Особистості

6 червня 1991 року Верховна Рада УРСР призначила Володимира Матвієнка головою правління Національного банку України. Ще існував Радянський Союз, коли з трибуни сесії Верховної Ради Володимир Павлович оголосив про створення банківської системи незалежної України, впровадження національної валюти — гривні та здійснення міжнародних розрахунків через Національний банк України. За словами тодішнього голови Державного банку СРСР Віктора Геращенка, Матвієнко розвалив Радянський Союз.

23 травня — День героїв. Свято не офіційне, але традиція вшанування героїв міцнішає з року в рік через те, що від 2014 року українці обстоюють територіальну цілісність і право на вільний вибір своєї держави у війні з Російською Федерацією, яка анексувала Крим та окупувала частину Донбасу. На жаль, лави героїв, які віддали життя за останні шість років, поповнюються чи не щодня. Сьогодні згадаємо луганця Сергія Губанова, який рік тому загинув під час виконання бойових обов’язків.

У його трудовій книжці рівно 30 записів. Перший датовано 20 серпня 1950 року, коли прийняли різноробочим на завод №10 Глино-Наварійського заводоуправління на Львівщині, останній — 2 вересня 1991-го, коли звільнили з посади позаштатного літконсультанта відділу культури і освіти сумської обласної газети «Ленінська правда».

Галина Олійник мешкає в місті Вижниця на Буковині. Закінчивши Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, вона повернулася додому й донині навчає в загальноосвітньому закладі своїх краян-школярів англійської мови. Але має ще й другий диплом про здобуття вищої освіти, до якого спонукало її захоплення різьбярством.

Вона вперше в історії України очолила політичну групу європейських консерваторів та реформістів Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи. І перша, хто представляє Україну в цій поважній інституції з 2008 року. Нещодавно відповідно до указу нинішнього глави держави Володимира Зеленського депутат Рівненської обласної ради Світлана Богатирчук-Кривко увійшла до оновленого складу делегації України на 2021—2025 роки.

Народився він в сім’ї лісівника, а малювання для хлопця було лише аматорським захопленням. Після переїзду з гірського села Дубриничі до низовинних Доманинців під Ужгородом Антон розпочав навчання в гімназії. Предмет малювання в ній викладав Йосип Бокшай — чи не найвідоміший у довоєнні часи майстер пензля у краї, один з фундаторів закарпатської живописної традиції.

Тривав повітряний бій. У небі було тісно — воно палало вогнем і, мов гігантська м’ясорубка, перемелювало людей і машини. Охоплені полум’ям німецькі й радянські літаки падали на землю. Аж ось кулеметна черга ворожого «фокке-вульфа» прошила фюзеляж радянського Іл-2. «Дотягти б до своїх», — подумав командир. «Товаришу лейтенанте, взуття горить, тліє ранець парашута», — прокричав ззаду стрілець-радист. «Стрибаємо».

Cімдесяту весну видатному українському письменникові, правозахисникові, громадському діячеві, лавреатові Шевченківської премії Степанові Сапеляку не судилося зустріти. Уже дев’ятий рік його немає серед нас — підступна хвороба вирвала поета із життя. Але залишилася світла пам’ять, спогади.

Могила Бориса Лазаревського — на паризькому цвинтарі Тіє. Народившись в Україні в сім’ї друга і першого біографа Тараса Шевченка Олександра Лазаревського, волею обставин змушений був залишити її, аби знайти вічний спочинок далеко від домівки. Та хіба він один? Скількох співвітчизників розкидала бурхлива історія і продовжує свою справу?

Тетяна Дмитрів працює в Монастириській лікарні понад 20 років. Спочатку — в хірургічному відділенні, а з першого дня створення реанімаційної палати — у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії. Стала тут старшою медсестрою.

Принц Гаррі отримав постійну роботу в США. Він увійде в керівництво стартапу Кремнієвої долини, який займається кар’єрним вишколом. У нього не буде підлеглих, а якими будуть його графік роботи і зарплата, у компанії не розголошують. «Урядовий кур’єр» поцікавився, який досвід роботи принц Гаррі мав до цього.

Михайло Іванчук. Ім’я мало відоме навіть його краянам. Тож як його не згадати надто в березні, коли він народився 113 років тому. Земний шлях пан Михайло почав і закінчив дуже далеко від батьківщини предків. Йому все-таки вдалося зловити синього птаха — символ щастя і мрії, які шукав селянський син у професійному житті, прагненні побачити Україну, місто Копичинці на Тернопільщині, де почався Іванчуків рід.