Екологія

  • Ірина НАГРЕБЕЦЬКА

    Планеті влаштують "темну"

    У кожного з нас, 6,6 мільярда землян, сьогодні дедалі більше підстав бодай на якусь мить відволіктися від щоденної суєти і замислитися над долею рідної планети. Вона ж бо наш спільний дім, і порядок у цій великій вселенській оселі напряму залежить від кожного. 

  • Інвестиції очистять країну

    Про це заявив перший віце-прем'єр-міністр - міністр економічного розвитку і торгівлі Андрій Клюєв під час зустрічі з главою Глобального екологічного фонду Монік Барбю. Сторони обговорили перспективні напрямки співпраці, зокрема проекти з очищення території України від небезпечних хімічних відходів та можливості будівництва підприємств з їх переробки. Андрій Клюєв зазначив, що, незважаючи на складність завдань, певні можливості для залучення в цей процес приватних інвестицій може дати прийнятий минулого року закон про державно-приватне партнерство. Також було домовлено про співпрацю у проектах із забезпечення населення України питною водою. Зокрема, йшлося про проблеми із водою в Криму. 

  • Микола ПУГОВИЦЯ

    "Глобальні екологічні проблеми не розв'язати без глобальних ресурсів"

    Учора в Києві сталася безпрецедентна подія - вперше до столиці прибула Генеральний директор найбільшої в світі екологічної організації, голова Глобального екологічного фонду Монік Барбю. Протягом 22-24 березня вона братиме участь у роботі регіональної конференції Глобального екологічного фонду (ГЕФ) для представників 12-ти країн Східної Європи. 

  • Микола ПУГОВИЦЯ

    "Дефіцит якісної води - загроза сталому розвитку країни"

    Людство починає розуміти: проблемою номер один для існування є не вичерпність запасів нафти, а якість і кількість питної води. Згідно з прогнозами, представленими фахівцями у штаб-квартирі Світового банку, до 2030 р. потреби в прісній воді збільшаться в середньому на 40% порівняно з нинішнім рівнем, і на 50% - для країн, які швидко розвиваються. Це означатиме, що третина населення Землі відчує на собі всі наслідки нестачі життєво необхідного ресурсу. Вже тепер попит значно перевищує наявну пропозицію, й близько 1,1 млрд людей не мають доступу до чистої води. Надалі цей розрив зростатиме в геометричній прогресії, якщо не вдатися до необхідних кроків уже сьогодні. 

  • Оксана ГОЛОВКО

    Привид Чорнобиля в країні Хіросіми

    Радіаційна хмара, яка утворилася після аварії на японській АЕС "Фукусіма-1", у п'ятницю досягне узбережжя американського штату Каліфорнія. Про це свідчать прогнози, представлені фахівцями Організації з Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань при ООН, повідомляє американська "Лос-Анджелес Тайм".

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    На те й комісія, щоб карась не заснув

    Інформація про масову загибель риби на заплаві річки Сула, оприлюднена 14-15 березня на всю Україну через низку телеканалів, викликала неабиякий резонанс. У Полтаві цей сюжет обговорювали навіть ті, хто нічого не чув і не бачив. Ще не забулися минулорічні події на Київському водосховищі, де, упереджуючи можливе підтоплення, штучно знизили рівень води, що призвело до масової загибелі живих водних ресурсів. А Сула і Кременчуцьке водосховище, в яке вона впадає, частково розташовані на території області. В уяві любителів рибної ловлі і природоохоронців виникали жахливі картини: смердюча вода, гори поснулої риби...

  • Оксана ГОЛОВКО

    Не шукайте ворога в Природі

    Після потужного землетрусу 11 березня, який, безперечно, назавжди змінив найрозвиненішу в світі імперію, зареєстровано вже понад 250 повторних поштовхів, близько тридцяти з них магнітудою понад шість балів. І спаду сейсмічної активності фахівці не обіцяють. Водночас, за оперативними даними, які оприлюднює японська поліція, число жертв стихійного лиха перевищило чотири тисячі. Ще майже вісім тисяч людей вважаються зниклими безвісти.

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    "Відновити якість річкової води можна!"

    Дедалі актуальнішою стає тема забруднення Дніпра синьо-зеленими водоростями та очищення від них. Про те, що ж насправді сталося з Дніпром і чи можна дати раду синьо-зеленим, в інтерв'ю "УК" компетентно розповідає людина, яка має вагомі напрацювання з цієї проблеми, доктор фізико-математичних наук Олександр Єлізаров.

  • Оксана ГОЛОВКО

    І чорним зацвіте сакура...

    Події, що відбуваються нині в найрозвиненішій острівній державі, без перебільшення, планетарного масштабу. Одинадцяте березня тепер не просто чорний день на японському календарі, а початок нового літочислення. Коли за 373 кілометри від північно-східного узбережжя Японії стався землетрус магнітудою 8,9 бала, країна здригнулася, але встояла. 

  • "У майбутнє мало дивитись - на нього треба працювати"

    Усе пізнається у порівнянні. А тому звернімось до Національної доповіді України "20 років Чорнобильської катастрофи - погляд у майбутнє". Грунтовна праця. Один із розділів присвячено еколого-біологічним наслідкам аварії. Зокрема, зазначається, що у минулому десятиріччі контрзаходи у сільськогосподарському виробництві, спрямовані на отримання чистої продукції, виконувалися в обсягах менше 10% від потреби - в значно менших об'ємах, ніж у Білорусі. Кількість населених пунктів з річною дозою опромінення, що перевищує норму, починаючи з 1994 року змінюється дуже повільно і в основному за рахунок процесів природної реабілітації грунтів.