Україна отримає 350 мільйонів доларів США від Світового банку на відновлення та розвиток економіки під час пандемії коронавірусної хвороби. З Міжнародним банком реконструкції та розвитку укладено відповідну Угоду для системного проєкту «Перша позика на політику розвитку в галузі економічного відновлення».

Знані уфологи чи пересічні жителі продовжують шукати в усіх куточках планети сліди позаземних цивілізацій. Проте «інопланетний» об’єкт, який у травні цього року з’явився неподалік Добропілля на Донеччині, їх навряд зацікавить. Бо йдеться про металеву конструкцію земного походження, встановлену у вугільному краю з нагадуванням про проблеми не планетарного, а регіонального та всеукраїнського масштабів.

Карантинні обмеження, пов’яза­ні з поширенням COVID-19, боляче вдарили по вітчизняній галузі громадського харчування. Під час першого весняного карантину 2020 року всі підприємства зазнали збитків. Як вважають аналітики, з них 50—90% вичерпали фінансові заощадження. Ще більше постраждали заклади громадського харчування України після локдауну навесні цього року.

Пандемія COVID-19 та карантинні заходи створили проблеми для бізнесів. Деякі з них закрилися. Але є й чимало таких, яким суворі часи економічної кризи, навпаки, надали широкі можливості для роботи та поліпшення результатів. «Урядовий кур’єр» пропонує огляд таких бізнесів.

В Україні ґрунти визначено як основне національне багатство. Вони перебувають під особливою охороною держави. Проте нинішній стан одного з найважливіших природних ресурсів країни волає про необхідність посилення контролю й відповідальності за їхнім використанням.

Понад три місяці в Україні чинний Закон №1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції». Ним зменшено нарахування ПДВ до 14% на сире незбиране молоко та живу худобу, натомість залишено 20% на продукти переробки того й іншого. Така новація дала негативні наслідки, і цілком очікувано.

Відшуміло велелюдне зібрання сільгоспвиробників у Черкасах, присвячене Дню фермера. Оглянути IV всеукраїнську виставку «AgroShow Ukraine-2021», на яку приїхали представники більшості областей. Окрім розмаїття презентованої нової техніки, представлення сучасних концепцій, розробок вітчизняних технологів, тут не бракувало жвавого, відвертого спілкування. Зустрічалися не лише фермери, агрономи, керівники підприємств, а й ті, хто сьогодні впливає на розвиток та підтримку галузі, — керівники і чиновники, серед яких були міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, голова Черкаської облдержадміністрації Олександр Скічко та інші посадовці.

Ідеться про законопроєкт №2289 «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України». Ця стаття про те, що завозити і застосовувати пестициди, не зареєстровані в Україні, дозволено лише, якщо ці хімікати зареєстровано у країні, де їх виробляють. Начебто логічно. Але так лише здається.

Ринок металу в світі поступово відновлюється, й на ньому спостерігається зростання попиту на всі види продукції. Для України як традиційно «металевої» держави ця новина позитивна. Адже, як відомо, донедавна саме торгівля металом та металовиробами була чи не основною статтею експортних валютних надходжень.

Наші компанії вже давно дивляться у бік Піднебесної. Чимало з них налагодили торгівлю з цією країною, але більшість ще намагається відкрити для себе величезний ринок країни на сході Азії. Які особливості завезення продукції до КНР?