На сьогодні в Україні готові прийняти дітей понад 16,8 тисячі оздоровчих закладів. З них 180 дитячих санаторіїв, 269 спортивно-оздоровчих таборів, 689 заміських закладів, 714 таборів праці та відпочинку і майже 15 тис. таборів з денним перебуванням. 

Втім, якщо до державних закладів можна отримати путівку безкоштовно або з батьківською доплатою (у середньому від 600 до 1200 грн), то в приватних відпочинок дитини обійдеться 5 тис. грн і більше. Однак медики наголошують: щоб знати, куди краще відправити своє чадо, треба обов’язково пройти медичний огляд у поліклініці за місцем проживання. На численні запитання читачів «УК» під час «прямої лінії» відповідає директор департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ України Світлана ОСТАШКО.

 Сприяння забезпеченню громадян, і особливо молодих сімей, власним житлом є чи не одним із головних питань влади на будь-якому відрізку часу. Чималу допомогу в цьому надає Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву, який бере активну участь у низці цікавих програм, спрямованих не лише на вітчизняну юнь, а й на людей інших вікових категорій. Як придбати квартиру за допомогою держави? Куди звертатись і які потрібні документи? Що робити з будинком, який ніяк не зводиться? На ці та інші запитання наші читачі мали змогу отримати кваліфіковану відповідь з перших вуст.

31 травня завершився черговий призов громадян України на строкову військову службу. Цієї весни лави Збройних сил та інших військових формувань держави поповнили понад 26 тисяч новобранців — юнаків 1986-1993 років народження, яким на день відправки у військові частини виповнилося 18 років і які не мали права на відстрочку від призову чи втратили його. Для них розпочався новий, досі незвіданий і відповідальний період — молоді воїни проходять адаптацію до умов військової служби, початкову підготовку (так званий курс молодого бійця) і готуються до урочистого складання Військової присяги.

Потреба в продуктах харчування у світі щороку зростає. Власне, як і привабливість аграрного сектору України, що входить у п'ятірку країн-лідерів з виробництва сільгосппродукції. Сьогодні інвестиційний інтерес до вітчизняного агросектору особливо посилений, зважаючи на заяви керівництва держави про відкриття українського ринку землі у найближчі рік-два та бажання багатьох іноземних компаній і фондів зіграти на цьому ринку. Від того, які правила гри будуть встановлені і який інвестор прийде на наш ринок, залежатиме наше майбутнє місце України на світовій арені. Саме тому "УК" визначив темою "прямої" телефонної лінії з президентом Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу", провідним фахівцем і експертом у сфері стратегічного менеджменту та оперативного управління, аналізу продуктивності та ефективності підприємств агропромислового комплексу та харчової промисловості Алексом Ліссітсою питання інвестицій в агросектор.

На водоймах України триває нерест риби. Починаючи з березня, впродовж трьох місяців вона виходить із глибокої води на мілководдя для відкладання ікри. Піднімається у верхів'я річок, на залиті водою заплавні луки. Допомогти природному процесу відтворення потомства в цей період покликана людина. Аби не лише зберегти, а й примножити рибні запаси. Як охороняються вони? Як запобігти браконьєрству на воді? Які штрафи накладаються на правопорушників? На ці та інші запитання читачів на "прямій лінії" в "УК" відповідав голова Державної екологічної інспекції України - Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища Павло Жила.

Енергозбереження, енергоефективність - ці питання давно на слуху, власне, ми майже щодня чуємо, читаємо про них у ЗМІ. При цьому, паралельно підраховуємо можливість власного гаманця оплачувати підвищення чергового енергетичного тарифу. Мріючи, коли ж ціни на них почнуть знижуватися. А разом з тим Україна має як природні, так і промислові можливості для запровадження енергозаощадливих технологій.
 

У витратах сімейного бюджету дедалі більше місця займає "комуналка". Що й казати, тарифи на найдорожчі послуги ЖКГ - тепло та гарячу воду - зросли суттєво. За ними підтягнулася ціна на електроенергію. Щоправда, енергетики в тариф заклали вагомий стимул для заощадження: якщо використовуєте не більше 150 кВт за місяць (а в будинках, обладнаних електроплитами, - 250 кВт), платитимете за старими тарифами. За електрику, використану понад норму, заплатите на 30% більше. Законодавці вирішили нас стимулювати і до своєчасної оплати за надані послуги, повернувши відмінену в 1996 році пеню. На перший погляд, з цими тарифами все зрозуміло. Але щойно вникаєш детальніше, виникає чимало запитань, на які можуть дати відповідь тільки фахівці. Тож на запитання читачів "УК" відповідав заступник міністра з питань житлово-комунального господарства Сергій Ласіков. 

 При обговоренні законопроекту "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" особлива увага приділялася пропозиціям і побажанням українських громадян, виявленню найбільш проблемних питань реформи. Адже запропонований урядом законопроект спрямований на відновлення соціальної справедливості у виплатах пенсій. Як же нараховуватиметься пенсія за новим законодавством? Яка вихідна допомога планується для вчителів, лікарів і працівників культури? Кого стосуватиметься запровадження обов'язкової накопичувальної системи тощо? На ці та інші запитання на "прямій лінії" в "УК" відповідав черговий гість редакції - директор Департаменту пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики Микола ШАМБІР.

Пенсія - це та виплата, яку кожен працюючий заробив собі на прожиття. Про неї маємо подбати замолоду. Тож обговорення пенсійної реформи сьогодні важливо як для молодих людей, так і для пенсіонерів. Що треба зробити, аби пенсія була доброю? Як здійснюється перерахунок працюючим пенсіонерам? Що очікувати літнім людям від пенсійної реформи? На ці та інші запитання в редакції "УК" відповідав на "прямій лінії" наш гість - директор Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України Владислав МАШКІН.

Якщо економіку держави порівняти з живим організмом, то серцем у ньому буде виробництво, а кровоносною системою -дороги. Існувати одне без одного вони не можуть. Інакше найбагатший ВВП втратить будь-яку цінність і не служитиме суспільству, якщо його невчасно доправлять до споживача. У якому стані вітчизняні шляхи? Як вони утримуються? Чи планується реконструкція діючих автострад та будівництво нових? На ці та багато запитань відповів заступник голови Укравтодору Євген ПРУСЕНКО під час прямої лінії в газеті "Урядовий кур'єр".