На трасу, протяжність якої становить понад 5 тис. км, вийшли відомі спортсмени, шоумени, представники громадських організацій. За 10  днів учасники пробігу побувають у всіх обласних центрах України. У кожному з них вони зустрічатимуться із жителями та даватимуть прес-конференції для представників місцевих ЗМІ. 

Офіційний курс євро в Україні останніми двома днями знову почав «набирати обертів» — так, якщо 14 липня Нацбанк «закріпив» за 1 євро 11,22 грн, то 15 липня — 11,32. Однак за останній місяць європейська валюта зростала і на більш «значні» позначки. Так, 5 липня курс був таким: за 1 євро давали 11,56 грн. 

Це питання розглянули на шостій позачерговій сесії Полтавської обласної ради. Вперше за останні кілька років депутати надали спеціальні дозволи Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» на геологічне розвідування двох нових родовищ з правом подальшого видобутку тут вуглеводнів.  

Нарешті жнива розпочалися і на північному сході України. Станом на 14 липня ранні зернові обмолочені на площі понад 16 тис. гектарів. До засіків відправлено майже 40 тис. тонн збіжжя, в тому числі до хлібоприймальних підприємств — 4 тис. тонн.

Друковані та електронні засоби масової інформації недавно дружно розмістили повідомлення про те, що у зв’язку із глобальним потеплінням та зміною клімату на Волині різко підвищилася чисельність небезпечного шкідника — хлібного жука. Той, мовляв, не тільки пошкоджує колоски у стадії молочної зрілості, а й вибиває із них стиглі зернятка. Що, зрозуміло, може призвести до втрати десятої частини врожаю. Через що, мовляв, деякі господарства змушені були додатково обробляти поля  хімікатами… Бо ж уже по два, а подекуди і по десять жуків є на квадратному метрі пшеничного поля, а кожен із них може вибити із колосків на землю майже сотню зерняток. 

Зернозбиральна кампанія набирає обертів. Станом на 12 липня ранні зернові та зернобобові культури обмолочені на площі 2,4 млн га (21%), намолочено 6,9 млн тонн зерна при врожайності 28,4 ц/га ( минулого року — 24 ц/га ). 

Останніми двома десятиріччями тваринницька галузь Тернопілля зазнала великих складнощів. Ті, хто проводив у сільському господарстві так звані реформи, радше взяли за основу відому руйнівну формулу «Ми наш, ми новий світ збудуємо». Як наслідок — колишні колгоспні ферми здебільшого якщо не розібрали до цеглинки, то залишилися стояти пусткою, з розбитими вікнами, дверима, із гулянням та завиванням вітру. Теперішня обласна влада прагне виправити ситуацію, яка склалася в тваринництві. Пріоритетним напрямком нинішнього року визначила розвиток тваринницької галузі та особливо — молочного скотарства.  

Кілька цифр з недалекої історії: у 1990-ті роки Луганщина вирощувала 288 тис. тонн овочів.  Смак марківської цибулі, біловодського часнику та станично-луганських помідорів добре знали не лише на заході та в центрі України, а й у Москві і навіть у Європі. Сьогодні площі, на яких спеціалізовані господарства вирощують методом штучного зрошення «борщовий набір», не набагато перевищують 2 тис.га. При щорічній потребі у 442,7 тис. тонн овочів у краї виробляється 9 тис. тонн власної продукції. Взимку в супермаркетах у Луганській області можна було «вивчати» географію світової економіки — на полицях представлені навіть кабачки з Еквадору за ціною 36 грн за кілограм. 

 Хоч би що хто казав про Юрія Кучерявого, мовляв, і занадто беручкий до справи, і, можливо, трохи жорсткий для  керівника середньої управлінської ланки, якою є райдержадміністрація, та чого не відбереш у нашого героя, то це впертості в досягненні поставленої мети: повернути Дунаєвеччині  славу першого з-поміж інших у сільськогосподарському комплексі області краю. Та чи можливо це нині, коли багато хто схильний власну безпорадність, невміння чи небажання брати відповідальність на свої плечі узвичаєно списувати на погоду, природу чи повінь в… Австралії? Спробуємо дослідити це питання.

— Шукають вітер в полі! — примружуючись від полуденного сонця, образно відповів мешканець села Безіменне на запитання, чи знає він які роботи ось вже тривалий час ведуться за околицею.

Причому в його словах не було звичних для згаданого вислову іронії та скепсису. Бо фахівці й справді попередньо ретельно вивчали тутешній степ, вибираючи найбільш вдалі місця для встановлення вітроенергетичних установок.

 — Знайшли?

 — Вже й запрягли! — показав він у бік височенних вітряків, які віднедавна стали невід‘ємним атрибутом цієї території.