З першого липня 2016 року розпочався так званий третій етап набуття чинності Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку». Згідно з цим документом Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) має вдосконалити процедуру виплат вкладникам неплатоспроможних банків. Адже чимало українців бідкаються, що отримати свої гроші з відсотками від фінустанов, які наказали довго жити, буває дуже важко. Нерідко це потребує багато часу. 

Саме такий висновок зробили експерти ринку по закінченню практично місяця, з моменту, коли фактично розпочала свою дію Постанова Нацбанку №341. Цей документ дозволяє банкам на свій розсуд хоч 3-5 разів за робочий день виставляти нові показники курсів чи то долара, чи євро, чи російського рубля. 

На тлі нинішніх економічних і політичних подій чомусь призабули нещодавню — в Україні місяць тому завершено офіційну процедуру приєднання нашої держави до Угоди Світової організації торгівлі про державні закупівлі (Agreement on Government Procurement, GPA). А з 7 квітня в нашій державі набув чинності Закон «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі».

Чи відчули позитивні зрушення наші виробники, які виявили бажання брати участь у державних тендерах на закупівлю товарів та послуг? Чи залишилося те засилля «своїх», наближених до державних чиновників фірм, які майже одноосібно «брали участь і перемагали» у таких торгах? Чи стало простіше вирішувати питання щодо участі вітчизняних компаній у державних тендерах різних країн світу, включно з державами ЄС? 

Банкіри полюбляють поговорити на тему відновлення кредитування бізнесу та пересічних людей, збираючись на різних конференціях, «круглих столах», проте це питання так і зависає в повітрі.

Чому ж ще нема передумов для фінансування банками різних галузей та компаній? Невже за тенденції до сталого зростання економіки нашої країни протягом останніх 4—5 місяців не зменшилися ризики кредитування для самих фінустанов? І невже всі наші банки справді перебувають у великій кризі попри те, що чимало установ працюють із великою ліквідністю? 

Київська міська державна адміністрація підтримує ідеї, які генерують і створюють у межах Kyiv Smart City Hub. «КМДА одним із своїх розпоряджень встановлює рейтингування районів столиці за 50 різними показниками. Ми зменшуємо кількість останніх, залишаючи ті, які більшою мірою орієнтовані на якість життя людей та їхнього обслуговування. Безперечний лідер рейтингу за цими показниками Святошинський район», — повідомив у Kyiv Smart City Hub перший заступник Київського міського голови Геннадій Пліс. 

Під час оцінювання надійності банківських депозитів рейтингове агентство аналізувало понад 25 факторів включно з показниками квартальної фінансової звітності банків, що підлягають публікації, і враховувало факт відкритості кінцевих власників банку перед НБУ. У рейтингу за підсумками першого кварталу цього року взяли участь 58 із 109 платоспроможних банків. Згідно з даними рейтингового агентства «Стандарт-Рейтинг», із 58 фінустанов, які увійшли до цього дослідження, депозити 20 банків отримали найвищий рівень оцінювання. У групу з найвищою оцінкою традиційно увійшли українські держбанки, фінустанови з участю іноземного капіталу і кілька банків з приватним вітчизняним капіталом. 

Добіг кінця термін, протягом якого керівництво Нацбанку України обіцяло завершити роботу над законопроектом про створення національного (а по суті державного) Кредитного реєстру (КР) під «пильним оком» регулятора. Не відомо, хто в цьому разі був чи є суб’єктом законодавчої ініціативи.

Саме в цю бази даних, за ідеєю регулятора, має надходити інформація про кредитоотримувачів та інших боржників від банків і небанківських установ. Саме останні на замовлення братимуть усе необхідне для себе з КР НБУ. Місяць тому керівництво Нацбанку впевнено заявило: треба, щоб це сталося з 1 вересня. Тобто розрахунки йдуть на те, щоб парламент до цієї дати ухвалив відповідний законопроект. Значимість реєстру, яким «заправлятиме» Нацбанк, дуже велика. Деякі банкіри навіть упевнені: якщо з’явиться такий Кредитний реєстр в редакції регулятора, то і бізнесу, і пересічним фізичним особам буде тяжко жити в нашій країні.  

Електронне обслуговування клієнтів банків в Україні з кожним місяцем набуває обертів. Проте, за словами шеф-редактора Financial Club Руслана Чорного, на інтернет-банкінг у нашій країні припадає лише 9% усіх операцій фінустанов, а на мобільний (через мережу операторів стільникового зв’язку) ще менше — 3%. Українці повільно переходять зі звичайних послуг, які надають банки у своїх відділеннях та філіях, на електронне «диво». «Приміром, у нашої сусідки — Польщі — ці показники відповідно становлять 61 та 15%. Тож перспективи зростання частки електронного банкінгу в Україні непогані», — вважає експерт. 

Україна відкрила понад 300 масивів даних (у США їх 200 тисяч). Прозорість суспільних даних — це інструмент боротьби з корупцією, сприяння інноваціям, забезпечення економічного зростання. Нині в Україні діє проект «1991 Інкубатор1», який допомагає незалежним ІТ-розробникам створювати стартапи та сервіси на основі великих обсягів відкритих державних даних. І той, хто блокує таку відкритість, зазвичай має свій зиск від старого порядку. Про це під час хакатону в Києві щодо відкритих державних даних (своєрідний форум або марафон розробників програмного забезпечення, які працюють над однією проблемою) заявив посол США Джеффрі Пайєтт. 

Цього документа чекали, мабуть, не лише банкіри, аналітики, бізнесмени, а й пересічні українці, бо саме від того, яким чином будуть закріплені основні меседжі, залежить життєдіяльність країни в цілому та її громадян зокрема. Нещодавно Комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності Верховної Ради оприлюднив «Стратегію розвитку банківської системи України до 2020 року». За словами голови профільного комітету Сергія Рибалки, для народних обранців важливі дискусії про необхідність загальної економічної стратегії для України. «Ми маємо за допомогою консультацій та обговорень прийти до рішень, які допоможуть удосконалити банківську систему. У наших планах — об’єднання галузевих експертів, Нацбанку, парламенту та Президента для того, щоб знайти вихід із кризи та сформувати адекватний економічний курс у країні», — зазначив він. Чи справді зможуть об’єднатися всі гілки влади та кола експертів задля кардинального поліпшення роботи фінансово-банківської системи на благо держави та споживачів?