На території семитисячної Малолюбашанської територіальної громади на Рівненщині розташовано обласний індустріальний парк площею 145 гектарів. Нещодавно на цій перспективній ділянці на перетині кількох міжнародних транспортних коридорів та неподалік обласного центру з’явився перший великий інвестор. На 20 гектарах розкинулося королівство сонячних батарей — звідси енергія сонця надходить в Об’єднану енергосистему України. А до бюджету громади цей інвестор торік сплатив майже пів мільйона гривень лише земельного податку.

Світлана Ковальчук упевнена: на громаду чекають перспективні часи. Фото з сайту radiotrek.rv.ua

І сірого бізнесу не залишилося

— Якщо в парк прийдуть інвестори, а ми в цьому переконані, то й на нашу громаду чекають ще перспективніші часи, — каже перший заступник голови Малолюбашанської територіальної громади Світлана Ковальчук. — Хоч і нині розвиваємося насамперед завдяки колишньому голові Віктору Талащуку. Після місцевих виборів, де його підтримали 97% виборців, коронавірусна хвороба забрала нашого керівника. Він починав і закінчував робочий день з аналізу надходжень до бюджету громади. Із кожним, хто працює на нашій території, провів переговори про повноту сплати податків. Тобто ні чорного, ні сірого бізнесу в нас немає. А є результат: торік плата за землю у громаді зросла на 15 мільйонів на тлі загального падіння земельного податку в державі.

Планові надходження власних доходів у цій громаді перевиконали на 23%. Допоміг офіційно задекларований єдиний підхід до всіх суб’єктів господарювання. Приміром, надра (тут видобувають будівельний пісок) дали до скарбниці громади понад 2 мільйони гривень, ще стільки само — акциз із пального й алкоголю, 3,2 мільйона — єдиний податок з фізичних та юридичних осіб, майже мільйон — рентна плата за лісові ресурси. Один з головних — ПДФО, 60% якого залишається в бюджеті громади. Добре, що місцеві мають де заробити.

У громаді зізнаються: втримати темп і ритм, які задав авторитетний Віктор Талащук, буде непросто, але цілком можливо, якщо жити інтересами громади.

Голова рівенської ОДА Віталій Коваль (на знімку ліворуч) першим побачив роботу сонячної електростанції на території обласного індустріального парку. Фото надав автор

Ставка — на інвестиції…

— Індустріальний парк на території Малолюбашанської громади нещодавно внесено до Національного реєстру індустріальних парків. Це означає можливість для інвесторів зайти до нас із пільгами в оподаткуванні. Чим, скажіть, не варіант для початку бізнесу? До речі, власний такий парк уже зареєструвала Привільненська територіальна громада в Дубенському районі, вдало використавши своє географічне положення. І це лише один напрям, як залучати довгострокові інвестиції, — каже заступник голови Рівненської ОДА Ігор Тимошенко.

До речі, непростого 2020-го з області не пішов жоден великий інвестор. Навпаки, спостерігаємо приріст прямих іноземних вкладень на 2,4%. Левова частка експорту області — 83% припадає на країни Євросоюзу, коефіцієнт покриття імпорту експортом — 1,25. В урядовому рейтингу за комплексними показниками соціально-економічного розвитку невелика Рівненщина закріпилася на п’ятій сходинці. Це лише перший крок у досягненні амбітної мети перетворити область на фінансово самодостатній бездотаційний регіон.

— Рівненщина нагадує мені недолюблену дитину, потенціал якої в рази вищий. Тому наше спільне з головами всіх 64 громад завдання — перетворити область на яскравий бурштиновий діамант у короні України. Це непросто, адже нині наповнюємо бюджет власними доходами лише на 51%, решта — дотації та субвенції від держави. Але один відсоток уже на нашу користь, тож це цілком можливо, — переконаний Віталій Коваль, голова ОДА.

Його впевненість у перспективах краю ґрунтується на попередньому вивченні ситуації. Здається, на Рівненщині вже не залишилося навіть закутка, в якому за півтора року роботи на посаді він не побував особисто. І керівники підприємств різних форм власності, й голови громад зазначають: голова виконавчої влади глибоко вникає в суть справи. І прагне, щоб реформа з децентралізації якнайшвидше виконала свою місію і стала локомотивом економічного розвитку області, а кожна громада мала власне неповторне обличчя.

…і на власні доходи

Для цього всім громадам, а особливо новоствореним, пропонують розробити паспорти соціально-економічного розвитку і постійно їх поновлювати. У документі має бути про громаду все: від надр до кількісного та якісного складу жителів. До речі, в Малолюбашанській, яка утворилася на добровільному етапі децентралізації 2017 року, розпочали саме з такого паспорта і доклали до нього головне — небайдужість до свого майбутнього.

