У рамках екологічної акції, яку продовжує "Урядовий кур'єр", запрошуємо на Смоленщину - до витоків великої слов'янської ріки. А також надаємо слово екологам - представникам влади з України та білоруського Гомеля. Відрадно, що проблеми Дніпра привертають до себе дедалі більшу увагу. Ось на Херсонщині облдержадміністрація та обласна рада вирішили закликати уряди країн, територією яких протікає ріка, до спільної праці з її відродження. Висловлено пропозицію розробити регіональні програми оздоровлення басейну. На самій Херсонщині за участю вчених, підприємців, громадськості вже мають план дій з відродження водоймищ пониззя Славутича. Щоб залучити якомога ширше коло населення до реалізації накреслених заходів, створили тематичний сайт, ведуть активну пропагандистську діяльність. 

На календарі вже березень, але, схоже, зима й не думає здавати своїх позицій. Адже що таке весна? Говорячи мовою метеорологів, це "... стійкий перехід середньодобової температури через позначку в нуль градусів у бік підвищення". Поки що ці показники нижчі за норму для цього періоду, хоч і не набагато - десь на один-два градуси морозу, констатує начальник Українського гідрометеорологічного центру Микола Кульбіда. Якихось різких коливань температурного режиму в найближчі 15 днів не очікується, хіба що 5-6 березня можливе незначне потепління, а 7-9 знову похолодає. І лише з другої половини березня можна буде говорити про початок справжньої весни, сказав він.

В Україні затверджено спільний план заходів з підготовки водогосподарських споруд та підприємств зони відчуження і зони безумовного обов'язкового відселення до пропуску паводків та весняної повені 2010-2011 років. Напрацьовані схеми взаємодії на транскордонних річках з Росією, Білоруссю, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Молдовою та Румунією.

За радянських часів було багато охочих працювати на цьому підприємстві. Приваблювали високі зарплати та пристойне забезпечення працівників. Однак наскільки шкідливе для здоров'я людини саме виробництво, знало небагато: Придніпровський хімзавод (ПХЗ) - перше в тодішньому Союзі підприємство з переробки урану.

 Свого часу безконтрольне застосування на ланах Полтавської області (і всієї України ) хімічних засобів захисту рослин призвело до невтішних наслідків. Нині шкідливі для здоров'я сполуки виявляють у колодязній воді, зернових. А нещодавно працівники науково-дослідного випробувального центру харчової продукції ДП "Полтавастандартметрологія" зафіксували значний вміст пестициду лонтрелу відразу в трьох партіях перевірених цукрових буряків минулорічного врожаю. Шкода, що обов'язкове дослідження сільськогосподарської продукції не входить у компетенцію цього підприємства, хоча воно й має технічну та методичну можливість досліджувати майже 60 видів пестицидів та отрутохімікатів. Результати перевірок могли б бути ще красномовнішими.

Площа затоплення і підтоплення в області, як показує досвід минулих років, може сягнути майже двохсот тисяч гектарів. Це фактично територія трьох адміністративних районів.

Учора зранку робочий день у багатьох киян почався щонайменше з годинною затримкою. І причина цьому не у зіпсованих будильниках, а у снігових заметах, які у ніч з неділі на понеділок намело на київських вулицях. Тож звідси вже й звичний причинно-наслідковий ланцюжок: неприбрані тротуари, слизька траса, затримки з маршрутками, затори на дорогах, переповнене метро.

Щороку невиправні романтики стають причиною загибелі великої кількості червонокнижних і рідкісних первоцвітів. А все тому, що купують їх у подарунок рідним, близьким і коханим.

- Обсяги торгівлі цими квітами у переддень свят набирають просто-таки злочинного характеру та призводять до їхнього повного зникнення, - зауважує головний спеціаліст у зв'язках з громадськістю та ЗМІ Держекоінспекції в Чернігівській області Тетяна Войтенко.

 На Стрітення зазвичай прогнозували характер весни. Буде сніжок - весна прийде з дощиком. Але вочевидь швидкого тепла чекати не доводиться, бо сьогодні курка води не нап'ється - заморозило навіть у Криму!

 

"Урядовий кур'єр" продовжує екологічну акцію "Немає другого Дніпра". У країні на державному рівні закладено базові основи екологічної політики щодо найбільшої річки. Здійснюються певні кроки, але їх явно недостатньо для того, щоб суттєво поліпшити здоров'я Славутича. Про це ведемо мову із заступником голови Державного комітету України по водному господарству Миколою Бабичем.