Освіта

 У повітрі пахне осінню, а в шкільних коридорах — свіжою фарбою. За кілька днів розпочнеться новий навчальний рік. На Полтавщині довго не могли визначитися з датою його початку, називали то 1 вересня, то 1 серпня. Нарешті дружно вирішили: таки 1 вересня! І всі полегшено зітхнули: і влада, і вчителі. Начальник Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін повідомив, що 1 вересня в області із 530 закладів загальної середньої освіти запрацюють лише ті, де є укриття. У решті шкіл будуть онлайн-заняття та змішана форма навчання.

 Міжнародна серпнева педагогічна науково-практична конференція «Освіта, освітяни — незламні у війні» — один із головних заходів освітян. В умовах воєнного стану він відбувався у форматі пленарного засідання в місті-герої Бучі, яке, попри активні бойові дії, вистояло. Конференція мала 12 локацій за тематичними напрямами. У вступному слові міністр освіти і науки Сергій Шкарлет подякував українським освітянам, які з першого дня війни зустріли ворога. 

 Домедична допомога. Вогнева підготовка. Протимінний захист і поводження з вибухонебезпечними та незнайомими предметами. У навчальному році, який незабаром розпочнеться, ці та інші навички школярі здобуватимуть посилено. У профільному міністерстві підкреслюють, що перегляд і оновлення змісту навчальних програм загальної середньої освіти — це відповідь на виклики, які виникли через повномасштабну збройну агресію росії проти України.

 Меморандум про партнерство та створення простору найбільшого сприяння підписали Рівненський обласний центр зайнятості, громадська спілка «Рівне ІТ-кластер» і ТОВ «Ігрова студія майбутнього «Фугас». Це рамковий документ, розрахований на довготермінову співпрацю в цифровій галузі. А втілювати його почнуть днями з підготовки першої групи фахівців, яких потребує ринок не лише України, а й світу.

Як перемогти на економічному фронті й не просто втриматися на плаву під час війни, а й забезпечити розвиток? Питання, на яке шукає відповідь і бізнес, і держава. Війна похитнула економіку, але водночас відкрила вікно можливостей, яке здатне перетворити Україну на одну з найпотужніших економік Європи, переконана ректор Міжнародного університету фінансів Любов Смоляр. Пам’ятаєте прогнози іноземних аналітиків у лютому, в перші дні повномасштабної агресії? Максимум три дні давали українській банківській системі, а далі — крах! 

Навчання студентів за підтримки роботодавців — головний чинник у формуванні висококваліфікованого фахівця, який має розуміти всю глибину процесів в аграрному секторі і спроможний бути корисним Україні. І це добре розуміють у Національному університеті біоресурсів і природокористування України, на базі якого днями пройшов Всеукраїнський форум «SEB-2022 — співпраця науки, освіти і бізнесу для післявоєнного відродження країни». Узяти участь у ньому зголосилися майже 600 представників органів державної влади, бізнесу, наукових, освітніх і громадських організацій. Певну роль відіграло те, що нині у країні в ТОП-10 найбільш затребуваних на ринку праці професій входять аграрії. Адже їхня праця буде потрібна в період відродження України після війни.

 «Я не бачив восьмирічного сина від початку війни. Але роблю все від мене залежне, щоб він та десятки тисяч наших дітей якнайшвидше повернулися в Україну», — цими словами завершив презентацію унікального проєкту  Career Passport Ukraine (паспорт кар’єри) керівник українського підрозділу компанії GG4L  Олександр Стасюк.

У країні триває війна, ворог завдає ракетно-бомбових ударів по нашій інфраструктурі, цивільних спорудах, житловому сектору. Усе це доведеться відбудовувати після нашої перемоги. Звичайно, всім нам хочеться, щоб нові об’єкти були сучасними й надійними, давали моральне й естетичне задоволення. Виконати таке завдання будуть спроможні тільки кваліфіковані будівельники, інженери, яких ще треба підготувати.

У підвалі одного з освітніх закладів Звенигородського району молодий працівник ДСНС разом з досвідченим педагогом та директором закладу проходить уздовж викладеної гранітними блоками стіни до просторої кімнати. Світло з єдиної лампи під стелею малює поки що не райдужну картину майбутнього укриття для школярів. Сірі, трохи вогкі стіни й стеля, на дерев’яному помості вже розставлено кілька пофарбованих синім лав, обабіч — пожежний реманент. Є й система водопостачання. 

Світ стрімко змінюється, щодня з’являються нові виклики в житті, економіці, бізнесі. Чи готові до цих викликів українські студенти? Як навчити їх бути конкурентними у світі, в якому відбуваються глобальні зміни? Як не розгубитися у світі, де мільйони людей залишають домівки і намагаються вижити в інших країнах? Про це ми запитуємо ректора Міжнародного університету фінансів Любов СМОЛЯР.

 Під час війни на палітрі життя нації домінують темні кольори. Та це й не дивно, адже тяжко бачити, як твоїх співгромадян убиває ворог. Але ж і надії втрачати ніяк не можна. Вносити в цю палітру яскраві барви можна і треба. Одним з таких яскравих мазків і стало для столичного Голосієва святкування 124-річччя Національного університету біо­ресурсів і природокористування України, яке його колектив присвятив підтримці Збройних сил України.

Освітній хаб нового типу, організований для дітей-переселенців, уже два місяці працює в Ужгороді. Його назва Inspiration cafe у перекладі українською означає «кафе натхнення». Як тут навчають, розвивають творчі здібності дітей 6—17 років із числа переселенців, дізнавався кореспондент «Урядового кур’єра».