27 жовтня цього року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАНУ. У його роботі взяли участь представники державного підприємства «АНТОНОВ»: генеральний директор, член-кореспондент НАН України Сергій Бичков, перший заступник генерального директора — генеральний конструктор, кандидат технічних наук Олександр Двейрін і головний конструктор підприємства, учений секретар, кандидат технічних наук Олександр Семенець.

Власна квартира — це не лише здійснення мрії, а й новий етап життя. У цьому впевнене подружжя з Києва — підприємець Олександр та Віра, яка працює медичною сестрою в одній зі столичних лікарень. Саме вони стали тисячними учасниками державної програми «Доступна іпотека 7%».

У цій кав’ярні завжди пахне щойно спеченою здобою і хлібом. Це, так би мовити, фірмова ознака закладу під назвою «Сито». Чому так назвали кав’ярню? Можливо, аби підкреслити, що її власник пройшов крізь сито воєнного випробування. Адже пройти крізь сито означає здобути великий досвід, набути спритності. А може відбилося прагнення пов’язати назву свого закладу з уже майже забутим словом ситник? Так українці називали хліб із борошна, просіяного на ситі. Одразу зауважу, що походження та мотивацію назви я так і не з’ясував. Однак достеменно відомо, що сам власник кав’ярні Олександр Пацьора полюбляє каву зі свіжою випічкою. 

Як стверджують фахівці, літаки цивільної авіації, які  експлуатують згідно з вимогами заводу-виробника, регулярно проходять усі перевірки, їх технічно обслуговують без порушення встановлених процедур, можуть жити в небі 25—30 років, або 40—60 тисяч льотних годин. Але цей термін  можна подовжити. Принаймні, так стверджують у Центрі авіації при Массачусетському інституті технологій у США, який провів 2014 року дослідження. Його висновок: літаки віком понад 20 років можуть демонструвати фактично ті самі показники безпеки польотів, що й повітряні судна не старші за п’ять років. Терміни експлуатації вантажних літаків можуть бути ще значнішими, бо вони мають істотно більші запаси міцності, стійкості, опору, можливість працювати в умовах низьких сервісу та якості покриття на аеродромах.

Цьогоріч агрокомпанія «Контінентал Фармерз Груп» копала картоплю на площі 1,8 тисячі гектарів. Урожайність цієї сільськогосподарської культури порадувала: з одного гектара зібрали 45 тонн продовольчих сортів, до 40 тонн — чипсових і 31 тонну — насіннєвих. Вирощують картоплю здебільшого на полях Тернопільської та Львівської областей. Наступної весни запланували засадити нею 2,1 тисячі гектарів. 

Україна — один з лідерів валового виробництва картоплі. Вона концентрує понад 6% світового і 15% європейського врожаю, посідаючи четверте місце у світі. Проте на Полтавщині останніми роками її посівні площі зменшувалися: 1950 року її в нас було 82 тисячі гектарів, 1960-го  74 тисячі, а 2000-го  70 тисяч, 2010  64, 2019 року  54 тисячі гектарів. Валовий збір значно мірою залежить від урожайності, що пов’язано з  погодними умовами. 2000 року  було зібрано 694 тисячі тонн, то 2010-го  819, а 2019-го  996 тисяч тонн.

Ще кілька років тому горіхівництво не дуже цікавило наших підприємців, адже вирощування горіхових дерев займало 8—10 років, а це чималі фінансові ризики. Поки що основні обсяги плодів селяни й досі збирають на подвір’ях. Однак і цього вистачає, щоб Україна посідала третє місце у світі з експорту волоських горіхів після Китаю та США. Проте ситуація змінюється — розвивається промислова складова галузі. Нині, за даними Держкомстату, в Україні посаджено 21 тисячу гектарів горіхових садів, з них уже майже половина — це промислові насадження. Одна з проблем українських горіхівників — нестача високоякісного садивного матеріалу, який би зміг вистояти за будь-яких погодних примх. Тому чимало аграріїв звертають увагу на фундук. Зокрема, щеплений на ведмежий горіх, він добре пристосовується до сухого спекотного літа, яке часто спостерігається в Україні останніми роками. До того ж, як стверджують фермери, інтенсивний фундуковий сад із залученням новітніх технологій зможе дати прибуток навіть на невеликій ділянці.

Сумщина належить до аграрних регіонів, тож земельна реформа стала для області першочерговим пріоритетом. До того ж економічно виваженим, обґрунтованим, передбачуваним. Не справдилися прогнозні залякування: мовляв, землі масово скуповуватимуть і власники паїв залишаться при своїх інтересах.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні потроху набирає обертів. Це підтвердила  презентація другого випуску інформаційно-аналітичного бюлетеня «Огляд стану земельних відносин в Україні» за підсумками трьох місяців з початку земельної реформи.

Питання габаритно-вагового контролю на автошляхах турбує багатьох, особливо нині, коли перевозять зерно нового урожаю. Багато хто вважає перевезення автотранспортом вигіднішими і менш клопіткими, ніж залізничне. Але чи так буде й надалі? Адже колишньої сваволі, коли кожен віз, скільки хотів і як хотів, більше не буде.