Як вже повідомляв «УК», у середу Кабінет Міністрів ухвалив Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу України, в якій сформовано пріоритети і цілі розвитку ОПК з урахуванням актуальних загроз. Про це йшлося днями і на круглому столі, зорганізованому в Українському союзі промисловців і підприємців за участю Укроборонпрому, Антикризової ради громадських організацій, представників ключових підприємств галузі. Учасники наполягали на першочерговості Стратегії розвитку ОПК та перегляду на її основі законопроєкту №3822 «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності». Сторони підписали меморандум про співпрацю, спрямований на формування постійних комунікацій влади і промисловців, експертів щодо реформування ОПК. У вересні 2020 року за пропозицією ділової спільноти РНБОУ ухвалила Стратегію нацбезпеки, яка передбачає розроблення секторальних стратегій, зокрема й розвитку оборонно-промислового комплексу.

Понад тисяча зауважень

«До затвердження цього важливого документа і комплексного аудиту підприємств було запропоновано законопроєкт 3822 про корпоратизацію галузі, який пройшов перше читання в парламенті. Закликаємо уряд, парламент, Укроборонпром зберегти етапність реформування галузі. Спочатку нормативно затвердити аудит, ухвалити стратегію розвитку ОПК, доопрацювати законопроєкт №3822. Інакше існують величезні ризики для підприємств оборонної галузі», — наголосив президент Української спілки промисловців і підприємців Анатолій Кінах.

«Для нас важливо обговорити реформування Укроборонпрому на майданчику УСПП в колі експертної спільноти. Понад тисяча правок до другого читання законопроєкту №3822 свідчить про значний інтерес саме до фахової реформи галузі», — наголошує гендиректор Укроборонпрому Юрій Гусєв.

«Понад 1000 зауважень до законопроєкту №3822 означає, що його не дуже якісно підготовлено. Центральний комітет профспілки авіабудівників України вважає, що цей документ потрібно відхилити», — зазначив під час круглого столу голова профспілки авіабудівників України Ярема Жугаєвич.

«Документ, який не має техніко-економічного обґрунтування, варто відкликати і попрацювати над аналогічним з урахуванням зауважень», — вважає радник генерального директора «Антонова» Юрій Андрієнко. На його думку, необхідно відповісти, який результат буде від реформування і як впливає зміна системи управління ОПК на збільшення випуску літаків, танків всього іншого. Метою законопроєкту має бути забезпечення обороноздатності держави, а не тільки дотримання принципів ОЕСР. Потрібна оцінка ризиків для запропонованих трансформацій, адже змінювати складові системи управління в разі падіння економіки дуже небезпечно.

Не лише фінансування

До другого читання законопроєкту Українська спілка промисловців і підприємців та її партнери подали пропозиції і правки, які мають врахувати під час реформування українського ОПК. Із цією позицією погодилися і гендиректор Укроборонпрому Юрій Гусєв, і присутній на заході голова парламентського Комітету національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич.

Юрій Гусєв запевнив, що з 12 зауважень, які надало науково-експертне управління ВРУ до законопроєкту №3822, вони зняли всі питання, крім останнього про отримання відповідного експертного висновку уряду. Проте 11 квітня (напередодні круглого столу — УК) на сайті Верховної Ради інформації про зміни у висновку науково-експертного управління законопроєкту №3822 не було. Сподіватимемося на те, що законопроєкт про трансформацію підприємств ОПК буде гармонізовано зі Стратегією розвитку оборонно-промислового комплексу задля забезпечення обороноздатності держави.

Нині основні фонди ОПК зношені майже на 90%, у структурі відповідного напряму держзамовлень тільки 16—18% продукції нашого ОПК. На думку експертів, у межах стратегії варто розробити систему законопроєктів про держпідтримку підприємств ОПК, що полягатиме не лише у фінансуванні, а й заходах стимулу для тих, хто забезпечує постачання ЗСУ. Стратегія ОПК дасть змогу зробити середньострокове бюджетне планування, розробити програми замовлень в авіабудівництві, виробництві високоточної зброї, бронетехніки на найближчі роки.

КОМПЕТЕНТНО

Леонід КОЗАЧЕНКО,
голова ради підприємців при Кабінеті Міністрів України:

— Україну у світі завжди сприймали як країну з розвиненим оборонно-промисловим комплексом. Нині галузь занедбано, тому потрібно доповнити стратегію ОПК програмою дій і реалізації, фінансування, визначити відповідальних за реалізацію цієї стратегії. Обов’язково слід професійно оцінити всі промислові вітчизняні потужності з огляду на те, що виробляємо на тлі ринків глобального і внутрішнього. Варто визначитися, куди рухатимемося, і звернути увагу на нові види озброєнь, які Україна може розробляти: безпілотники, лазерну, магнітно-хвильову зброю тощо.