Київська міська державна адміністрація підтримує ідеї, які генерують і створюють у межах Kyiv Smart City Hub. «КМДА одним із своїх розпоряджень встановлює рейтингування районів столиці за 50 різними показниками. Ми зменшуємо кількість останніх, залишаючи ті, які більшою мірою орієнтовані на якість життя людей та їхнього обслуговування. Безперечний лідер рейтингу за цими показниками Святошинський район», — повідомив у Kyiv Smart City Hub перший заступник Київського міського голови Геннадій Пліс.

Водночас у КМДА вважають, що таких показників не достатньо, і мають намір розробити ключові показники ефективності управління (KPI), які відповідатимуть міжнародним стандартам і на які орієнтуватимуться менеджери. Цю роботу розпочато, вона триватиме 6—7 місяців. Це один із кроків столичної влади на запровадження в Києві моделі «розумного міста». 

Смарт-технології поліпшують життя мешканців мегаполісів. Фото з сайту vogel.de

На шляху до «розумного міста»

«Міські проекти в межах філіалу 1991 Open Data Incubator, який перебуватиме в Kyiv Smart City Hub, дуже скоро стануть невід’ємною частиною цифрової інфраструктури Києва. Їх створюватимуть у тісному контакті зі столичною владою, представники якої стануть менторами та дадуть доступ до внутрішньої інфраструктури її органів. Це не тільки розвиватиме приватно-державну співпрацю, а й змінить підхід до розвитку міських проектів, спрямованих на покращення життя киян», — вважає  засновник громадського об’єднання IT-волонтерів Social Boost та засновник 1991 Open Data Incubator Денис Гурський.

«Розумне місто» — це сучасна модель міської трансформації, в якій інформаційні технології дають змогу розв’язати найскладніші проблеми, якісно змінити систему управління і створити умови для розвитку громади і кожної людини. У світі відомі топ-5 смарт-міст — Барселона, Нью-Йорк, Лондон, Ніцца, Сингапур. Ідея зробити Київ «розумним» згуртувала навколо себе владу міста, громадських діячів і бізнес. З-поміж переваг сучасних технологій для міст: в два рази поліпшення фінансових показників, у 2 — 4 — зниження споживання тепла, води та електрики, до 20% зменшення заторів на автошляхах.

«У межах Kyiv Smart City Hub офіційно стартували два проекти для подальшої розробки та впровадження, які визнано інвестиційно привабливими. Це проект київських місць для паркування та зупинок. Завершилася перша стадія їхньої підготовки і нині на другому етапі уточнюється, які вимоги ставитимуть перед інвестором. Ці проекти КМДА обговорюватиме з громадськістю», — уточнив «УК» Геннадій Пліс.

Є на кого рівнятися

Мер Вільнюса (Литва) Ремігіюс Шімашюс, який також був на зустрічі, підтримав вектор розвитку київської влади та співпрацю з активістами й поділився досвідом впровадження смарт-технологій у литовській столиці.

«У моєму мобільному телефоні є 7—8 програм, які необхідні для кожного жителя Литви. Одна з них — паркування транспорту. Одним натисканням кнопки можна заплатити за цю послугу. Таким чином можна заплатити за послуги в громадському транспорті. Є програма «Прибираємо Вільнюс», завдяки якій можна вказувати конкретні місця, що потребують уваги міської влади. У нашому місті всі дані відкриті, за винятком тих, що охороняє закон або вони є комерційною таємницею. Саме завдяки відкритим даним можна бачити, в яких районах міський транспорт ходить вчасно або запізнюється», — розповідає Ремігіюс Шімашюс.

Співкоординатори ініціативи Kyiv Smart City впевнені, що ініціатива має йти насамперед від киян. Філіал 1991 Open Data Incubator у межах хабу об’єднає саме ті міські проекти, що грунтуються на відкритих даних, які у перспективі стануть частиною оновленого «цифрового» Києва. Нині триває відбір резидентів інкубаційної програми (подати свій проект можна за лінком http://1991.vc/programs/), який завершиться 12 червня. А вже за кілька тижнів після відбору обрані команди працюватимуть над своїми проектами на території хабу.

До участі в інкубаційній програмі Kyiv Smart City запрошують проекти, що мають на меті інтеграцію ІТ у життя та менеджмент Києва. Сфери їхнього впровадження включають (але не обмежують): ІТ-системи для муніципалітету, школи та освіту, інфраструктуру й транспорт, лікарні і медицину, енергоефективність, громадські сервіси тощо. Пріоритет надаватимуть проектам, які активно використовують відкриті дані, розпорядником яких є КМДА та підпорядковані їй структури. Учасники проекту отримають доступ до міських даних, підтримку влади міста й усі умови для ефективної роботи. Адже мета Kyiv Smart City Hub — надихати і консолідувати лідерів та агентів змін на збільшення соціального капіталу столиці.

ДОВІДКА «УК»

Kyiv Smart City Hub створила спільнота для спільноти. Всі витрати на його будівництво (приблизно 1 мільйон гривень) зібрали за допомогою краудфандингу (народне фінансування, зазвичай через інтернет) як на міжнародній платформі Indiegogo, так і серед активної київської громади. Загалом проект підтримали 124 особи, а 58 із них стали «громадянами» — стейкхолдерами — і спільно ухвалюють рішення щодо розвитку Kyiv Smart City Hub. І це вперше, коли такою структурою керують колегіально.