На чому можуть і повинні заробляти громади? На бурштині та інших корисних копалинах. Торік, щойно запрацював пакет бурштинових законів, на електронних аукціонах вдалося продати 14 ділянок на Рівненщині, з них 11 бурштиноносних. Інвестори розкупили їх за цінами, в десятки разів вищими від стартових. Цього року держбюджет очікує близько 50 мільйонів прогнозованих надходжень від бурштинових ділянок.

А що від цього громадам? Коли інвестори їх розроблятимуть, будуть нові робочі місця, а відповідні податки поповнюватимуть місцеві бюджети. 30% рентної плати за видобуток теж залишається на місцях. До речі, виступити ініціатором таких торгів і виставити на них ділянку з корисними копалинами може й сама громада. А плата за ресурси місцевого значення — стовідсотково місцевий податок. Ось вам і стимул прискіпливо дослідити свої надра.

У громадах чимало резервів усе ще закопано в землю. Далеко не вся сільськогосподарська земля працює по-білому: із 926 тисяч гектарів сільгоспугідь області 30% досі не оподатковано. Торік спільними зусиллями виконавчої влади та голів громад вдалося повернути в легальний обіг 28 тисяч гектарів. Це дало змогу не лише наростити обсяги земельного податку, а й засіяти значно більше площ. Тому й урожай Рівненщина зібрала рекордний: майже півтора мільйона тонн зернових не на чорноземах. Такого не було від початку незалежності. Ось і робочі місця в сільських громадах. І як не продовжувати цю роботу — непросту, але перспективну.

Має значення і нормативна грошова оцінка землі та ставки орендної плати. Там, де це постійно гармонізують, мають непогані надходження до бюджетів.

Легалізація автозаправних станцій (торік із 157 незаконних АЗС третина стала працювати легально) дала змогу збільшити реалізацію дизпалива на 14%. І на стільки само збільшилися надходження акцизу на пальне.

А туристичний та так званий лісовий збір? А надходження від оренди водного плеса? А від джерел викидів шкідливих речовин? Непогані підказки для збільшення місцевих бюджетів.

Повнота декларування доходів громадян — окрема тема. Судіть самі, з 877 тисяч економічно активного населення області 110 тисяч (або 12,5%) 10 останніх років не мають жодних доходів. А за що живуть, справедливо питають податківці. Але це величезне питання і до голів громад теж.

Добре відомий за межами громади фольклорний гурт «Борщів’янка». Фото з сайту malalyubasha.rvadmin.gov.ua

Держава теж підставляє плече

Додайте можливості, які пропонує держава, приміром, для селян.

— Тут і підтримка сімейних ферм, у які можна трансформувати особисті селянські господарства, щоб мати офіційний стаж роботи, і державні дотації за племінну худобу та відшкодування за доїльні установки, й підтримка пасічників. У держбюджеті цього року передбачено 4,5 мільярда гривень для села. Невже Рівненщина не може залучити, скажімо, 200 мільйонів з них? Може! Ми вже виїжджаємо у громади, щоб донести до людей цю інформацію й допомогти їм сформувати відповідні пакети документів, — каже директор департаменту агропромислового розвитку ОДА Надія Переходько.

Певною антикризовою підтримкою від держави стала для Рівненщини допомога з часткового безробіття: 123 мільйони гривень — це збереження 16 тисяч робочих місць і цілих галузей господарювання. Тож на державну підтримку голови громад мають подивитися очима кваліфікованих економістів.

— Люди хочуть кращого життя вже сьогодні. Тому функція голів РДА у щойно створених нових районах, а їх в області тепер чотири, — допомогти головам громад. Усі 64 громади визнано спроможними за урядовою методикою із середнім або високим рівнем. Але наше спільне завдання — перетворити їх на заможні. Тоді область стане бездотаційною та фінансово самодостатньою. 2021-й — рік активного спільного пошуку резервів. Незалежно від політичних прапорів ми всі відповідальні за розвиток області, — каже головам громад керівник виконавчої влади Віталій Коваль.

До речі, днями уряд затвердив фінансування національної програми «Велике будівництво» на 2021 рік. На Рівненщині це буде 11 об’єктів: спорткомплекси, школи, дитсадки й навіть пожежне депо. Держава інвестує 160,6 мільйона гривень, ще 38,7 мільйона додадуть місцеві бюджети. Так поліпшиться соціальна інфраструктура, з’являться робочі місця у громадах. До речі, Рівненщина — одна з небагатьох областей в Україні, де перевиконано надходження до місцевих скарбниць, тож проблем із співфінансуванням об’єктів не буде.