Кожна родина мріє про власне житло. Тож не дивно, що це вкрай наболіле питання для багатьох українців. Особливо для тих, а їх більшість, хто не може придбати його лише власним коштом через брак заощаджень. Та як відомо, що мир і злагода в родинах панують там, де на одній кухні якомога рідше зустрічаються кілька господинь.

Нині, як відомо, головний засіб фінансової підтримки аграрного сектору — форвардні контракти та аграрні розписки. Нагадаємо: їх укладають наперед під майбутній урожай за усталеною ціною, під аванс. За цей аванс сільгоспвиробник закуповує засоби виробництва, аби виростити обіцяний урожай, а після його збирання розраховується із кредитором.

Нещодавно Президент України Володимир Зеленський підписав важливий Закон №895-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів відносно мораторію на стягнення майна громадян України, наданого у якості забезпечення кредитів у іноземній валюті». Так мораторій на будь-які дії, спрямовані на забирання нерухомості, яку було куплено за валютною іпотекою, продовжено. Але ця норма буде чинною лише до 21 квітня 2021 року. Потім усі, хто не погасив боргу, змушені будуть розпрощатися зі своїм житлом.

Визначальний чинник, який впливає на ринок первинного житла, — попит на нього. Тож коли другого місяця жорсткого карантину в Україні купівельна спроможність населення різко впала, за інформацією самих компаній-забудовників, активність на ринку знизилася на 40%. Однак навесні й улітку 2020 року сформувався так званий відкладений попит. І як прогнозували тоді фахівці Національного банку України, справжній попит мав стати відчутним восени. 

Проєкт зі створення кооперативу учасників АТО в Мостівській ОТГ Доманівського району на Миколаївщині виявився успішним. Два роки тому колишні учасники війни на Донбасі, які живуть у селі Мостове, вирішили об’єднатися задля спільної справи. Після тривалих обговорень створили кооператив «Оберіг-Агро», який виготовляє паливні брикети й вирощує овочі в теплиці. Ініціатори об’єднання — побратими Степан Ковальчик і Володимир Федоренко.

«Урядовий кур’єр» час від часу повертається до актуальної теми експортних можливостей та реалій України. Тож не зайвим буде розповісти, як держава, професійні асоціації та самі компанії лобіюють інтереси експорту продукції та послуг у різні країни.

Катастрофічна посуха цього року і спричинена нею загибель посівів на великих площах знову привернули увагу до того, як запобігти банкрутству аграріїв у таких ситуаціях. Один з дієвих механізмів якщо не уникнення ризиків у хліборобстві, то хоч компенсації їхніх наслідків — аграрне страхування. Це добра альтернатива державному відшкодуванню збитків принаймні тому, що розтягнене в часі.

Як відомо, проблема зрошувального землеробства в Україні існує давно, але останнім часом набула небаченої гостроти через кліматичні зміни. Вона стала предметом ґрунтовного обговорення на пресконференції «Проблема дефолтів на зерновому ринку України», що відбулася недавно у Києві.

З офіційно зареєстрованих в Україні більш ніж 47 тисяч фермерських господарств тваринництвом займаються всього 1—1,5%. Тому що це непроста справа. Щоб ним успішно займатися, треба, крім стартового капіталу й землі, мати спеціальну освіту, приміщення і ще багато чого. А найголовніше — любити тварин і бути готовим перебувати на фермі майже цілодобово. Саме так господарює засновник ФГ «Мініч» у Козельщинському районі Полтавської області Олександр Мініч.

Коли йдеться про столові гарбузи, кулінарна уява неодмінно малює смачну калорійну кашу або ж запашне насіння. А якщо на цього городнього велета поглянути під історичним фольклорно-етнографічним кутом, то бачиться насамперед дівчина-наречена, селянська піч, яку вона сором’язливо колупає, зустрічаючи потенційних сватів та жениха. Саме гарбузу національна історія відвела непринадну роль персонажа, що сигналізує парубкові: він немилий і вона не хоче йти за нього заміж.