Газета Кабінету Міністрів України26 вересня 2026
26 вересня 2026
Оксана МЕЛЬНИК

Європейський за зразком, український за духом

Завершальним акордом відзначення ювілею Львівського національного університету імені Івана Франка стане святкування, заплановане на 11 жовтня, в день чергової річниці надання університетові статусу національного. А започаткували вшанування 20 січня, бо саме цей день є офіційною датою народження одного з найдавніших на теренах Центрально-Східної Європи університетів, аби вмістити низку найцікавіших заходів у ці часові рамки. Бо і в минуле є чого заглядати, і в сьогоднішній та завтрашній день варто зазирнути: у всі часи Львівський університет не лише закладав та формував національні академічні традиції, а й був потужним осередком національної освіти, науки, культури й духовності.

Європейський за зразком, український за духом

ALMA MATER

350 років тому король Ян ІІ Казимир надав єзуїтській школі у Львові "гідність академії і титул університету"

Завершальним акордом відзначення ювілею Львівського національного університету імені Івана Франка стане святкування, заплановане на 11 жовтня, в день чергової річниці надання університетові статусу національного. А започаткували вшанування 20 січня, бо саме цей день є офіційною датою народження одного з найдавніших на теренах Центрально-Східної Європи університетів, аби вмістити низку найцікавіших заходів у ці часові рамки. Бо і в минуле є чого заглядати, і в сьогоднішній та завтрашній день варто зазирнути: у всі часи Львівський університет не лише закладав та формував національні академічні традиції, а й був потужним осередком національної освіти, науки, культури й духовності.

Від колегіуму до університету

Постав університет не на порожньому місці, а на міцному фундаменті півстолітнього функціонування школи Львівського колегіуму (400-річчя заснування академічна спільнота відзначила 2008 року). На той час, коли король Ян ІІ Казимир дарував привілей, єзуїтська школа разом із фундацією Наукової бібліотеки - нині однієї з найбільших книгозбірень України - й стали предтечею Львівського університету. Відзначення цих двох подій 400-річної давності, наголосив ректор університету Іван Вакарчук, було прелюдією до ювілейного, 2011-го, впродовж якого сучасники зможуть осягнути масштабну панораму творення інтелектуальних ідей, наукових досягнень і здобутків.

Розпочинати знайомство з Львівським університетом слід з оновленої експозиції музею історії вишу - знадобились роки, десятиліття й століття, аби у суспільній свідомості та уяві українців, поляків, австрійців академічний навчальний заклад по праву утвердився як храм освіти й науки з відповідним академічним кліматом та атмосферою. Вчені різних епох і національностей формували його традиції, завдяки яким він утверджувався і розвивав свій науковий потенціал.

Підрахувати кількість випускників, які здобули освіту у Львівському університеті за три з половиною століття з різних галузей знань - мислителів, філософів, філологів, істориків, правників, математиків, фізиків, хіміків, біологів, географів, лікарів, звісно, непросто. Зрештою, не в кількості виданих дипломів річ. Серед його викладачів і студентів - Михайло Грушевський й Іван Франко, Дмитро Вітовський і Євген Коновалець, Лонгин Цегельський і Лесь Курбас, Василь Пачовський і Лев Лепкий, Антон Крушельницький і Юліан Романчук, Станіслав Дністрянський, Михайло Возняк та багато інших авторитетних людей. З історією цього навчального закладу тісно пов'язані й імена видатних діячів українського національного відродження - Маркіяна Шашкевича, Якова Головацького, Івана Вагилевича - творців "Русалки Дністрової", котра розбудила національну свідомість народу.

Тож Львівський університет відчув потужний подих Весни народів, що охопила всю Європу, зокрема й Галичину: у 1848 році відкрили першу в Україні кафедру української словесності.

- Важко уявити, як би склалася історична доля української мови, яку з варварським завзяттям переслідували і забороняли, зачиняли перед нею двері шкіл, університетів та культурно-просвітницьких установ, зводячи її до рангу діалекту та говірки, а з відкриттям цієї кафедри вона набула високого статусу академічної дисципліни, - наголошує Іван Вакарчук, - що дало поштовх до появи блискучої плеяди філологів та Львівської філологічної школи.

