Медицина

Слово «фортифікація» більшість із легкістю пов’яже зі зведенням захисних споруд. А ось зі словосполученням «фортифікація продуктів» буде вже складніше. Хоч насправді це навмисне збільшення вмісту вітамінів та мікроелементів у продуктах для поліпшення поживних якостей їжі, а головне — для позитивного впливу на самопочуття людей. І тут можна провести аналогію зі зведенням укріплень, бо йдеться про зміцнення найціннішого — здоров’я.         

Найкраща і найблагородніша реформа буде мертвонародженою, якщо між тими, хто її розробляв, і тими, хто має реалізовувати, не перекинути містка комунікації й зворотного зв’язку. Наприкінці року, що минув, завершився другий етап всеукраїнського туру «ЗміниТИ: Взаємодія заради змін», що тривав із вересня до грудня. 

Очищення крові від токсинів — життєво необхідна процедура для хворих з нирковою недостатністю. Такі відділення існували на Одещині й раніше: в обласній та Одеській міській клінічних лікарнях, у райцентрах Ізмаїл, Білгород-Дніст­ровський, Подільськ. Однак бюджетних місць катастрофічно не вистачало. Новостворене обласне комунальне підприємство, яке обслуговуватиме пацієнтів з Одеси й прилеглих районів, має повністю ліквідувати чергу. Принаймні саме це пообіцяв голова Одеської обл­держадміністрації Максим Степанов. 

Вагомий новорічний подарунок отримали і медики, і пацієнти Тернопільщини. В університетській лікарні відкрито сучасний Центр політравми, де надаватимуть допомогу за міжнародними стандартами.  Травматизм серед причин смертності другий після онкологічних і серцево-судинних захворювань.  

Мабуть, найбільшим сюрпризом, коли оприлюднили дані дослідження «Індекс здоров’я України», стала цифра про задоволеність медичною допомогою, яку ми отримуємо від терапевтів і сімейних лікарів. Ні мало ні багато: виявилося, що 73% українців задоволені консультаціями у первинній ланці. 

Левова частка рекламного ринку  українського телебачення —  ліки. Середній обсяг реклами препаратів, медичної техніки, методів профілактики і реабілітації, а також  харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок  —  29%  її  загальної кількості. На окремих каналах — понад 50%. 

У межах робочої поїздки на Львівщину Президент Петро Порошенко провів нараду щодо розвитку медицини у сільській місцевості з працівниками медичної галузі регіону. Спершу він подякував ініціативній групі, яка за доволі короткий термін змогла розробити концепцію та проект закону «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості». Народним депутатам висловлював подяку за голоси в сесійній залі Верховної Ради. Незабаром глава держави планує підписати закони про медичну реформу та якість сільської медицини. Керівники на всіх рівнях муситимуть відповідально ставитися до сільської медицини. Головне у цій справі — бути однією командою. 

Реімбурсація — практика, запроваджена в багатьох європейських країнах. По суті, це означає, що держава віддає гроші пацієнтові через якогось з операторів фармринку: або дистриб’юторів, або аптеки. Зазвичай ідеться про аптеки, оскільки вони ближчі до людей. Для них участь у програмі — це, з одного боку, додаткові клопоти, наприклад окрема звітність. З другого — з нормальним державним фінансуванням — пряма вигода: приміром, у тій аптеці, де працює система відшкодування, серцеві ліки, що коштують умовні 10 гривень, пацієнтові обійдуться у 2 (8 компенсує держава). В аптеці, що не входить до проекту, він мусить заплатити всі 10. Куди в такому разі піде людина? Звісно, туди, де платити треба менше. 

Місяць тому парламент ухвалив один із ключових законопроектів медичної реформи — про державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів. Три тижні Голова Верховної Ради і Президент не могли підписати закон: кілька депутатів зареєстрували постанову про скасування проголосованого документа. Минулої п’ятниці її винесли на голосування, проте підтримали чергову спробу загальмувати реформу аж 46 депутатів. В інтерв’ю «УК» заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк розповів, коли почнеться приписна кампанія, як зміниться система виклику лікарів додому, як контролюватимуть гіпердіагностику і надмірне призначення ліків та які запобіжні заходи втримають Національну службу здоров’я від корупції. 

В Україні зароджується інституція парамедиків, які надають домедичну допомогу постраждалим в екстремальних ситуаціях. Центром підготовки професіоналів, які працюють в екстреній медичній допомозі, має стати Тернопіль. З наступного року йдеться про підготовку таких фахівців на базі Тернопільського державного мед­університету ім. Івана Горбачевського. А ще цьогоріч тут мають узятися за проведення циклу навчально-практичних курсів з домедичної допомоги для працівників Держслужби з надзвичайних ситуацій та поліції. 

«А тато довго хворів... Коли лікарі вже нічого не могли зробити, ми зіткнулися з тим, що в нашій країні немає нормальної допомоги таким хворим. Страшна не смерть. Страшно те, що ми — ті, хто лишилися тут, мучимося, що не змогли зробити щось іще. Кажуть: забудь, не думай. А як не думати? Бо є різниця в тому, чи думати про те, що мама/тато/бабуся жахливо мучилися перед смертю, чи що зробив для рідної людини все, що вона прожила останні дні без болю, встигла потиснути руку онукові й подивитися з ним футбол», — написала на своїй сторінці у ФБ приятелька. 

Через дбайливі руки медиків опікового відділення Другої міської лікарні в Дніпрі з важкими й надважкими пораненнями пройшли понад 400 українських захисників. І майже всім їм вдалося зберегти кінцівки. У цьому неабияка заслуга лікаря-комбустіолога Сергія Слєсаренка, якого нещодавно удостоєно престижної нагороди — ордена Святого Пантелеймона за новаторство в медицині. Нині його посада звучить як керівник Центру термічної травми і пластичної хірургії. Тож розмову з ним я почала начебто з невеличкого уточнення. Та виявилося, зачепила за живе.