Економіка

  • Валерій МЕЛЬНИК

    Кузьку здолають паразити

    Друковані та електронні засоби масової інформації недавно дружно розмістили повідомлення про те, що у зв’язку із глобальним потеплінням та зміною клімату на Волині різко підвищилася чисельність небезпечного шкідника — хлібного жука. Той, мовляв, не тільки пошкоджує колоски у стадії молочної зрілості, а й вибиває із них стиглі зернятка. Що, зрозуміло, може призвести до втрати десятої частини врожаю. Через що, мовляв, деякі господарства змушені були додатково обробляти поля  хімікатами… Бо ж уже по два, а подекуди і по десять жуків є на квадратному метрі пшеничного поля, а кожен із них може вибити із колосків на землю майже сотню зерняток. 

  • Віталій ЧЕПІЖКО

    Ставка кредитів від негоди не солодша

    Зернозбиральна кампанія набирає обертів. Станом на 12 липня ранні зернові та зернобобові культури обмолочені на площі 2,4 млн га (21%), намолочено 6,9 млн тонн зерна при врожайності 28,4 ц/га ( минулого року — 24 ц/га ). 

  • Микола ШОТ

    Краще повернутися, ніж заблукати

    Останніми двома десятиріччями тваринницька галузь Тернопілля зазнала великих складнощів. Ті, хто проводив у сільському господарстві так звані реформи, радше взяли за основу відому руйнівну формулу «Ми наш, ми новий світ збудуємо». Як наслідок — колишні колгоспні ферми здебільшого якщо не розібрали до цеглинки, то залишилися стояти пусткою, з розбитими вікнами, дверима, із гулянням та завиванням вітру. Теперішня обласна влада прагне виправити ситуацію, яка склалася в тваринництві. Пріоритетним напрямком нинішнього року визначила розвиток тваринницької галузі та особливо — молочного скотарства.  

  • Олена ОСОБОВА

    Борщовий набір

    Кілька цифр з недалекої історії: у 1990-ті роки Луганщина вирощувала 288 тис. тонн овочів.  Смак марківської цибулі, біловодського часнику та станично-луганських помідорів добре знали не лише на заході та в центрі України, а й у Москві і навіть у Європі. Сьогодні площі, на яких спеціалізовані господарства вирощують методом штучного зрошення «борщовий набір», не набагато перевищують 2 тис.га. При щорічній потребі у 442,7 тис. тонн овочів у краї виробляється 9 тис. тонн власної продукції. Взимку в супермаркетах у Луганській області можна було «вивчати» географію світової економіки — на полицях представлені навіть кабачки з Еквадору за ціною 36 грн за кілограм. 

  • Ірина НАГРЕБЕЦЬКА

    За білим золотом — у «Козацьку долину»

     Хоч би що хто казав про Юрія Кучерявого, мовляв, і занадто беручкий до справи, і, можливо, трохи жорсткий для  керівника середньої управлінської ланки, якою є райдержадміністрація, та чого не відбереш у нашого героя, то це впертості в досягненні поставленої мети: повернути Дунаєвеччині  славу першого з-поміж інших у сільськогосподарському комплексі області краю. Та чи можливо це нині, коли багато хто схильний власну безпорадність, невміння чи небажання брати відповідальність на свої плечі узвичаєно списувати на погоду, природу чи повінь в… Австралії? Спробуємо дослідити це питання.

  • Павло КУЩ

    Запряжеш вітер — пожнеш мегавати

    — Шукають вітер в полі! — примружуючись від полуденного сонця, образно відповів мешканець села Безіменне на запитання, чи знає він які роботи ось вже тривалий час ведуться за околицею.

    Причому в його словах не було звичних для згаданого вислову іронії та скепсису. Бо фахівці й справді попередньо ретельно вивчали тутешній степ, вибираючи найбільш вдалі місця для встановлення вітроенергетичних установок.

     — Знайшли?

     — Вже й запрягли! — показав він у бік височенних вітряків, які віднедавна стали невід‘ємним атрибутом цієї території.

  • «Дощі ніколи не були шкідливими для агровиробництв»

    На Полтавщині опади щедро напувають землю вже понад три тижні. Про оперативну обстановку на хлібних ланах області розповідає її головний аграрій Семен Москаленко:

    — Поки що хліборобам непокоїтися не варто, — вважає він. — Посіви ранніх зернових і зернобобових культур у задовільному стані. Хліба стоять як стіна, полеглих ділянок небагато. А це значить, що озимий ячмінь і озиму пшеницю можна буде збирати прямим комбайнуванням. Вологість зерна на рівні 17 — 45 %, воно вже дозріває.

  • Лариса ДАЦЮК

    Від роз’яснення — до покарання

    Протягом першого півріччя цього року діяв термін перехідних положень Податкового кодексу, впродовж якого застосовувалися мінімальні штрафні санкції (не більше однієї гривні) до тих, хто не встиг ознайомитися з новими законодавчими нормами. Відтепер за всі правопорушення треба буде відповідати сповна. Аби це ні для кого не стало несподіванкою, ДПС  нагадує, що відповідно до п.70.7 ст. 70 Кодексу фізичні особи    платники податків зобов’язані подавати відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення. Це може бути зміна прізвища, імені, по батькові, дати народження, місця проживання тощо. Про такі зміни слід повідомляти протягом місяця з дня їх виникнення. 

  • Оксана МЕЛЬНИК

    Зубри знову прописалися у Карпатах

    — На літній траві зубри з Європи почуваються добре! — повідомила заступник директора Інституту Карпат НАН України, координатор проекту з порятунку зубрів Оксана Марискевич. — За зимові та весняні місяці тварини встигли акліматизуватися в наших Карпатах.   

  • Олег ГРОМОВ

    Воллєн зі бітте, папір про відрядження

    З  1 січня цього року згідно з Податковим кодексом в Україні діє практика стягування так званого туристичного збору. Цей податок фактично стягується з відвідувачів готелів, а потім сплачується у місцеву скарбницю і проводиться за бухгалтерськими документами керівництвом готельних комплексів. У різних містах його розмір коливається від 0,5 до 1% від вартості тимчасового проживання (ночівлі) громадян у готелях. Як зазначено у Податковому кодексі, туристичний збір не справляється з відвідувачів готелів, які мають документи про відрядження.