторі збіглися дві важливі події: наша держава розпочала промисловий видобуток природного газу з Одеського газового родовища, а в Києві столичним школам виділили приблизно 8 мільйонів гривень на енергозбереження. Обидва повідомлення вельми красномовні: країна не позбудеться газової залежності, доки сама не добуватиме достатньої кількості власних енергоресурсів і доки не навчиться їх заощаджувати, зокрема й для виробництва тепла. Звичайно, і для першого, і для другого потрібні чималі кошти.
Схожими проблемами переймаються і в такій, здавалося б, благополучній в енергетичному плані країні, як Росія. І розв’язують їх вельми успішно. Про це розмовляємо з Андрієм ЛІПАТОВИМ, керівником експертної секції «Облік і регулювання споживання енергоресурсів» при комітеті Держдуми РФ з енергетики, генеральним директором холдингу «Теплоком». 

«Ми неодноразово зверталися до місцевої влади із проханням допомогти нам у пошуках інвесторів, аби завершити будівництво кооперативного будинку в Євпаторії, розпочате ще у 1993-му. Але жодного позитивного результату від своїх звернень не маємо і до сьогодні», — розповідає Марія Сухоставська, член житлового кооперативу №30 «Травневий».
Кооператив було сформовано за рішенням Євпаторійського міськвиконкому в травні 1990 року з городян, що стояли в черзі на поліпшення житлових умов. «Нас кілька разів збирали,  перед нами виступали представники житлового відділу міської адміністрації із запевненнями, що всіляко нас підтримуватимуть.

Останніми роками у столиці час від часу спалахували конфлікти, які інколи навіть переходили у силове протистояння між забудовниками та представниками громадськості Києва. Перші представляли документи і наполягали на тому, що «посадити» новобудову на місці скверу вони мають законні підстави, а другі доводили протилежне і відстоювали своє право на «життєвий простір». Але при цьому громадянам складно апелювати до Генерального плану Києва, оскільки до чинного на сьогодні документа внесено численні зміни, що повністю перекреслюють заплановане у ньому ж і розв’язують руки забудовникам. Поки новий Генплан не прийнято, не існує законних механізмів заборонити їм будувати. Зокрема в зеленій зоні. 

На Тернопільщині підрахували: потреба області у забезпеченні мінімальних норм споживання населенням плодів і ягід приблизно 70 тис. тонн. Зараз у краї спроможні вирощувати і ввозити майже 30% від потреби. І це попри сприятливі для вирощування природно-кліматичні умови і грунтові ресурси. 
Садівництво на Тернопіллі завжди було провідною високоприбутковою галуззю сільгоспвиробництва. Та з роками колишні колгоспні сади постаріли, через недогляд заросли бур’янами й стали радше розсадниками хвороб та шкідників.  

Наша газета неодноразово присвячувала свої публікації  критичній ситуації у феросплавній галузі країни, яка виникла внаслідок агресивного імпорту феросплавів та надвисоких цін на електроенергію для вітчизняних підприємств цього сегмента. У свою чергу феросплавники неодноразово зверталися до керівництва країни й уряду із проханням втрутитися в ситуацію, оскільки наслідком таких непродуманих дій чиновників може стати втрата Україною феросплавної галузі, що у свою чергу загрожує національній безпеці. 

За підсумками 9 місяців гірники Луганщини підняли на-гора чорного золота  на 640 тис. тонн менше, ніж  торік. Зниження виробничих показників пов’язано з низкою причин. Передусім із тим, що в державних шахт немає можливості реалізувати приблизно 1 млн тонн видобутого палива.  
За словами начальника Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації Дмитра Дрожжина, саме вугільна галузь залишається в економіці краю лідером, бо тут працює понад 100 тисяч осіб. Своїм баченням перспектив розвитку галузі він поділився з кореспондентом «Урядового кур’єра».

Нацбанк продовжує радувати українців введенням в обіг нових пам’ятних монет. Нині очікується, що 29 жовтня до чималого переліку цих карбувань додадуть ще дві монети: 10- та 5-гривневі, що матимуть назву «Українська лірична пісня». Наклад першої становить 5 тис. штук, другої — 30 тис. штук. Ціна продажу 5-гривневої монети 20 гривень, а 10-гривневої (у подарунковому футлярі) — 600 гривень. Вони — чинні платіжні засоби України та обов’язкові до приймання без будь-яких обмежень за їх номінальною вартістю до всіх видів платежів, а також для зарахування на розрахункові рахунки, вклади, акредитиви й для переказів.  

З того дня, як урядова постанова №912 набула чинності, минув місяць. Цим документом електрометалургійним підприємствам дозволили з 1 жовтня  ц. р. до 1 березня 2013-го купувати електроенергію для своїх технологічних потреб за пільговим тарифом, що дорівнює оптовій ринковій ціні без дотації. В результаті цих преференцій вартість електроенергії для цієї категорії споживачів знизилась приблизно на 30%. Передусім ідеться про підприємства, які, за підсумками 2011 року, споживали в середньому на місяць понад 60 млн кВт/год. електроенергії і частка електроенергії у  собівартості продукції яких перевищує 30%.  

Село Веселе в Первомайському районі Харківщини ще не бачило стільки високих гостей з Києва. Прибираючи останню городину на своїх земельних наділах, вони час від часу захоплено поглядали то на дорогу, то у небо. Адже і там, і там пожвавішало. Очікування не пройшло марно: селяни і гості, які приїхали на відкриття свердловини «Біляївська-400», на власні очі побачили захопливе дійство — президентський кортеж із трьох гелікоптерів. 
Віктора Януковича на землі зустріло аж три міністри — енергетики, екології та економіки, посли Великобританії й Нідерландів, керівники компаній «Шелл» та «Укргазвидобування» тощо. 

Попри усталену думку, що рахунки у швейцарських чи британських банках відкривають лише олігархи, це не так. Їх мають і фізособи, які не тримають мільйонів у сейфі, але в них є певні заощадження у валюті, малі й середні підприємства. До речі, як зазначають банкіри, серед останніх це писк моди. Так вони хочуть диверсифікувати власні бізнесові та особисті ризики. Як інвестувати кошти за кордоном і не потрапити до в’язниці, досліджував «УК».