З Васильківським районом Київської області пов’язане майже все моє свідоме життя. У селищі Калинівка пішов до школи 1963-го. Повернувшись після служби в армії, ще п’ять років їздив щодня з Василькова на заняття до Київського університету. А після кожного курсу влітку проходив практику, точніше, працював у штаті в редакції районної газети «Шлях Ілліча». Залишив рідний край хіба що 1982-го, коли після закінчення вишу отримав направлення на роботу в коростишівську районку Житомирської області «Ленінським шляхом». Але 2001-го повернувся на Київщину і вже остаточно оселився із сім’єю у Васильківському районі, побудувавши тут добротний будинок.

Чотири місяці минуло відтоді, як на місцевих виборах українці сказали «так» укрупненим і новоствореним територіальним громадам. До них належить і Бучанська міська, яка об’єднала 14 населених пунктів Бабинецької та Ворзельської селищних, Блиставицької, Гаврилівської, Луб’янської, Здвижівської, Мироцької та Синяківської сільських рад. Тож її площа зросла до 261,18 квадратних кілометра, а населення — до майже 55,1 тисячі осіб.

До поїздки в Томашівку я знав про неї лише те, що там розташовано чоловічий монастир на честь Положення Ризи Божої Матері у Влахерні. До речі, хто не був у цій обителі громади ченців за 50 кілометрів від Києва, яка називається ще Українським Єрусалимом, раджу відвідати. Розташований на 10 гектарах мальовничого пагорба над річкою Ірпінь монастир, який був колись маєтком польського дворянина Казимира Хаєцького, дуже мальовничий. Тут відтворено величні християнські святині Святої Землі, як-от храм Гробу Господнього, гробниця Божої Матері в Гетсиманії.

Нещодавно Європейський парламент більшістю голосів схвалив доповідь щодо імплементації Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. У ній наголошено на ефективності впровадження реформи з децентралізації влади, яку Євросоюз визначає як одну з найуспішніших в Україні. Однак голови районних рад і депутати нарікають, що через останні зміни в законодавстві ради не спроможні виконувати надані їм широкі повноваження, оскільки фактично позбавлені коштів.

Рівнянка Олена Хомич — голова правління ОСББ на Дубенській, 44 і Макарова, 2 в мікрорайоні Боярка. У розв’язанні проблем багатоквартирних будинків почувається як риба у воді. Вона переконана, що кращої форми управління житлом для містян просто не існує.

У Мукачеві на Закарпатті кількість об’єднань співвласників багатоповерхових будинків зростає швидкими темпами. Якщо з 2016-го по 2019 рік їх було створено 70, то 30 додалося торік. Провідний механізм, який дає такий результат і зацікавлює власників багатоповерхівок до самоуправління, — активна участь у цих процесах міської влади. Про досвід мукачівців і їхні перспективи — у матеріалі нашого кореспондента.

Нашу розмову перервав тихий стукіт. «Хто там такий несміливий? Заходьте!» — Володимир Сажко перевів погляд на двері. «Андрійовичу, — у дверному отворі з’явилася жіноча фігура, — у мене до вас така справа: вчора мама померла, а мені немає її за що поховати. Хоч труну допоможіть купити»

У Радивилівській територіальній громаді на Рівненщині нині 20 тисяч жителів. Коли одна з перших міських громад в Україні утворилася навколо колишнього райцентру Радивилів, а було це 2016-го, тут розпочалася передача майна зі спільної власності територіальних громад району до комунальної на той час ОТГ. Це було непросто, а подекуди й болісно, бо громада об’єднала пів району.

Із 1 січня, відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 №807, ліквідовано старі адміністративні райони й утворено нові, які охоплюють більші території. У Черкаській області тепер тільки чотири райони. Органи місцевого самоврядування перебудовують свої структури і налагоджують ефективну роботу.