Дух реформаторства

Львівська філологічна школа, поза сумнівами, - одна із понад 20 авторитетних наукових шкіл, які сформувалися й успішно функціонують з таких напрямів, як фізика, хімія, математика, геологія, географія, економіка, філологія, право, історія. Формуються й нові, які впевнено заявляють про науковий потенціал Львівського університету. Не кожен-бо виш може похвалитися отриманими золотими медалями на Світовій олімпіаді з програмування, яка пройшла 2008 року в Канаді! П'ятикурсники факультету прикладної математики та інформатики Ігор Євчинець, Олександр Воєц та третьокурсник Павло Кушнір не просто вибороли найвищі нагороди в історії незалежної України, а й випередили представників найпрестижніших університетів світу - Оксфорду та Принстону. А тепер команда разом із тренером Русланом Бабіля готуються в Єгипті до участі у фіналі першості світу із спортивного програмування.

Дух реформаторства, який плекали в університеті з перших років його заснування, не шкодить академічності навчального закладу. За роки незалежності створено 5 нових факультетів, 50(!) нових кафедр, 3 коледжі, втричі зросла кількість студентів (навчається близько 30 тис.), наукою й дослідництвом займається втричі більше, ніж у минулі роки, - 900 аспірантів, а 6 наукових об'єктів отримали статус національного надбання України, що, до речі, є найвищим показником серед вишів країни. Університетові передано 10 (!) приміщень у центральній частині міста - так розв'язали гостру проблему браку приміщень та водночас врятували від руйнування унікальні давні кам'яниці.

Та реформаторські процеси відбулися не лише у структурних підрозділах: коли решта вишів країни працювала по-старому, у Львові взялися впроваджувати освітні інновації щодо зміни змісту освіти. У 1991 році вперше в Україні запровадили тестові випробування при вступі, що визнали українські та іноземні експерти, визнало й українське суспільство. Зате викликало шквал невдоволень певної частини функціонерів, які втратили можливість впливати на вступну кампанію. Відтак у Франковому виші, аби забезпечити реалізацію принципу однакових можливостей доступу до вищої освіти, започаткували програму "Обдаровані діти села". Тож щороку програма ставала перепусткою для вступу в університет для 16-18 відсотків здібних дітей з глибинки, у яких не завжди була можливість отримати високий рівень знань та змога скористатись послугами репетиторів, як у їхніх міських ровесників.

- З 2008 року у зв'язку із впровадженням ЗНО програму трансформовано, - розповіла керівник прес-центру університету Тетяна Шемберко. - Однак двері вишу залишилися відкритими для дітей із віддалених населених пунктів - укладені угоди із сільськими школами і викладачі читають лекції, проводять заняття для випускників шкіл. Що така форма підготовки ефективна, свідчать цифри статистики: у природничому коледжі, приміром, 31% майбутніх бакалаврів - випускники сільських шкіл. У правничому коледжі 13 із 50 студентів - теж вихідці із віддалених та гірських сіл.

Як і годиться, з поважною датою професорсько-викладацький колектив Франкового вишу привітали представники влади, вітального листа надіслав Президент Віктор Янукович, численні гості з-за кордону. Особливо тепло зустрічав колектив Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Австрія в Україні Вольфа Дитріха Гайма, бо саме у десятиліття нашої спільної історії і долі Львівський університет набув найвищого розвитку, дорівнявся до рівня провідних європейських університетів.

Такі підрозділи, як природничий (завершується ремонт) та мінералогічний, зоологічний музеї, зелені оази старого Ботанічного саду в затишному куточку, що на вулиці Кирила і Мефодія, та нового, на східній околиці Львова, на вулиці Черемшини, в яких зібрані унікальні екземпляри екзотів з різних куточків світу та місцевої флори, одна з найдавніших астрономічних обсерваторій Східної Європи слугують не лише базою для науково-дослідницької роботи, а й відкриті для львів'ян та гостей міста. Тож колектив Франкового вишу впише на сторінках Енциклопедії Львівського університету, яка вийде друком до Дня університету у жовтні, всю його біографію й імена тих, хто будував і формував університет упродовж віків і хто творить його сьогодення.