Національний науковий центр «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» Національної академії аграрних наук України (ННЦ «ІМЕСГ») — відома наукова установою в Україні й за її межами. Понад 90 років, маючи в різні часи різні назви, колективи інституту і його мережі самовіддано працюють над розв’язанням актуальних проблем науково-технічного забезпечення сільського господарства, розробляючи нові механізовані технологій й технічні засоби для їх реалізації.

Знакові розробки

За цей час багато розробок і проєктів за участі його вчених стали знаковими. Зокрема вітродвигуни серії УНДІМ, напівгребеневий спосіб вирощування картоплі, технології потокового збирання зернових і зернобобових культур з одночасним подрібненням та вивезенням соломи з поля, приставки ППК-4 для збирання кукурудзи, трактори Т-150К і Т-150 та їх модернізовані варіанти, трактори ЛТЗ-145 і ЛТЗ-155, шлейфи сільськогосподарських машин до них, сімейство ярусних плугів ПНЯ-4-40, ПНЯ-6-40 зі змінними робочими органами до тракторів класу 3 і 5 та машини для безвідвального обробітку і глибокого розпушування ґрунту ПЩН-2,5, ЩП-3-70 та ЯР-70.

За участі співробітників ННЦ «ІМЕСГ» розроблено і впроваджено у виробництво базову модель ґрунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території, машини для внесення мінеральних добрив СТТ-10, АВМ-8, ПШ-21,6, МВУ-5СПРО, МРД-4, МВД-5, МВД-9, зернозбиральний комбайн КЗС-9-1 «Славутич», технічні засоби для післязбиральної обробки врожаю з пневмовібровідцентровими робочими органами серії БЦС.

Спільно з фахівцями Інституту кормів розроблено технологію і технічні засоби для збирання, подрібнення й зберігання зерна кукурудзи у вологому стані. Науковці ННЦ «ІМЕСГ» створили сімейство безрешітних молоткових дробарок, комплекс машин і обладнання для доїння та первинної обробки молока, шафу для керування освітлювальними установками тваринницьких і птахівничих приміщень ПН-ТТЕ-40-380-50У3.

Вчені інституту обґрунтували перспективні напрями розвитку конструкцій сільгосптехніки, системи машин для комплексної механізації виробничих процесів у рослинництві й тваринництві, розробили наукові основи формування ефективної техніко-технологічної бази агропідприємств і створили багато інших розробок, які справно слугували і слугують аграріям в роботі.

Не виняток і попередній п’ятирічний цикл досліджень ННЦ «ІМЕСГ» та його мережі, адже успішно виконано 62 проєкти. За підсумками цих досліджень і виконання робіт за господарськими договорами розроблено технологічні проєкти і технічні засоби, значну частину яких поставлено на виробництво або виготовлено дослідні партії машин. Підсумком цих досліджень стала наукова робота «Високо­ефективні комплекси технічних засобів для вирощування зернових та інших культур», яку 2018 року було удостоєно Державної премії України в галузі науки і техніки. Упровадження у виробництво цих комплексів дало значний економічний ефект, який становить понад 2,4 мільярда гривень.

У стратегічній перспективі агропромислового виробництва вченим науково-дослідних установ агротехнічного напряму варто терміново скорегувати свою діяльність у розширенні досліджень, результати яких стануть основою для технологічного і технічного переоснащення агросектору на основі впровадження високотехнологічних процесів, автоматизованих і роботизованих технічних засобів і систем. Це адресно створюватиме сприятливі умови для росту рослин і розвитку тварин, забезпечить своєчасне виконання всіх технологічних операцій з вирощування, збирання урожаю, первинної його обробки та зберігання сільгосппродукції без втрат. Тільки таким шляхом можна мінімізувати негативний вплив дефіциту робочої сили, прибрати оператора із зони з підвищеним забрудненням, досягти екологізації агропромислового виробництва та забезпечити адаптацію агротехнологій до зміни клімату.

Нині у провідних країнах аналізують і вивчають закономірності енергоощадних процесів дії робочих органів машин на ґрунтове середовище, технологічні матеріали, рослини та їх урожай, зокрема для адресного забезпечення комфортних умов росту та розвитку рослин і тварин, зменшення негативного впливу на довкілля. Це стає можливим лише у разі автоматизації й комп’ютеризації стаціонарних і мобільних технологічних процесів і створення на основі отриманих результатів новітніх технологій і технічних засобів. Природне прагнення науковців до прориву в дослідженнях і розробках, що стосуються кардинальних технологічних змін, здобуття новітніх знань та компетенцій, які сприятимуть створенню глобальних конкурентоспроможних продуктів.

Український культиватор для органічного землеробства КВАНТ-12 створено ННЦ «ІМЕСГ» на замовлення Героя України Семена Антонця (на фото праворуч) і випробувано на полях ПП «Агроекологія» на Полтавщині. Фото надав автор

Потроєний потенціал

Отже, для інтенсифікації вітчизняного дослідницького процесу із зазначених наукових напрямів є нагальна потреба у концентрації наукових кадрів і матеріальних та фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах. Це потребує реорганізації наукових установ з технічних наук, корегування тематики їхніх досліджень, перепрофілювання частини підрозділів та їхніх співробітників на виконання нової тематики й започаткування наскрізного принципу створення новацій вченими від ідеї до експериментального зразка у цеху та його апробації в умовах агровиробництва. Є нагальна потреба переведення всіх наукових співробітників на конт­рактну форму роботи як найдосконалішу й найефективнішу.

Реалізацію названих заходів у межах наявних вітчизняних наукових установ і підприємств обмежує чинне законодавство з питань управління науковими установами, із захисту прав працівників щодо зміни умов праці. Тому для активізації дослідницького процесу з використанням досвіду та сучасних світових вимог президія Національної академії аграрних наук України постановою від 29 грудня 2020 року №19/05 ініціювала утворення Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва НААН України, реорганізувавши шляхом злиття ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» із двома підприємствами його мережі — Запорізьким науково-дослідним центром з механізації тваринництва та Державним підприємством «Агромаш».

Відповідно до клопотання Міністерства освіти і науки України, 28 липня 2021 року Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження №853-р «Про погодження утворення Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України».

Колективи трьох об’єд­наних установ, без сумніву, мають високий професійний і творчий рівень. Вчені, інженери, проєктанти завжди прагнули і прагнуть оригінально розв’язувати складні науково-технічні проблеми, бути на вістрі наукового пошуку. Тож наполегливо працюючи, вони неодмінно досягнуть позитивних результатів, яких від них очікує агросектор і держава.

Марія ЛАГІДНА
для «Урядового кур’єра»