На фондовому ринку тривають «жнива». Не пізніше ніж 30 квітня суб’єкти ринку цінних паперів мають надати регулярну річну інформацію за 2015 рік у загальнодоступну інформаційну базу даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Уповноважена особа з розкриття інформації емітентів цінних паперів у цій базі — державна установа Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку (АРІФРУ). Воно зокрема забезпечує створення і ведення інформбаз даних про ринок цінних паперів. Клієнти агентства — акціонерні товариства. 

Останнім часом поширюються розмови про доцільність діяльності банків зі значною часткою російських капіталів з різних точок зору, зокрема й національної та фінансової безпеки України. Перша хвиля таких дискусій та конкретних дій була ще в 2014 році фактично одразу після Революції гідності, коли, приміром, Сбербанк, який ще до кінця року іменувався «Сбербанк Росії» (тепер у його назві слово «Росія» пішло в історію, і зрозуміло чому), ретельно перевіряли відповідні органи на предмет фінансування сепаратистів та незаконних озброєних формувань. 

У 2017 році Спеціальний комітет експертів Ради Європи з питань взаємного оцінювання заходів боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму (MONEYVAL) планує оцінити Україну щодо відповідності міжнародним стандартам системи протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (системи ПВК/ФТ). Оцінювання вперше проведуть за новою методологією, яка враховує не тільки кількісні і якісні показники, а й ефективність заходів у сфері ПВК/ФТ. 

Як і передбачали півроку тому чимало експертів, тенденція до зниження депозитних ставок банків лише набиратиме обертів. «УК» вирішив ретельніше розібратися в цьому питанні: кинути оком на нещодавнє минуле, порівняти його із сьогоденням і спробувати спрогнозувати майбутнє.

Для цього достатньо глянути на порівняльну таблицю: депозитні ставки в окремих банках на початок червня 2015-го та на початок березня 2016 року. Ці банки завжди були дуже активними учасниками депозитного руху і швидко реагували на всі зміни на ринку. Тому саме ці фінустанови і доречно наводити для різних порівняльних прикладів.

Відомий український венчурний інвестор 44-річний Андрій Колодюк півроку проводить за кордоном у відрядженнях, де просуває Україну для міжнародних інвесторів.

«Мої батьки не належали до номенклатурних працівників. Я почав підприємницьку діяльність у Нью-Йорку і вже у 1993 році користувався там інтернетом. Ще тоді читав про Білла Гейтса, Стіва Джобса і зрозумів, що інтернет та інформаційні технології змінять світ», — пригадує бізнесмен. 

У  2014—2015 роках «УК» неодноразово порушував болючу тему  шахрайства в банківській сфері, застерігав читачів про можливі види крадіжок грошей фізичних осіб з їхніх карток чи через інтернет. Нині це питання лише загострилося. Експерти констатують, що у нашій країні, де триває економічна й політична криза, кількість злочинів на банківському грунті не те що не зменшилася, а й навпаки, збільшилася. 

Нині в реєстрі Держказначейства України 77 399 розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, які мають звітувати на порталі «Є-data». Він має найбільшу базу даних щодо публічних фінансів в Україні. Станом на 11 лютого на порталі зареєстровано лише 30% їхньої загальної кількості. Така маленька цифра зумовлена тим, що більшість розпорядників бюджетних коштів у містах не мають облікових систем та інтернету. Для них у межах проекту передбачено допомогу міжнародних донорів, зокрема німецько-українського проекту GIZ. Про це під час «круглого столу» в Києві повідомила заступник міністра фінансів України Оксана Маркарова. 

Падіння цін на сировину на світових ринках у 2015 році було очікуваним. Підвищення облікової ставки Федеральної резервної системи США, відтік капіталів із ринків, що розвиваються, і екстремальні події на ринку нафти призвели до падіння валют багатьох країн, що розвиваються. Але наприкінці січня з’явилися перші надії на відновлення зростання сировинних ринків уже в 2016 році. 

Вирішення питання з погашення іпотечних валютних кредитів здавалося вже загальмувалося після того, як Президент України Петро Порошенко наклав вето на відомий скандальний закон, згідно з яким позичальники мали повертати свої борги за курсом 5,05 гривні за долар. Верховна Рада і не намагалася подолати «вердикт» гаранта Конституції. 

Нещодавно Кабмін змінив постанову «Про удосконалення механізму виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги», чим істотно посилив вимоги до банків-агентів. Виконати їх банкам буде вкрай важко, тому, по суті, йдеться про те, що уряд має вкотре велике бажання перевести всі зарплатні проекти бюджетників у державні банки.