Мабуть, найголовніша та найболючіша проблема банківського ринку — валютні іпотечні кредити, які за умови різкого здешевлення гривні стали непідйомними майже для всіх верств населення. 

Напевне, останні події, пов’язані з масовими банкрутствами фінансових установ та великим навантаженням на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), який повертає кошти вкладникам, надихнули Нацбанк зобов’язати фінустанови розкривати інформацію про своїх власників. Саме про це регулятор зазначив у листі, який він наприкінці квітня розіслав керівникам комерційних банків. 

Після відносно тривалого періоду зміцнення національної валюти з 32 до 23 гривень до долара, кілька тижнів поспіль перша є практично стабільною.
Звісно, це не може не тішити уряд та експертів. Проте цілком логічно, що наслідком такої тенденції повинно стати зниження вартості імпортних продуктів, автівок, побутової техніки, ліків. Повинні відбуватися також і певні зміни на ринку житлової нерухомості.

Червень стане критичним місяцем для досягнення таких домовленостей, зауважила міністр фінансів Наталія Яресько під час зустрічі з членами Українсько-Американської ділової ради. Це ключова умова, за якої Міжнародний валютний фонд надасть Україні другий транш за чотирирічною програмою кредитування EFF загальним обсягом 17,5 мільярда доларів.

«Нам треба досягти надходжень, щоб можна було забезпечити збільшення соціальних виплат у наступному році», — зазначила міністр, додавши, що оціночна місія МВФ завітає в Україну уже наступного тижня, аби перевірити, чи виконуються реформи та конкретні домовленості між урядом та фондом, і перебуватиме тут до двох тижнів. 

Попри надскладну політичну та економічну ситуацію у країні, банківські та позабанківські фінансові установи надають споживчі кредити фізичним особам без надання довідок про доходи. 
Станом на 15 квітня 2015 року цю послугу пропонували 11 банків. Такі начебто ризиковані для банківської системи позики українці могли отримувати зокрема від «Альфа-Банку» та «Платинум-Банку». А ось «Правекс-Банк» навпаки такі кредити лише почав видавати.

Напередодні Великодніх свят Верховна Рада України ухвалила за основу законопроект №1195, яким за пропоновано ввести у вітчизняних банках два види депозитів — строковий та безстроковий. Оформивши перший, клієнти фінансової установи матимуть право отримати свої депозити та нараховані за ними відсотки лише після закінчення терміну дії договору. Наразі, як відомо, фізичні особи — вкладники можуть отримати будь-який свій депозит або його частину на першу вимогу. Обравши другий, безстроковий вид депозитів, клієнт фінансової установи після укладення договору з банком на такий вклад може забрати свої кошти в будь-який момент. Але додамо немалозначну деталь: законопроект ще остаточно не ухвалено. Тобто певні зміни теоретично можна буде внести. Проте юристи кажуть, що на практиці ніхто цього не робитиме.

У Нацбанку мають наміри працювати над відновленням довіри до банківської системи, однак у регуляторі кажуть, що лише самих їхніх зусиль буде замало. Так, частину відповідальності за фінансову сферу центробанк передав у Верховну Раду. 20 березня знову-таки з подачі Нацбанку там було зареєстровано законопроект №2449, яким регламентується внесення змін до Закону «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків».  

За 2014 рік частка Національного банку в загальному обсязі облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), що перебувають в обігу, зросла з 58% до 69,5%, до 318,1 мільярда гривень. Випуск грошей в обіг шляхом монетизації Нацбанком значних обсягів держоблігацій для фінансування бюджетного дефіциту створює в середньостроковій перспективі істотний ризик для цінової стабільності. 

Адже всі місцеві бюджети тепер можна затверджувати самостійно, не чекаючи затвердження бюджетів районних чи міст обласного значення. Місцеві фінансові документи затверджено попри прогнози скептиків щодо того, що зміна всієї системи бюджетних відносин між центром і містами та селами може призвести до колапсу місцевих рад. 

Відтепер керівники та менеджери, а також інші особи, які мають стосунок до фінансових установ, будуть вкрай обережними і добре подумають перед тим, як скоювати злочин. 6 березня Президент України Петро Порошенко підписав Закон №218-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов’язаних із банком осіб». Він передбачає вже не лише адміністративну, а й кримінальну відповідальність.