Триває карантин у селі Вознесенка Мелітопольського району (Запорізька область), де було виявлено випадок загибелі  телички. «Урядовий кур’єр» розповідав про небезпеку та про вжиті владою  запобіжні заходи для припинення подальшого поширення хвороби. Нагадаємо, що це сталося 15 серпня, причину загибелі тварини через сибірську виразку встановили через три доби. Голова облдержадміністрації Олександр Пеклушенко одразу провів засідання обласної надзвичайної протиепізоотичної комісії, яка затвердила всі необхідні організаційні заходи задля  локалізації та недопущення поширення небезпечного захворювання.

Мій приятель забив руку. Дні минають, а біль не вщухає. Отже, візит до лікаря неминучий. У центрі первинної медико-санітарної допомоги до травматолога черга. Нарешті, після тригодинного чекання, вдалося потрапити на прийом. Приятель зауважив, що лікар — добрий спеціаліст і чемний з пацієнтами. «Сьогодні знову йти до нього, і, мабуть, знову буде черга», — поскаржився він мені. 

Телятину, уражену бактерією цієї небезпечної хвороби, виявили  фахівці Мелітопольської СЕС у місцевому продовольчому магазині «Євгенія». Як невдовзі з’ясувалося, м’ясо надійшло у продаж від місцевого постачальника — із сусіднього з райцентром села Вознесенка. Втім, як підтвердила завідуюча епідвідділом Мелітопольської СЕС Лариса Саприкіна, продукт потрапив на прилавок без жодного документа, який би засвідчував його безпеку та походження.  

Про реформування системи охорони здоров’я сказано і написано вже багато. Без перебільшення, це вимога часу, адже сучасний стан вітчизняної медицини  не може задовольняти ні населення, ні самих медичних працівників. Утім, модернізація такої важливої галузі неможлива без врахування думок громадськості й радикального розв’язання низки супутніх проблем — створення належної інфраструктури, поліпшення фінансування та  матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я, кадрової політики. Як це зробити? Які реформи насправді потрібні українській медицині? Про це — наша розмова із заслуженим працівником охорони здоров’я України, президентом Українського медичного клубу, головою оргкомітету Національної медичної премії Іваном СОРОКОЮ. 

З другої половини серпня й до перших заморозків оси й бджоли особливо активні, оскільки готуються до зимової сплячки й запасають харчі. Внаслідок цього зростає контакт із людьми і, відповідно, частішають випадки укусів. Лікарі констатують до 3 викликів «швидкої» на день і 5 смертей на рік від анафілактичного шоку після укусу цих комах. У зоні ризику — діти.«В передосінню пору від бджіл та ос потрібно триматися якнайдалі. Особливо від ос, оскільки вони стають дуже злими. Без потреби їх краще не чіпати», — рекомендує ентомолог, старший науковий співробітник Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАНУ Анатолій Котенко. 

Із початку серпня в Україні стартував перший етап пілотного проекту з упровадження державного регулювання цін на ліки для гіпертоніків і хворих на серцево-судинні недуги. Чи істотно знизилася вартість препаратів для людей, що мають проблеми з тиском, чи достатня кількість таких ліків в аптеках та чи готові приватні аптечні мережі долучитися до участі в проекті, зважаючи на не визначений досі механізм компенсації вартості референтних ліків, досліджували журналісти «Урядового кур’єра».

Від початку цього  року слово «поліклініка» на Дніпропетровщині можна забути. Адже область є пілотною з реформування системи охорони здоров’я. Тому тепер тут офіційно  немає дитячих чи дорослих поліклінік, а також жіночих консультацій. Їх перетворили на Центри первинної медико-санітарної допомоги, яким підпорядковані амбулаторії загальної практики — сімейної медицини чи ФАПи, де людей приймають сімейні лікарі, терапевти, педіатри, акушери-гінекологи і деякі вузькопрофільні спеціалісти. Це первинна ланка надання медичної допомоги. Для розробки проекту модернізації системи охорони здоров’я в області навіть залучили міжнародних спеціалістів. На папері і на словах у чиновників усе добре: модернізація галузі, мовляв, відбувається на основі передового досвіду країн, де система є ефективною і згідно з рекомендаціями ВООЗ. Але на практиці…

Відвідавши кілька українських міст, гостя моєї сусідки, яка приїхала з-за кордону, зробила висновок, що тут живуть багаті, але дуже хворі люди. На запитання, з чого це випливає, відповіла: «Такого скупчення банків та аптек годі десь шукати». Якби ж іноземка подивилася ще й наше телебачення та послухала радіо, чий ефір забитий рекламою медичних препаратів, переконати її у протилежному навряд чи вдалося б.
Пояснювати заїжджій людині, що у нас аптек ще й бракує, щоправда, на селі, ми не стали. 

Поспілкуватися з природою, набратися сил, енергії та заховатися від неймовірної спеки — найзаповітніша мрія більшості вітчизняних відпочивальників. Харківським школярам, які оздоровлюються цього літа в таборі «Зелена гірка», що розкинувся в мальовничому куточку Зміївського району в цьому пощастило.

 — Ми вперше приїхали сюди, і нам усе подобається, — діляться враженнями від свого відпочинку школярки Ліза Мариненко і Мар’янка Молот. 

Є лікарі, сама лише зустріч з якими вселяє впевненість у тому, що все буде добре, хвороба відступить. Саме такого авторитету набув у Національному інституті раку керівник відділу пухлин шкіри і м’яких тканин Сергій Коровін. Він — спеціаліст найвищого класу. А ще людина, яка випромінює світло й тепло, підносячи дух і зміцнюючи волю хворих. Саме йому кілька років тому довірили очолити, по суті, новий напрямок у розвитку лікувальної справи. І не помилилися. Нове інститутське відділення стало визнаним центром лікування і пропаганди профілактики онкозахворювань шкіри. Про те, чому це так важливо, — наша розмова із Сергієм Коровіним.