Нещодавно міжнародна спільнота вкотре відзначила День людей з особливими потребами. Рівно 25 років тому Генеральна Асамблея ООН проголосила 3 грудня Міжнародним днем людей з інвалідністю. Тож в усіх країнах на найвищому рівні обговорювали проблеми цих людей та шляхи їх розв’язання. Україна, звісно, не стала винятком. 

Міністр соціальної політики України Андрій Рева під час робочої поїздки провів засідання у Полтавській облдержадміністрації, на якому говорили про проект «Рука допомоги». Цей проект реалізують у Полтавській, Харківській та Львівській областях. Його мета — повернути на ринок праці безробітних, які отримують від держави допомогу, і людей, яким довелося покинути зону конфлікту на сході країни. Крім того, він стимулює українців займатися підприємництвом. 

За останніми даними, в Україні зареєстровано близько 2 мільйонів внутрішньо переміщених осіб та понад 300 тисяч учасників АТО, які вже отримали посвідчення учасника бойових дій. За сухими цифрами — люди і родини, які чекають на допомогу від держави. І більшість із них — у розв’язанні однієї з найболючіших проблем — житлової. Так само, як сотні тисяч українців, які не мають власних квадратних метрів або потребують термінового покращення умов проживання.

Мабуть, більшість людей навіть не замислюється над, здавалося б, такими звичними речами, як дістатися до супермаркету або аптеки, потрапити в поліклініку чи відділення Пенсійного фонду, провести вечір з друзями у театрі або кінотеатрі, пройтися історичними місцями міста чи прогулятися парком. Проте є ті, хто не має змоги вільно пересуватися через стан здоров’я. 

Для повернення окупованих нині частин Донеччини й Луганщини Україна готує спеціалістів, які налагоджують співпрацю з населенням таких територій. Це офіцери цивільно-військового співробітництва. «Сіміки», як їх називають через натовський термін Civil-Military Cooperation. «Урядовому кур’єру» про діяльність групи військово-цивільного співробітництва у складі оперативно-тактичного угруповання «Луганськ» розповів її командир Валерій Басалига. 

Участь у бойових діях для багатьох чоловіків стає переломним моментом, що змушує переглянути життєві пріоритети і прагнення. Війна загартовує характер і породжує бажання бути незалежним. Можливо, тому чимало учасників АТО після повернення додому мріють започаткувати власну справу. Проте самому без досвіду, підготовки, капіталу не впоратися. 

Поточне осучаснення виплат українських пенсіонерів завершене. При цьому розмір пенсії після проведеного перерахунку в кожного пенсіонера власний і залежить він від тривалості страхового стажу й заробітної плати, з якої пенсію розраховано. Є також літні люди, виплати яких не підлягають перерахунку. 

Нещодавно на засіданні запорізького обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення розглядали стан виконання обласної програми зайнятості населення до 2017 року і завдання з розроблення відповідної програми на 2018—2020 роки. Заступник директора департаменту соцзахисту населення Запорізької ОДА Ірина Разуваєва звернула увагу, що з 2013-го область втрачала щороку в середньому по 2,9% валового регіонального продукту. У промисловості скорочення обсягів виробництва в 2016 році становило майже 14% порівняно з 2012-м. Тож і чисельність зайнятого населення, обчислена за методологією Міжнародної організації праці, зменшилася на 86,3 тисячі осіб, середньооблікова кількість штатних працівників — на 76 тисяч осіб, а число застрахованих у системі загальнообов’язкового державного соцстрахування — на 84,5 тисячі осіб. Але цього року ситуація змінилася. 

Який в Україні культовий харчовий продукт, що найчастіше фігурує в усіх видах народного фольклору? Що називають українським наркотиком? Безперечно, сало. Північні сусіди і досі за звичкою кличуть нас «салоїдами» — мабуть, не знають, що тепер для українців цей продукт — така сама розкіш, як авокадо чи маракуя. 

Три роки знадобилося народним обранцям, експертам з питань ЖКГ, громадськості, щоб нарешті допрацювати закон «Про житлово-комунальні послуги». Нещодавно його ухвалив парламент. З огляду на те, що раніше було ухвалено ще три закони, котрі регулюють відносини у сфері ЖКГ — «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про енергетичну ефективність будівель» та «Про комерційний облік комунальних послуг», основні законодавчі засади для проведення масштабних змін у житлово-комунальній сфері є. Нині документ скеровано на підпис Президентові України. Після підписання він набуде чинності через півроку, крім деяких положень, що стануть чинними з 2019-го. «Урядовий кур’єр» з’ясовував, які нюанси нового закону найбільше обговорюють.