Дорогою до осель від котельні втрачається від 55 до 85% тепла. І втрати ці починаються вже в самій котельні, потім ідуть через зовнішні мережі. А найбільше тепла (30—45%) виходить через вікна, двері, стіни, дахи будинків, особливо якщо вони старі й неутеплені. За 2013 рік Дніпропетровщина на обігрів житлових і комунальних будівель витратила 829,7 мільйона кубометрів газу на суму $271,8 мільйона. А втрачено тепла у сфері ЖКГ на $164 мільйони.
Викидати далі гроші на вітер — розкіш. Але й коштів на швидку модернізацію тепломереж і утеплення будівель нема. Вихід — у партнерстві держави, бізнесу і громади, залученні інвестицій з різних джерел. Саме з таких позицій в області запроваджено низку ініціатив з енергоефективності, а питання енергобезпеки в регіоні визначено одним із пріоритетних. Мета — протягом п’яти років зменшити споживання газу вдвічі. Для вирішення цих завдань успішно діють і будуть впроваджуватися нові цікаві проекти. 

Нинішня зима обіцяє бути суворою. В очікуванні холодної пори року українці почали активно цікавитись енергоощадними технологіями. А також досвідом сусідніх країн, які вже давно подбали про енергоефективність власного житла. Йдеться не про традиційні заходи — заміну батарей, вікон та зовнішнє утеплення стін. Вони лише покращать рівень комфорту в помешканні, але не дадуть змоги заощадити. Після того як власник квартири встановить нові батареї, рахунок за опалення меншим не стане, хоч у квартирі й потеплішає.
Як правильно використовують енергоощадні технології в таких країнах, як Чехія, Польща, Угорщина, розповів менеджер проекту «Енергоефективність у житловому секторі в Україні» Міжнародної фінансової корпорації Гжегож ГАЙДА.

Такої зими у нас ще не було — без газу, який перекрила Росія, і без достатньої кількості вугілля внаслідок зруйнованої інфраструктури на Донбасі. Що протиставити цій ситуації, міркують на Чернігівщині.
Головний консультант нині — калькулятор. А він «каже», що газу в області має вистачити, якщо обмежити трьох споживачів: промисловість, бюджетні організації й підприємства теплоенергетики.
Щоправда, може виникнути питання тиску в газових трубах, однак фахівці, схоже, знають, як упоратися з цим технічно. Бо ж не всі споживачі усвідомили, що економія залежить від кожного. У серпні, приміром, в області всупереч обмежувальним заходам перевитрачено 385 тисяч кубометрів газу. 

Україна може збільшити видобування газу на 50% — до 30 мільярдів кубометрів на рік, адже в її надрах значні, проте важкі для видобування запаси газу. Тому майбутнє цієї галузі залежить від можливостей застосування новітніх технологій, а також створення сприятливого інвестиційного клімату для міжнародних та вітчизняних незалежних виробників. Про це заявив директор міжнародної консалтингової компанії в енергетичній сфері IHS Energy Метью Сейгерс на круглому столі «Можливості, перспективи та загрози розвитку українського нафтогазовидобувного сектору», що відбувся в Києві.  

У 1980-х роках  поблизу кордону з Республікою Польща розпочалося будівництво шахти «Нововолинська №10». Нове підприємство після введення в експлуатацію мало не лише щорічно давати майже мільйон тонн вугілля з пониженою зольністю, а й  забезпечити роботою працівників, які будуть вивільнені внаслідок закриття інших місцевих копалень, що вже вичерпували свої запаси. Адже місто Нововолинськ, що виросло біля збудованих у другій половині минулого століття шахт, гостро потребує робочих місць. 

Про це під час брифінгу повідомив міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Продан. За його словами, у вугільній галузі, а отже і в енергетиці, складна і напружена ситуація.
Зі 150 шахт, наявних в Україні, 83 розташовані на території, підконтрольній російським сепаратистам. Як наслідок, фактично заблоковано видобуток вугілля для виробництва близько 30% електроенергії, розповів міністр.

Успішно в Україні пройшло експертизу ядерне паливо для атомних електростанцій американської компанії Westinghouse. Відтепер «Росатом» втратив монополію на українському ринку ядерного палива, але поки що, на відміну від російського «Газпрому», залишається надійним постачальником. 

Нині люди масово вмикають електричні обігрівачі та бойлери, не здогадуючись про загрози, які створюють для вкрай зношеної єдиної енергосистеми України. Величезний дефіцит вугілля та газу не дає змоги станціям виробляти енергію в затребуваних споживачами обсягах. Після різкого похолодання цей дисбаланс лише посилиться. 
Отож Національна енергетична компанія «Укренерго» запровадила ліміти на світло в усіх регіонах України та віялові відключення від енергомережі в часи пікового споживання електроенергії.

Економічна криза, об’єктивне зростання цін, здорожчання валюти змушує звертати дедалі більше уваги на вітчизняного виробника. І хоч останні роки держава не надто переймалася його проблемами, в центрі України, у невеликому місті впродовж 10—15 років набуло розвитку промислове підприємство, що працює в технологічно й економічно складній машинобудівній галузі.  

Унаслідок бойових дій на сході єдиній енергосистемі України загрожує каскадна аварія, суть якої полягає в тому, що енергосистема країни може повністю припинити постачання енергії споживачам. Це зумовлено масовим руйнуванням енергетичних об’єктів та залізничних колій, якими вугілля традиційно постачали на теплові електростанції (ТЕС). Нині станції змушені спалювати накопичене на зиму вугілля, тоді як поповнення зимових запасів на складах ТЕС різко скоротилося.

Поки що ніхто не може точно оцінити масштаби руйнувань та терміни відновлення енергетичних об’єктів в умовах смертельної небезпеки. Кожного дня дані змінюються.