Нещодавно Інтернет вразила новина про харчове отруєння гравців української збірної з футболу. Але все обійшлося. Хлопці вилікувались і вже забули про ту неприємність. Доказом цього слугує їхня перемога в матчі зі Швецією. Проте цей випадок нагадав українцям, що влітку не можна втрачати пильності, а вибирати та споживати продукти харчування слід уважно. Що не варто їсти влітку, аби не отруїтися, дослідив «Урядовий кур’єр». Попри літню спеку, торгують пиріжками, сосисками, запеченими в тісті, шаурмою та іншим фаст-фудом. Адже під час чемпіонату з футболу така їжа смакує до улюбленого напою фанів — пива.
Медицина
Його учасники обговорили питання реформування медичної галузі. Зокрема, йшлося про підвищення якості і доступності медичних послуг, розвиток первинної медико-санітарної допомоги в кількох областях. Стан медицини — це обличчя влади. Це слова голови Вінницької облдержадміністрації Миколи Джиги. Він проінформував присутніх, що в області створили 34 центри первинної медико-санітарної допомоги, значно зміцнили матеріально-технічну базу лікувальних закладів. Область іде шляхом не їх закриття, а реорганізації.
Цією інформацією поділилася з представниками ЗМІ на брифінгу перед засіданням наглядової ради Національного проекту «Нове життя» перший заступник Глави Адміністрації Президента — виконавчий секретар Комітету з економічних реформ Ірина Акімова. За її словами, нині триває копітка робота над відкриттям інших обласних перинатальних центрів: у АР Крим, Полтавській, Рівненській, Хмельницькій, Запорізькій, Луганській, Одеській, Сумській і Тернопільській областях.
Спеціалісти підрахували: під час проведення тих чи тих єврочемпіонатів за медичною допомогою зверталося майже два відсотки уболівальників. Причини різні: хтось хотів перевірити тиск, а комусь від надмірних емоцій стало зле, бували, зрозуміло, складніші ситуації. — Тому, — сказав на засіданні круглого столу «Медичні послуги в Україні під час футбольного Євро-2012» головний лікар Олександрівської клінічної лікарні, що в Києві, Роман Василишин, — ми повинні бути готовими надати всі види допомоги.
Останнім часом у засобах масової інформації багато пишуть і говорять про появу обдарованих «особливих» дітей, котрим часто приписують усілякі чудеса, цілительство важкохворих людей, паранормальні здібності тощо. Проте тут важливо зрозуміти: хто є хто? Вундеркінди, індиго, гіперактивні діти, аутисти — хто вони і як зрозуміти, де обдарованість, талант, а де захворювання, погане виховання? Якими є об’єктивні критерії оцінки обдарованості таких дітей чи стану їхнього здоров’я та поведінки? Як поводитися з ними суспільству в цілому й батькам, педагогам та одноліткам зокрема?
Статистика серцево-судинних захворювань в Україні, як і в деяких інших країнах Східної Європи, вражає тим, що від інсультів люди помирають у три-чотири рази частіше, ніж від інфарктів. Смертність від цієї хвороби у нас також вища, ніж на Заході. «Ніколи не пізно зробити крутий розворот у протилежному від хвороби напрямку, навіть якщо останніми роками ви неухильно до неї наближалися», — таким був лейтмотив розмови з фахівцем, за спиною якого величезний досвід практикуючого лікаря, дві наукові дисертації з медичної тематики, рекордна кількість запатентованих винаходів у галузі медицини, — Михайлом БИЧКОМ.
Як відомо, торік країною прокотилися численні акції протесту людей, які живуть зі смертельно небезпечними хворобами і потребують ліків, що закуповуються за рахунок держави. Вони вимагали наведення порядку в проведенні тендерів. Для них такі процедури, без перебільшення, вирішують питання життя і смерті. Чи є нині загроза повторення торішньої ситуації, коли через затягування тендерів не було закуплено життєво необхідних ліків? У Міністерстві охорони здоров’я запевняють, що процедури державних закупівель ліків активно тривають. Старт торгів відбувся 21 березня цього року.
Кожен четвертий українець хворий на гіпертонію. Такі цифри озвучили медики в Міжнародний день боротьби з цим підступним захворюванням. І це лише верхівка айсберга, стверджують лікарі. Гіпертонія та її наслідки в Україні щороку забирають більше життів, аніж СНІД, рак і туберкульоз разом.
12 березня цього року на розгляд Верховної Ради надійшов проект закону № 10170 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони штучного переривання вагітності (абортів)». За умови прийняття документа аборти у нашій країні заборонять. А штучно переривати вагітність дозволятимуть лише за умови виявлення у вагітної хвороб, які можуть загрожувати її життю. Матимуть змогу позбутися небажаної вагітності й дівчата до 16 років, жінки з місць позбавлення волі, матері п’ятьох дітей, а також ті, в кого помер чоловік чи є дитина-інвалід. Певна річ, у цьому делікатному питанні знайшлися і противники, і прибічники. Одні обурені спробами держави в такий спосіб зазіхнути на власне право вибору жінки — народжувати чи ні, а інші виступають за життя, вважаючи аборти першопричиною поганої демографічної ситуації в країні та великим гріхом.
Для того, щоб побачити результати реформ у медицині, потрібен передусім час. Про це заявив Прем’єр-міністр Микола Азаров під час спілкування з користувачами соціальної мережі Фейсбук. За його словами, нині в галузі охорони здоров’я багато проблем. Одна з них — неефективний розподіл грошей. «Не все ще в цьому напрямку зроблено, і незважаючи на те, що фінансування збільшується, гроші до хворих не доходять», — сказав глава уряду, додавши, що проведенню реформи часто заважає опір медичного персоналу.
Василь Кравченко, головний лікар Городищенського районного територіального медичного об’єднання, не приховує тривоги: сьогодні кадрова проблема гостра, особливо на селі. Район у цьому плані не найгірший в області, однак укомплектованість медичних закладів лікарями ледве дотягує 69%. Бракує, зокрема, терапевтів, педіатрів, стоматологів. Чимало вакансій у дільничних лікарнях та амбулаторіях узагалі не заповнені — одні виїхали, інші пішли на заслужений відпочинок.
У коментарі до матеріалу «Щоб не хапатися за серце» («УК» від 14.02.2012) головний лікар Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова Сергій Сіромаха, зокрема, наголошував, що дедалі більше до їхньої установи звертається молодих людей. Організація допомоги населенню — справа не лише лікарів. Ідеться про майбутнє нації, а отже й про безпеку держави.