Особистості

Бойові побратими Назарові Мялікгулиєву дали псевдо «Поет». Власні вірші він читав їм у бліндажах, а під час короткого перепочинку навіть записував на відео й розміщував у соціальній мережі. «Мої думки, неначе коні, не може втримать їх ніхто, я виливаю їх фарбами на білий лист чи полотно», — зізнавався він в одній з поезій.

Зіщулившись у чималій вирві від вибуху ворожого снаряда біля Білогірки на річці Інгулець, Вадим Севрук подумки прощався з рідними. Один за одним видаляв з телефона знімки, зроблені до війни. Вони в разі найгіршого перебігу подій не мали потрапити до рук ворога. Йому так було спокійніше, щоб не наражати на ймовірну небезпеку близьких йому людей. Кадри зі служби, зображення побратимів (декого з них уже не було серед нас) також довелося видалити — зайві орієнтири й геолокація були недоречні.

Коли  чую бурхливі, як море, звуки «Запорозького маршу», одразу ж уявляю земляка-роменця Євгена Адамцевича, який народився 19 грудня 1903 року  (1 січня 1904-го за новим стилем) на Полтавщині, в селі Солоницях поблизу Лубен, та всім серцем прикипів до Ромна  —  прадавнього міста над Сулою. 

Безумовна капітуляція росії й  повне визволення українських територій — це єдині прийняті умови для переговорів з москвою. Про це під час зустрічі з журналістами у Брюсселі, яка пройшла у Хабі українського громадянського суспільства, заявила військова парамедик, громадська активістка Юлія Паєвська з позивним «Тайра», яка провела три місяці в російському полоні. 

 Він прожив тривале славетне життя, сповнене не тільки бурхливими історичними подіями, а й письменницькою творчістю. До вікового ювілею не дожив менш як два роки, хоч мріяв відзначити його в колі родини і найближчих друзів. Не судилося. Однак судилося інше: залишилися 26 книжок і вдячна пам’ять численних читачів, які залюбки звертаються до його творчості, сповненої любові та поваги до України, рідної землі, її природних багатств і краси, синівської турботи про збереження лісів, річок, усього екологічного світу.

 Філософи стверджують, що потрібно для щастя. Завдання вченого — розробити шляхи досягнення мети. Вищий пілотаж — не лише сказати, як, а й власним прикладом показати спосіб досягнення результату. Слова, винесені в підзаголовок, належать Григорієві Сковороді. Вони чи не найкраще характеризують ректора Київського національного університету технологій та дизайну академіка НАПН України доктора економічних наук професора Івана Грищенка. 

 Якщо будете в Рівному, то в центрі міста неодмінно зустрінете цього чоловіка: стрункий, підтягнутий, із козацькими вусами, в елегантному пальто та своєму неповторному крислатому капелюсі. Одразу видно: перед вами — митець. Це заслужений діяч мистецтв України завідувач кафедри музичного фольклору Рівненського державного гуманітарного університету (РДГУ) краєзнавець і поет, лауреат не одного десятка різноманітних титулів та нагород Богдан СТОЛЯРЧУК. Утім, до регалій та слави він цілком байдужий. А ось вогник цікавості, неймовірної працездатності та, сказати б, легкості на підйом не згасає: таким він був у 40, 50, 60… Таким є і в поважних 75.

 Василь Добош, який живе на околиці села Вонігове, що в Тячівському районі на Закарпатті, зустрічав нас біля хвіртки: однією рукою відчиняв її, а другою куйовдив  густу шерсть теляти. Бо разом з ним пильнували гостей аж семеро піврічних теличок і бичків — неначе прилипли до свого господаря, не бажаючи відходити вбік. Поведінка тварин промовиста, однак поверхове знайомство — не для нас, бо приїхали, щоб дізнатися більше про фермера, про якого в районі кажуть, що нагадує Дон Кіхота. Вважають його одвічним борцем за правду.

 Осінь стала визначальною порою року в житті славетної співачки Соломії Крушельницької. Адже саме восени, 23 вересня 150 років тому, в с. Білявинці на Тернопільщині вона народилася і відлетіла у вічність у Львові 16 листопада 1952 року. Їй судилося стати відомою на весь світ, тривалий час жити в Італії, виступати на сценах багатьох європейських країн, а також у США, Канаді, Аргентині, Чилі, Єгипті. Але Україна завжди була в її серці, свої концерти вона закінчувала українськими піснями.

 3 грудня виповнюється 300 років з дня народження Григорія Сковороди — українського філософа, просвітителягуманіста, поета й педагога. Попри війну, ювілей відзначатимуть на державному рівні. Таке рішення прийняв Кабінет Міністрів під час засідання 12 жовтня. Міністерство культури та інформаційної політики України сприяло тому, що дата ювілею видатного українця увійшла до переліку ювілейних дат ЮНЕСКО 2022 року.

 Леся Воронюк ще студенткою у Чернівецькому університеті за­початкувала День вишиванки, який згодом став міжнародним. І третьо­го четверга травня уже більш як де­сяток років усі свідомі українці на­магаються національним одягом по­казати належність до єдиної нації. Нещодавно ця ініціатива отримала визнання: стала лауреатом, а також отримала головну відзнаку — пре­мію Європейської спадщини «Єв­ропа ностра 2022 року», премію сус­пільного вибору (European Heritage Awards/Europa Nostra 2022 року, Public Choice Award).

На сайті електронних петицій офіційного інтернет-представництва Президента України 21 вересня опубліковано петицію про «Присвоєння майору Лисенку Євгену Вадимовичу, командиру військової ескадрильї військової частини А0959 звання Герой України (посмертно)». Авторка петиції — дружина загиблого льотчика, уродженця села Ротмістрівки Черкаського району Катерина Лисенко.