Найкраща і найблагородніша реформа буде мертвонародженою, якщо між тими, хто її розробляв, і тими, хто має реалізовувати, не перекинути містка комунікації й зворотного зв’язку. Наприкінці року, що минув, завершився другий етап всеукраїнського туру «ЗміниТИ: Взаємодія заради змін», що тривав із вересня до грудня.

Новою стала не форма — візитів керівництва МОЗ та паркетних фото в сільських амбулаторіях у кожного з попередніх керівників міністерства набереться чимало. Іншою стала суть. «Ніколи досі МОЗ не спілкувалося з лікарями, як має працювати система охорони здоров’я. Приїжджає міністр і запитує: а що ви думаєте про реформу? Ось що було незвично. Під час другого туру в регіонах нас уже чекали. Медична спільнота починає звикати, що зміни відбуваються через дискусію. З медиками радяться і вони просять не припиняти цей процес», — наголосив експерт Реанімаційного пакета реформ лікар Олександр Ябчанка.

Нагадаємо, впродовж першого туру керівництво МОЗ пояснювало в регіонах концепцію реформи. «Бо дуже часто Київ придумує чудові реформи, які прекрасно існують на папері, але коли поспілкуватися з людьми, котрі мають ці зміни імплементувати, то з’ясовується, що вони не можливі. Після першого туру було багато зворотного зв’язку, й це дуже вплинуло на те, як ми формували концепцію і взялися до написання закону», — сказала в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.

Зокрема під час першого туру з’ясувалося, що люди (за словами Уляни Супрун, близько 70%) готові до 10-відсоткової співоплати  медичних послуг (нагадаємо, їх базовий пакет  буде безкоштовним). «Це дало б змогу надавати їх більше», — пояснила вона. Як відомо, депутати не погодилися на це нововведення, та МОЗ налаштоване і надалі просувати систему співоплат.

«Друге — це педіатри. Після спілкування з батьками стало очевидно, що вони хочуть, крім сімейного лікаря, мати змогу консультуватися в педіатра. Ми їх послухали й внесли до закону цю норму», — наголосила Уляна Супрун.

 Що почули в регіонах

Другий тур виявився навіть цікавішим за перший: до регіонів поїхало більше чиновників МОЗ, які, за словами Уляни Супрун, повернулися іншими людьми. «Тепер  розуміють, що всі документи, які вони готують, мають вплив на життя людей, — зазначила посадовець. — Ними керуються лікарі, тож як їх напишуть, так той чи той лікар і надасть допомогу. Нам потрібно робити такі рамкові  документи, які враховуватимуть усі потреби, бо вони різні в Закарпатті й Одесі, Рівному й Києві».

Другий тур з’ясував, що медики хвилюються насамперед через ліцензування й акредитацію медичних закладів, що ускладнює їхню реорганізацію (тому просять спростити умови), а також через реформу спеціалізованої і високоспеціалізованої допомоги й автономізацію лікарень. «Коли ми говорили про «гроші за пацієнтом», нас передовсім запитували: «Скільки саме коштів і як ви визначатимете вартість послуги?» — розповів Олександр Ябчанка. Зокрема медики не знають, на основі яких протоколів обчислюватимуть вартість спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги, оскільки від цього залежатиме вартість послуги. Крім того, вони просять роз’яснень щодо фінансування і взаємодії між ланками. «Коли ми кажемо, що запускаємо реформу первинки, виникає запитання: як у цей час працюватиме вторинка та третинка і в який спосіб вони між собою взаємодіятимуть?»

Експерти почули добрі відгуки про програму «Доступні ліки», робота якої збільшує кількість прихильників реформи, але водночас є і запитання: а як закриватиметься потреба в медикаментах на рівні госпітальної допомоги?

Окрім того, в регіонах побоюються, що органи місцевого самоврядування не зможуть домовитися: саме вони ухвалюють рішення про автономізацію. «Одна з проблем, кажуть люди, — це те, що представники місцевого самоврядування складно спілкуються між собою».

Ще одне питання, яким переймаються лікарі в регіонах, — як за нинішнього убогого матеріально-технічного устаткування провінційних лікарень гарантувати якість, яку вимагатиме держава. Медики просять чіткого пояснення, якою саме має бути якість послуги й у чому вона полягатиме.

