Цьогоріч кількість учасників незалежного оцінювання зменшиться на третину. Зокрема на Сумщині тести складатиме на 27% менше абітурієнтів, ніж торік.

Тригодинна відеоконференція "Модернізація освіти для сталого розвитку" вперше одночасно відбулася в прямому телеефірі, в Інтернеті та в усіх обласних студіях "Укртелекому", де зібралися освітяни й експерти. Учасники обговорили найбільш актуальні проблеми: підтримку освіти на державному та регіональному рівнях, впровадження освітніх новацій для підвищення конкурентоспроможності випускників, застосування ідей сталого розвитку в неперервній і неформальній освіті, всебічний розвиток людини в контексті формування еколого-економічного мислення. 

Голова Сумської облдержадміністрації Юрій Чмирь призначив 45 розумникам та розумницям краю власні іменні стипендії.

Завершальним акордом відзначення ювілею Львівського національного університету імені Івана Франка стане святкування, заплановане на 11 жовтня, в день чергової річниці надання університетові статусу національного. А започаткували вшанування 20 січня, бо саме цей день є офіційною датою народження одного з найдавніших на теренах Центрально-Східної Європи університетів, аби вмістити низку найцікавіших заходів у ці часові рамки. Бо і в минуле є чого заглядати, і в сьогоднішній та завтрашній день варто зазирнути: у всі часи Львівський університет не лише закладав та формував національні академічні традиції, а й був потужним осередком національної освіти, науки, культури й духовності.

Новий закон "Про вищу освіту", запропонований Міносвіти, викликав неабиякий резонанс. Проти прийняття цього законопроекту студенти різних вишів витупили одразу в кількох містах: у Києві, Харкові, Запоріжжі, Одесі та ін. У своїх акціях молодь протестувала проти втілення у життя освітніх нововведень: зменшення держзамовлення у вишах на 42%, підвищення цін на навчання для студентів-контрактників та ін. Натомість студенти вимагали підвищити розмір стипендії до прожиткового мінімуму та надати університетам більшу самостійність.

Що б кожному з нас найбільше хотілося прочитати, якби опинився посеред океану на безлюдному острові? Одна панянка недовго шукала відповідь на це запитання: "Татуювання на руці матроса..." А якщо серйозно, що сьогодні читають наші діти в ситуації, яка трохи нагадує отой острів? Адже домашні, шкільні, сільські чи міські бібліотеки видаються своєрідними острівцями духовності посеред розбурханого моря безкінечних примітивних телесеріалів, сумнівної продукції зарубіжної кіноіндустрії, Інтернету та псевдолітератури, зразки якої купчаться на розкладках і в книгарнях.

Понад 80% випускників столичного навчально-виховного комплексу "Домінанта" отримують при вступі до вишів найвищі бали. Хоч відкрилася ця середня школа порівняно недавно - у 2004 році. Зрозуміло, така якісна освіта до вподоби батькам, вони хочуть, аби їхні діти навчалися саме тут. Тож кількість вихованців школи стрімко зросла і сягнула тисячі.

"Студентам - якісну освіту", "Не дражни студента", "Автономію - вишам" - з такими та іншими гаслами молоді люди пікетували комітети Верховної Ради. Близько сотні учасників акції протесту - здебільшого студенти Києво-Могилянської академії - вимагали у народних депутатів відмовитися від розгляду законопроекту "Про вищу освіту".

Чим нині можна зацікавити дитину за межами загальноосвітньої школи, коли виконано всі домашні завдання і речі на завтра складено до рюкзака? Здається, ще не так давно спортивні секції, авіа-, судномодельні чи фотогуртки, різноманітні творчі студії були доступні мало не кожній родині. Все залежало від виховання самих батьків і нахилів їхніх чад. Ми вирішили розібратися в одному з таких напрямків, розпочавши з розвідки у тій царині, де учням прививають почуття прекрасного. Вчать бачити й помічати те, на що більшість однолітків не звернуло б жодної уваги. Це дитячі художні школи.

Запровадження зовнішнього незалежного оцінювання багатьма українськими та іноземними експертами було визнано однією із найважливіших освітніх реформ в Україні. За результатами соціологічних досліджень, проведених у 2008-2009 рр., близько 80% респондентів схвально оцінили ЗНО та вказали, що його результатом стало суттєве зниження рівня корупції під час вступних кампаній до вищих навчальних закладів та забезпечення рівного доступу до вищої освіти. За окремими даними, в результаті запровадження ЗНО кількість студентів, що проживають у віддалених населених пунктах України і які вступили до престижних вищих навчальних закладів, зросла на 64%.