Попри надскладну політичну та економічну ситуацію у країні, банківські та позабанківські фінансові установи надають споживчі кредити фізичним особам без надання довідок про доходи. 
Станом на 15 квітня 2015 року цю послугу пропонували 11 банків. Такі начебто ризиковані для банківської системи позики українці могли отримувати зокрема від «Альфа-Банку» та «Платинум-Банку». А ось «Правекс-Банк» навпаки такі кредити лише почав видавати.

Напередодні Великодніх свят Верховна Рада України ухвалила за основу законопроект №1195, яким за пропоновано ввести у вітчизняних банках два види депозитів — строковий та безстроковий. Оформивши перший, клієнти фінансової установи матимуть право отримати свої депозити та нараховані за ними відсотки лише після закінчення терміну дії договору. Наразі, як відомо, фізичні особи — вкладники можуть отримати будь-який свій депозит або його частину на першу вимогу. Обравши другий, безстроковий вид депозитів, клієнт фінансової установи після укладення договору з банком на такий вклад може забрати свої кошти в будь-який момент. Але додамо немалозначну деталь: законопроект ще остаточно не ухвалено. Тобто певні зміни теоретично можна буде внести. Проте юристи кажуть, що на практиці ніхто цього не робитиме.

У Нацбанку мають наміри працювати над відновленням довіри до банківської системи, однак у регуляторі кажуть, що лише самих їхніх зусиль буде замало. Так, частину відповідальності за фінансову сферу центробанк передав у Верховну Раду. 20 березня знову-таки з подачі Нацбанку там було зареєстровано законопроект №2449, яким регламентується внесення змін до Закону «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків».  

За 2014 рік частка Національного банку в загальному обсязі облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), що перебувають в обігу, зросла з 58% до 69,5%, до 318,1 мільярда гривень. Випуск грошей в обіг шляхом монетизації Нацбанком значних обсягів держоблігацій для фінансування бюджетного дефіциту створює в середньостроковій перспективі істотний ризик для цінової стабільності. 

Адже всі місцеві бюджети тепер можна затверджувати самостійно, не чекаючи затвердження бюджетів районних чи міст обласного значення. Місцеві фінансові документи затверджено попри прогнози скептиків щодо того, що зміна всієї системи бюджетних відносин між центром і містами та селами може призвести до колапсу місцевих рад. 

Відтепер керівники та менеджери, а також інші особи, які мають стосунок до фінансових установ, будуть вкрай обережними і добре подумають перед тим, як скоювати злочин. 6 березня Президент України Петро Порошенко підписав Закон №218-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов’язаних із банком осіб». Він передбачає вже не лише адміністративну, а й кримінальну відповідальність. 

У Верховній Раді зареєстровано два законопроекти нової редакції Закону «Про страхування». Перший №1797 — від члена депутатської групи «Економічний розвиток» депутата Антона Яценка. Другий №1797-1 — від групи депутатів парламенту з восьми осіб. Від чинного однойменного закону, ухваленого  у 1996 році, його нові редакції різняться не лише удвічі більшою кількістю розділів та статей. Головна відмінність — зміна підходів до регулювання страхового сектору, яких вимагає сучасний стан економіки країни.  

Уже понад 20 років кредитні спілки (КС) в Україні — це вагомий інструмент надання фінпослуг перш за все малозабезпеченим громадянам. Перші 10 років існування їх активно підтримувала держава. В середині 2000-х КС надавали за кількістю майже один мільйон кредитів щорічно пересічним громадянам, приватним підприємцям, особистим селянським та фермерським господарствам тощо.  

Цими вихідними кілька знайомих, почувши про падіння національної валюти, побігли в магазини техніки, аби скинути з рук заощаджені на «чорний день» гривні й купити комп’ютери, холодильники, блендери, ваги — покупки, придбання яких відкладали до кращих часів. За їхніми словами, у торгових мережах вони не побачили суттєвого підвищення цін, тоді як інтернет-магазини ще в п’ятницю підняли їх на 100—200 гривень (або на 10—20%) на товари середнього цінового сегменту.  

Як і прогнозував «УК» («Нацбанк — за єдиний ринковий курс гривні», №21 від 5 лютого 2015 року), після офіційних заяв Нацбанку про його відмову від індикативного курсу нацвалюти та припинення проведення з 5 лютого щоденних валютних аукціонів, які він зробив у минулий четвер, гривня ще більше знецінилася. Також Нацбанк збільшив облікову ставку з 14 до 19,5%.