Що пропонують лікарі

«Ні для кого не секрет, що величезна частина нинішнього бюджету в медицині — це неформальні платежі, сіра зона. Медики живуть саме за їх рахунок. Тому побоюються, що  реформа не дасть їм змоги зводити кінці з кінцями. Вони просять дати можливість достойно заробляти. В ухваленому законі стоїть цифра 250% середньої зарплатні в Україні. Коли медики про це дізналися, вони видихнули: бодай на рівні закону зазначено, що зарплата буде гідною», — сказав Олександр Ябчанка.

Тож якщо коротко, ключовий меседж від регіонів — прохання зрозумілої інструкції. Загалом вони згодні з концепцією реформи, але просять пояснення, що мають робити.

У МОЗ дуже сподіваються на ще один тур «ЗміниТИ». Фахівці міністерства вже розробили керівництво для сімейних лікарів із пропозиціями, як саме вони мають працювати в новій системі, й планують обговорити його безпосередньо з медиками. Інший крок, для якого також потрібні консультації, — автономізація лікарень.

«Ми чекаємо, що з МОЗ виїжджатимуть ще більше чиновників. Селекторні наради не дадуть такого результату. Я сама побачила сотні лікарень та амбулаторій, поспілкувалася з тисячами людей. Тоді з’являється розуміння, як можна змінити систему на краще, як долучати й заохочувати, а не наказувати людям, аби вони разом із нами змінювали країну», — зауважила Уляна Супрун.  За її словами, тур став діалогом між державою та людьми, якого бракує в українському суспільстві.

ЦИФРИ

За чотири місяці другого туру представники МОЗ, Міносвіти та експерти ГО «Центр UA», аналітичного центру CEDOS і Реанімаційного пакета реформ провели 60 зустрічей у 22 областях та Києві. Вони зустрілися з понад 3500 учасниками — лікарями, представниками органів місцевого самоврядування, громадськими активістами та експертами.

ПОЯСНЕННЯ

Навіщо лікарням автономія?

Це обов’язкова умова: лише медичні заклади у статусі комунальних некомерційних підприємств зможуть укласти договори з Національною службою здоров’я України та отримувати пряме фінансування за надані послуги з держбюджету, пояснюють у МОЗ.

Комунальні некомерційні підприємства неприбуткові: мета їхньої роботи — не отримання прибутку, а надання послуг з охорони здоров’я. Лікарні та поліклініки зможуть використовувати отримані кошти на власний розсуд, зокрема самостійно встановлювати розмір зарплатні для працівників.

Однією з ухвалених під час голосування за законопроект правок стало збереження на перехідний період медичної субвенції. Тож поки що діятимуть дві системи фінансування: й медична субвенція, й прямі виплати за договорами з Національною службою здоров’я (НСЗУ).

Заклади, які не автономізуються й не укладуть договорів зі службою, до кінця цього року фінансуватимуть за рахунок медичної субвенції. Відповідно заробітні плати лікарів будуть прив’язані до тарифної сітки.

Медичні заклади зможуть приєднуватися до реформи тільки групами — відразу весь район, місто або об’єднана територіальна громада, оскільки субвенцію виплачують на бюджет і відповідно можуть скасувати повністю для цього бюджету, а не окремого закладу.

Приватні практики первинної допомоги (лікарі, що є фізичними особами — підприємцями, та приватні заклади) можуть укласти договір та розпочати роботу зі службою будь-коли з часу запуску її роботи.

КЛЮЧОВІ ДАТИ РЕФОРМИ:

2018:

Січень: початок підготовчого періоду — автономізація закладів первинної медичної допомоги

Квітень: старт кампанії з підбору лікаря з надання первинної медичної допомоги. Пацієнт може обрати для себе будь-якого лікаря, незалежно від місця реєстрації чи проживання.

Червень: початок роботи Національної служби здоров’я України

Липень: початок фінансування закладів первинної медичної допомоги за новою моделлю

Жовтень-грудень: друге і третє «вікна можливостей» для приєднання закладів ПМД до реформи

2019:

початок реформи спеціалізованої допомоги

2020:

старт змін у високоспеціалізованій допомозі (стаціонарне лікування в лікарнях)