Не знаю, кому як, а я вдячний локдауну, що змусив сховатися від коронавірусної пандемії вдома, обмеживши до мінімуму зайве спілкування, що забирало чимало часу. Тож і використав його, аби прочитати, як кажуть, на одному подиху прекрасну книжку. «Загублене царство». Історія «Русского мира» з 1470 року до сьогодні» Сергія Плохія. Автор — досить відома особистість: професор кафедри історії ім. М. Грушевського й директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, доктор історичних наук, один із провідних спеціалістів у галузі історіографії, нової та новітньої історії Східної Європи. Тож жодних сумнівів у незаангажованості автора чергової фундаментальної праці.

У січні 2021 року до загального фонду державного бюджету надійшло 57,6 мільярда гривень. Як повідомляє Міністерство фінансів, розпис виконано на 106,5%. Згідно з оперативними даними Державної казначейської служби, за платежами, справляння яких контролює Державна податкова служба, надходження становили 33,3 мільярда гривень, що на 3,4 мільярда більше від розпису січня, або 111,4% плану. Із бюджету було відшкодовано майже 13 мільярдів гривень податку на додану вартість.

Вітчизняний ринок праці, як і в багатьох країнах, опинився перед серйозними економічними і соціальними викликами, спричиненими пандемією COVID-19. Згідно з експертними оцінками, до України повернулося понад 400 тисяч наших співгромадян, які працювали за кордоном. Можливість відновлення їхньої роботи за межами держави нині залишається обмеженою у зв’язку із заходами, яких вживають інші країни, зокрема й забороною в’їзду громадянам з так званої червоної зони. Звісно, певна частина трудових мігрантів знову повертається туди, де вони працювали раніше, однак далеко не всі. У зв’язку з цим нагальним залишається питання сприяння створенню нових робочих місць, зокрема й для трудових мігрантів.

22 січня розпочнеться широке обговорення Національної економічної стратегії-2030, яку розробляє урядова робоча група на платформі Центру економічного відновлення. Публічні заходи за участю представників уряду, парламенту, Офісу Президента, де представлятимуть ключові ідеї стратегії та обговорюватимуть шляхи її імплементації, триватимуть до 10 лютого. Ця стратегія — головні вектори, за якими розвиватиметься економіка країни у найближчі десять років, і стимули для її розвитку.

2020-й був нестандартним роком для роботи банківсько-фінансового ринку України. Як і в інших галузях, тут під впливом пандемії COVID-19 змінилися підходи до роботи установ і насамперед банків та поведінка клієнтів.

Цього тижня обговорено теми «Розвиток індустрії гостинності та креативних індустрій» та «Розвиток підприємницької культури і регуляторної політики». Ішлося про напрями державної політики, які мають стати основою розвитку малого й середнього бізнесу (МСБ) та відображатися у НЕС-2030.

Вітчизняні деревопереробні компанії — найбільші споживачі деревини, яку заготовляють в Україні лісогосподарські підприємства. Купуючи її у лісгоспів, деревопереробники фактично фінансують лісову галузь. Вони забезпечують поглиблену переробку деревини, випускають продукцію з високою доданою вартістю, створюють робочі місця, наповнюють бюджети і соціальні фонди, беруть активну фінансову участь у реалізації програм регіонального та галузевого розвитку.

Президент Володимир Зеленський підкреслив, що реформа державного банківського сектору — одна з ключових передумов для зміцнення стійкості фінансової системи країни, зростання її кредитного та інвестиційного потенціалу: «Ми залишаємося відданими своїй меті у створенні надійної та конкурентоспроможної банківської системи, яка значною мірою перебуватиме у приватній власності і сприятиме банкам державного сектору стати ефективними учасниками ринку».

З 2015 року компанія «Контінентал Фармерз Груп» узялась активно підтримувати кооперативний рух у п’яти областях, де орендує землі. Вважає цю справу однією із пріоритетних соціальних ініціатив. Ідеться про створення робочих місць у сільській місцевості й відновлення та розвиток тут виробничої інфраструктури, основний або додатковий дохід для пайовиків агрохолдингу.

З 1 серпня 2020 року споживач може вільно обирати, в кого купувати природний газ. Але започаткування ринку відбулося лише в сегменті постачання, а послуги з розподілу монопольні й закріплені за операторами газорозподільчої мережі — облгазами. Що передбачає реформа і як ці зміни вплинуть на споживачів, розповідає директор енергопостачальної компанії ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» Ірина ЛОШАК.