Хто визначить долю вишів?
Новий закон "Про вищу освіту", запропонований Міносвіти, викликав неабиякий резонанс. Проти прийняття цього законопроекту студенти різних вишів витупили одразу в кількох містах: у Києві, Харкові, Запоріжжі, Одесі та ін. У своїх акціях молодь протестувала проти втілення у життя освітніх нововведень: зменшення держзамовлення у вишах на 42%, підвищення цін на навчання для студентів-контрактників та ін. Натомість студенти вимагали підвищити розмір стипендії до прожиткового мінімуму та надати університетам більшу самостійність.
ОСВІТА
Всі законопроекти про вищу освіту обіцяють обговорити відкрито
Новий закон "Про вищу освіту", запропонований Міносвіти, викликав неабиякий резонанс. Проти прийняття цього законопроекту студенти різних вишів витупили одразу в кількох містах: у Києві, Харкові, Запоріжжі, Одесі та ін. У своїх акціях молодь протестувала проти втілення у життя освітніх нововведень: зменшення держзамовлення у вишах на 42%, підвищення цін на навчання для студентів-контрактників та ін. Натомість студенти вимагали підвищити розмір стипендії до прожиткового мінімуму та надати університетам більшу самостійність.
Після студентського обурення у Комітеті Верховної Ради з питань освіти і науки повідомили, що на погоджувальній раді цей законопроект поки що не отримав однозначної підтримки. "Я цілковито погоджуюся з вимогами студентів і неодноразово заявляв, що запропонований законопроект не лише унеможливлює чесний вступ до ВНЗ, а й обмежує право на отримання безкоштовної освіти передовсім талановитій українській молоді, чиї батьки неспроможні профінансувати навчання, - розповідає кореспонденту "УК" голова профільного Комітету Володимир Полохало. - Зараз цивілізований світ намагається брати на себе пріоритет у фінансуванні вищої освіти. В Україні, навпаки, зменшуються видатки на освіту, квота держзамовлення скорочується більш ніж на 40%, а на науку цього року практично нічого не виділено.
А ось ідея скорочення комерційних університетів правильна - про це говорилося й раніше. Але кількість вишів слід зменшувати не арифметично, на підставі кількісних показників, а ліквідовувати ті, які є штучними - не дають якісної освіти і не враховують потреб економічного та інтелектуального розвитку держави. Тому такий базовий закон потрібно обговорювати у відкритому режимі. Тим паче, що у парламенті це не єдиний законопроект про вищу освіту - їх декілька. Хоча слід визнати, що жоден із цих документів не є досконалим і адекватним вимогам часу".
За словами пана Полохала, оптимальний вихід із ситуації - громадське обговорення і професійна експертиза запропонованих проектів та, можливо, підготовка нового з урахуванням вимог студентів і освітян. Ці питання вже наступного тижня обговорять на засіданні Комітету з питань освіти і науки.
Аліса РЕВНОВА
для "Урядового кур'єра"