Передача державних земель у власність громад — процес важливий та історичний. Територіальні громади зможуть забезпечити кращий контроль та управління землями, а надходження до місцевих бюджетів покращать добробут містечок і сіл. Утім за довгі роки хаотичного централізованого управління, панування тіньової економіки та корупційних схем люди розучилися почуватися господарями на власній землі та мають безліч питань і навіть побоювань щодо земельної реформи. У цьому документі зібрано найпопулярніші та найважливіші питання, які виникають у громад щодо земельного законодавства.

В Україні розпочинається впровадження системи цифрової трансформації у сфері землекористування. Днями в Києві презентовано Всеукраїнський проєкт «Vkursi Zemli Ukraine — Цифровізація земельного банку України».

Україна отримає 350 мільйонів доларів США від Світового банку на відновлення та розвиток економіки під час пандемії коронавірусної хвороби. З Міжнародним банком реконструкції та розвитку укладено відповідну Угоду для системного проєкту «Перша позика на політику розвитку в галузі економічного відновлення».

Знані уфологи чи пересічні жителі продовжують шукати в усіх куточках планети сліди позаземних цивілізацій. Проте «інопланетний» об’єкт, який у травні цього року з’явився неподалік Добропілля на Донеччині, їх навряд зацікавить. Бо йдеться про металеву конструкцію земного походження, встановлену у вугільному краю з нагадуванням про проблеми не планетарного, а регіонального та всеукраїнського масштабів.

Карантинні обмеження, пов’яза­ні з поширенням COVID-19, боляче вдарили по вітчизняній галузі громадського харчування. Під час першого весняного карантину 2020 року всі підприємства зазнали збитків. Як вважають аналітики, з них 50—90% вичерпали фінансові заощадження. Ще більше постраждали заклади громадського харчування України після локдауну навесні цього року.

Пандемія COVID-19 та карантинні заходи створили проблеми для бізнесів. Деякі з них закрилися. Але є й чимало таких, яким суворі часи економічної кризи, навпаки, надали широкі можливості для роботи та поліпшення результатів. «Урядовий кур’єр» пропонує огляд таких бізнесів.

В Україні ґрунти визначено як основне національне багатство. Вони перебувають під особливою охороною держави. Проте нинішній стан одного з найважливіших природних ресурсів країни волає про необхідність посилення контролю й відповідальності за їхнім використанням.

Понад три місяці в Україні чинний Закон №1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції». Ним зменшено нарахування ПДВ до 14% на сире незбиране молоко та живу худобу, натомість залишено 20% на продукти переробки того й іншого. Така новація дала негативні наслідки, і цілком очікувано.

Відшуміло велелюдне зібрання сільгоспвиробників у Черкасах, присвячене Дню фермера. Оглянути IV всеукраїнську виставку «AgroShow Ukraine-2021», на яку приїхали представники більшості областей. Окрім розмаїття презентованої нової техніки, представлення сучасних концепцій, розробок вітчизняних технологів, тут не бракувало жвавого, відвертого спілкування. Зустрічалися не лише фермери, агрономи, керівники підприємств, а й ті, хто сьогодні впливає на розвиток та підтримку галузі, — керівники і чиновники, серед яких були міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, голова Черкаської облдержадміністрації Олександр Скічко та інші посадовці.

Ідеться про законопроєкт №2289 «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України». Ця стаття про те, що завозити і застосовувати пестициди, не зареєстровані в Україні, дозволено лише, якщо ці хімікати зареєстровано у країні, де їх виробляють. Начебто логічно. Але так лише здається.