Економіка

27 квітня 2021 року Верховна Рада України в першому читанні ухвалила дуже важливий законопроєкт №5104 — «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою».

Експерти аграрної галузі одностайно зазначають: із настанням кліматичних змін орні землі України дедалі нагальніше потребують зрошення дедалі більших площ. Однак ситуація щодо цього на наших теренах не поліпшується, навпаки, погіршується.

Щойно зійшов сніг, як на дорогах Рівненщини закипіла робота. Північний об’їзд навколо Рівного, де всі працюють цілодобово, нагадує величезний мурашник. Це один з головних об’єктів президентської програми «Велике будівництво». Він готовий уже на 80%.

Нинішній локдаун став ще одним серйозним іспитом на міцність усьому суспільству, передовсім медикам і працівникам інших галузей життєзабезпечення населених пунктів. Це стосується й міського транспорту, оголивши чимало проблем, які раніше не поставали так гостро.

Темпи робіт нині залежать від погодних умов. Наприклад, у господарствах Херсонської, Одеської, Черкаської, Донецької й Миколаївської областей посів ранніх зернових вже завершили. Наближаються до фінішу й рослинники Полтавщини.

Пандемія COVID-19 та пов’язані з нею карантинні обмеження істотно обмежили світову торгівлю молочними виробами, тому більшість країн пішли шляхом підтримки вітчизняного виробника. Однак Україна у цьому напрямі істотно відстає, зазначають в Асоціації виробників молока (АВМ). Про це свідчать показники зовнішньої торгівлі України 2020 року за молочним напрямом: мінус 77,6 мільйона доларів здебільшого за рахунок імпорту кисломолочної продукції та сирів.

Різкий стрибок ціни на побутовий газ політичні сили на початку року використали для організації акцій протесту. Хвиля невдоволення стосувалася і газорозподільних компаній, хоч вони не продають газ, а лише займаються газовими мережами. Чимало активістів, політиків систематично порушують питання про можливість створення комунальних підприємств, які обслуговуватимуть газові мережі, не наводячи жодних розрахунків, скільки коштуватиме громаді створення такого підприємства.

За бадьорими повідомленнями Служби автомобільних доріг у Черкаській області про те, що в межах президентської програми «Велике будівництво» торік вдалося відремонтувати рекордну протяжність доріг державного значення, складається враження, ніби в області проблеми з дорогами якщо не повністю розв’язано, то принаймні вона наближається до цього. Та й як не радіти: за словами дорожників, цього року будівництво, реконструкція, капітальний та поточний середній ремонт охоплять 259 км автомобільних доріг області. Це рекордний план за всі роки незалежності!

Ще шість-сім років тому мало було віри в те, що колись могутній Харківський тракторний завод, який забезпечував увесь Радянський Союз уніфікованими гусеничними і колісними машинами, випускаючи щороку їх по 50 тисяч, а за останні десятиріччя був занедбаним, зможе колись піднятися з колін. Навіть не з колін, бо лежав ниць, очікуючи сумної долі десятків стертих з лиця землі підприємств на кшталт харківських «Серпа і молота», велозаводу, цукрозаводів.

Перед людством постало чимало викликів (пандемія коронавірусної хвороби, глобальні кліматичні зміни, екологічні катастрофи тощо), які потребують невідкладного реагування для збереження життя на планеті Земля.

Навіть у нинішній надскладній ситуації світової економічної кризи флагман енергомашинобудування України харківський Турбоатом утримує лідерські позиції, виграючи тендери у визнаних гравців енергоринку Європи й Азії та завершує кожний рік з багатомільйонними прибутками. Основні замовники заводу — ДП НАЕК «Енергоатом» (22% у загальному обсязі реалізації продукції в 2021 рік) та ПрАТ «Укргідроенерго» (40%). За умовами укладених договорів, на сьогодні сума заборгованості НАЕК «Енергоатом» перед Турбоатомом становить 839,4 мільйона гривень, сума виставлених рахунків ПрАТ «Укргідроенерго» — 196,4 мільйона гривень. Турбоатом стабільно виготовляє обладнання для реконструкції українських електростанцій.

Як вже повідомляв «УК», у середу Кабінет Міністрів ухвалив Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу України, в якій сформовано пріоритети і цілі розвитку ОПК з урахуванням актуальних загроз. Про це йшлося днями і на круглому столі, зорганізованому в Українському союзі промисловців і підприємців за участю Укроборонпрому, Антикризової ради громадських організацій, представників ключових підприємств галузі. Учасники наполягали на першочерговості Стратегії розвитку ОПК та перегляду на її основі законопроєкту №3822 «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності». Сторони підписали меморандум про співпрацю, спрямований на формування постійних комунікацій влади і промисловців, експертів щодо реформування ОПК. У вересні 2020 року за пропозицією ділової спільноти РНБОУ ухвалила Стратегію нацбезпеки, яка передбачає розроблення секторальних стратегій, зокрема й розвитку оборонно-промислового комплексу.